WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Форми державного управління - Курсова робота

Форми державного управління - Курсова робота

поширеними критеріями класифікації форм управління, на які схиляються ряд вчених є:
" за значенням наслідків, які виникають у результаті використання тієї чи іншої форми (наявності правового ефекту).
" За ступенем правової регламентації процесу їх практичного застосування.
За значенням наслідків, які виникають у результаті використання форм виділяють: правові форми державного управління; неправові форми державного управління.
Говорячи про ступінь правової регламентації, треба сказати, що ступінь такої регламентації різний і залежить від цільового "навантаження" відповідних форм. Так, ті з них, у яких знаходить своє зовнішнє вираження безпосередній керуючий вплив на той чи інший об'єкт, опосередковують взаємини між суб'єктом і об'єктом керування, які, нарешті, власне кажучи, є формами реалізації виконавчої влади і регламентуються в максимальному обсязі. Найбільш показові в цьому плані, насамперед дії виконавчих органів (їх посадових осіб) по підготовці і виданню актів управління, що волочуть чітко виражені юридичні наслідки.
У значно меншому обсязі регламентовані форми, що не волочуть прямих юридичних наслідків Наприклад, виконавчим органам (їх посадовим особам) надається можливість самостійного вибору їх, але за умови, що такого роду форми, по-перше, не виходять за рамки загальних вимог законності, по-друге, відповідають компетенції даного суб'єкта управління (наприклад, проведення консультацій, нарад тощо).
Регламентація форм управлінської діяльності здійснюється адміністративно-правовими нормами. Як правило, такого роду норми містяться в юридичних актах, якими закріплюється організаційно-правовий статус виконавчого органу (посадової особи). Наприклад, це можуть бути положення про міністерства, посадові інструкції тощо. Таким прикладом є "Положення Про Міністерство транспорту України", згідно з яким, Міністерство транспорту України (Мінтранс України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Тобто, в цьому положенні вказуються основні права, обов'язки, завдання Мінтрансу України, іншими словами, його правовий статус, як головного (провідного) органа у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики в галузі транспорту, у сфері використання повітряного простору України та навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства.
Найбільш значимі форми зв'язані з реалізацією правотворчих, праворозпорядчих і правоохоронних функцій виконавчої влади, бо викликають найбільш істотні юридичні наслідки. Їхня регламентація має найважливіше значення з позиції забезпечення режиму законності в сфері державного управління.
Останнім часом одним із перспективних напрямів розвитку правового регулювання державного управління визнається використання в правотворчій та правозастосовчій діяльності органів виконавчої влади адміністративних договорів. Сучасна практика державного управління свідчить про наявність договірних елементів у діяльності органів виконавчої влади
Тож можна сказати, що до числа найбільш значимих форм відноситься така діяльність, як укладення адміністративних договорів.
Отже, описавши ступінь правової регламентації процесу використання форм управління, можна виділити наступні форми державного управління, тобто їх класифікацію за цим критерієм:
" Встановлення норм права (правотворча діяльність).
" Застосування норм права (розпорядницька діяльність).
" Здійснення інших юридично значимих (зовнішньо та внутрішньо владних) дій.
" Укладення адміністративних договорів.
" Проведення організаційних дій.
" Здійснення матеріально-технічних операцій.
Такий російський вчений як Альохін А.П. говорить проте, що адміністративно-правова форма може бути представлена в багатьох видах, утворити своєрідну систему дій виконавчих органів (посадових осіб):
" по ступені юридичного вираження : основні (видання правових актів)
і базуються на них, тобто різні дії, що волочуть визначені юридичні наслідки що мають визначену юридичну спрямованість (реєстраційні, дозвільні, наглядові, попереджувальні, забезпечувальні дії і т. п.). В усіх випадках необхідно враховувати ступінь їхнього зв'язку з виданням правових актів управління;
" за достигнутими результатами: позитивне регулювання (твердження
програм соціально-економічного розвитку і т. п.) або реакція на негативні явища в сфері державного управління;
" по спрямованості: що впливають на суспільні відносини в сфері дер-
жавного управління (зовнішня спрямованість) або на діяльність нижчестоящого управлінського апарату (внутрішня спрямованість);
" по обсягу: загальнообов'язкові або адресовані конкретним об'єктам;
" по масштабності: уся система виконавчої влади або упорядкування
роботи усередині робочого апарату даного виконавчого органа (самоорганізація);
" по характеру і методам вирішення питань компетенції: процедурні
(наприклад, підготовка і ухвалення управлінського рішення) і процесуальні (наприклад, в рамках адміністративного виробництва);
" по суб'єктивному вираженню: односторонньо виражені або двох і
багатобічні (адміністративно-правові договори);
" по ініціативності: використовувані суб'єктом виконавчої влади за
власною ініціативою в силу вимог закріпленої за ними компетенції або яка являється реакцією на ініціативу інших учасників управлінських відносин(наприклад, по скаргах громадян);
" за умовами застосування: нормальне громадське життя або режим
надзвичайного чи воєнного стану;
" по відношенню до інших суб'єктів державної влади: використову-
вані у відносинах із законодавчими (представницькими) або судовими органами;
" по особливостях об'єкта керуючого впливу: у залежності від форми
власності (державні, кооперативні, акціонерні, комерційні, колективні, частки, індивідуальні об'єкти;
" по юридичному змісту: дозвільні, забороні або що наказують.
Альохін А.П. наводить систему дій виконавчих органів (посадових осіб), тобто описує адміністративно-правову форму, тому я буду застосовувати деякі моменти з цієї системи при класифікації форм державного управління.
Описавши два критерії, за якими класифікуються форми управлінської діяльності, можна сказати, що другий критерій (ступінь правової регламентації процесувикористання форм управління), нібито входить в перший критерій (за значенням наслідків, які виникають в результаті використання тієї чи іншої форми), тим самим його елементи займають там своє місце так, розбиваючись на правові і неправові форми, в зв'язку з чим, можна навести слідуючу класифікацію, за якою я буду намагатися розкрити цей розділ моєї курсової роботи, а саме:
1. Правові форми:
1) По змісту: Укладення адмі-
- правотворча; ністративних
- правозастосовча (регулятивна і правоохоронна); договорів
2) По ціленаправленості:
- внутрішні;
- зовнішні;
3) По способу
Loading...

 
 

Цікаве