WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Управління в галузях оборони, охорони державного кордону, митного контролю - Курсова робота

Управління в галузях оборони, охорони державного кордону, митного контролю - Курсова робота

конституційним органам державної влади;
ў проведення оперативно-тактичної, мобілізаційної, бойової та морально-психологічної підготовки особового складу з урахуванням законів збройної боротьби та принципів воєнного мистецтва;
ў комплектування на основі загального військового обов'язку і за контрактом (добровільності вступу на кадрову військову службу) з поступовим переходом до професійної армії;
ў гласності в діяльності Збройних Сил України та збереження державної і військової таємниці;
ў гарантованого соціально-правового захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей;
ў позапартійності (діяльність будь-яких політичних партій і рухів у Збройних Силах України забороняється, а також заборона військовослужбовцям особисто брати участь у діяльності зазначених структур поза Збройними Силами);
ў військово-патріотичне виховання військовослужбовців, допризовної та призовної молоді на національно-історичних традиціях.
Якісними ознаками будівництва Збройних Сил України є: бойова здатність, бойова ефективність, бойова стійкість, мобільність, інформованість, керованість живучість, готовність до відмобілізування і виконання бойового завдання (ст. 8 Конституції; ст. 2.2 Воєнної доктрини України; ст. 5 Закону України "Про Збройні Сили України"; ст. 5 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Комплектування Збройних Сил України.
Збройні Сили України комплектуються військовослужбовцями відповідно до Закону України від 25 березня 1992 р. "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (у редакції від 18 червня 1999 р.). Загальний військовий обов'язок установлюється з метою забезпечення комплектування Збройних Сил України й інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, а також підготовки населення до захисту держави.
Законодавством встановлені такі форми реалізації громадянами України загального військового обов'язку:
ў підготовку громадян до військової служби;
ў приписку (реєстрацію) до призовних дільниць;
ў прийняття та призов на військову службу;
ў проходження військової служби за призовом або за контрактом (добровільно);
ў проходження альтернативної (невійськової) служби;
ў виконання військового обов'язку в запасі;
ў дотримання правил військового обліку.
Щодо загального військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
а) допризовники - особи, які проходять допризовну підготовку до приписки їх до призовних дільниць;
б) призовники - особи, які приписані до призовних дільниць;
в) військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
г) службовці за призовом - особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;
д) військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі;
е) невійськовозобов'язані - особи, які не взяті на військовий облік або зняті з нього.
У воєнний час загальний військовий обов'язок передбачає також загальне обов'язкове військове навчання громадян.
Комплектування Збройних Сил України й інших військових формувань військовослужбовцями здійснюється через військові комісаріати. Громадяни України, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, зобов'язані прибувати за викликом військового комісаріату для приписки до призовних дільниць, проходження медичного огляду, направлення на підготовку для одержання військової спеціальності, призову на військову службу або на збори; проходити підготовку до військової служби, військову службу й виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку.
Юридичною базою законодавства про загальний військовий обов'язок є Конституція України, в нормах якої у концентрованій формі відображені і юридично закріплені положення Воєнної доктрини України. Серед конституційних норм важливе значення з точки зору комплектування Збройних Сил України та проходження військової служби належить ст. 65, яка визначила, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком її громадян, а також закріпили основну форму реалізації загального військового обов'язку - військову службу. Важливе значення для регулювання загального військового обов'язку належить Законам України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" тощо. Значне місце в правовому регулювання загального військового обов'язку належить нормативно-правовим актам, що видаються Президентом України, Урядом України та Міністром оборони України.
Законом установлено два види комплектування Збройних Сил України: шляхом призову на військову службу на підставі загального військового обов'язку; шляхом прийняття громадян на військову службу за контрактом.
Для доукомплектування Збройних Сил України й інших військових формувань військовослужбовцями при мобілізації у воєнний час створюється запас.
На строкову військову службу в мирний час призиваються придатні до неї за станом здоров'я і віком громадяни, яким до дня відправки у військові частини виповнилося 18 років. Призов на військову службу проводиться на підставі Указу Президента України два рази на рік (весною і восени), який публікується у засобах масової інформації не пізніше як за місяць до початку призову. Після оголошення Указу Президента України кожний призовник зобов'язаний прибути у пункт і строк, вказані військовим комісаріатом уповістці.
Чинне законодавство визнає поважні причини неприбуття громадян до призовних дільниць у строки, встановлені військовим комісаріатом, до яких, зокрема, належать: хвороба громадянина, яка не дала йому змоги особисто прибути у вказаний пункт; смерть або тяжка хвороба близького родича; перешкода стихійного характеру чи інші обставини, що позбавили його можливості особисто прибути у вказані пункт і строк.
Причини неприбуття мають бути підтверджені відповідними документами.
Для проведення призову громадян на військову службу в районах (містах) утворюються призовні комісії, на які покладається: організація контролю медичного огляду призваних на військову службу; перевірки правильності надання відстрочки або звільнення від призову; контроль за обґрунтуванням військово-професійного призначення призовників із врахуванням їх досвіду, здібностей, інтересів та особистих можливостей; розгляд скарг громадян на дії районних (міських) призовних комісій.
Відповідно до результатів медичного огляду призовника, його моральних і професійних якостей, а також матеріального й соціального стану призовника та членів його сім'ї районна (міська) призовна комісія виносить і оголошує призовникові одне із наступних рішень:
а) про придатність до військової служби і призов на військову службу із призначенням до роду ЗС України чи до інших військ, а також визначає дату відправлення його на військову службу;
б) про тимчасову непридатність до військової служби за станом здоров'я;
в) про надання відстрочки або звільнення від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених чинним законодавством;
г) про непридатність за станом здоров'я до військової служби в мирний час, обмежену здатність у воєнний час і зарахування в запас;
д) про непридатність
Loading...

 
 

Цікаве