WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Умовне засудження та відстрочка виконання вироку - Курсова робота

Умовне засудження та відстрочка виконання вироку - Курсова робота

покарання.
Показником можливості такого виправлення і перевиховання являються певні умови. Умовою застосування ст. 461 КК виступає комплекс обставин, які визначають можливість застосування відстрочки виконання вироку. До їх числа відносяться ознаки, що характеризують як діяння, так і особу.
Отже, для застосування відстрочки виконання вироку потрібно сукупність двох умов: об'єктивної (обставини справи) і суб'єктивної (характеристика особи винного). До числа об'єктивних обставин відноситься рівень, тобто характер, і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину - достатньо високий, оскільки особа засуджується до позбавлення волі, але не настільки істотний, щоб задачі загального і спеціального попередження вимагали негайної її ізоляції від суспільства. До суб'єктивних обставин відноситься характеристика особи винного.
Наявність лише однієї із вказаних обставин не може бути основою для застосування відстрочки виконання вироку. Одночасно необхідна наявність таких обставин справи, які свідчили б про те, що вчинений злочин - випадковий епізод в житті винного і він не потребує в реальній мірі покарання .
Таким чином вказані умови розглядаються судом в двох аспектах: спочатку - при обранні покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, потім - при вирішенні питання про можливість надання засудженому відстрочки виконання вироку, якщо його виправлення і перевиховання можливі без ізоляції від суспільства.
Правильному застосуванню відстрочки виконання вироку сприяє всестороння підготовка справи до судового засідання на стадії передачі обвинуваченого до суду. Уже в розпорядчому засідання необхідно прийняти всі міри для вияснення обставин життя і виховання особи.
Особливу увагу при застосуванні відстрочки слід приділяти вивченню і оцінці особистості винного. Дані, що характеризують особу винного, які не проявились в діянні, повинні бути одержані судом із матеріалів справи, а саме, з показів свідків, представників громадськості і законних представників, із письмових доказів.
При відсутності в справах детальних характеристик обвинуваченого і даних про вчинені раніше правопорушення, застосування заходів виховного характеру необхідно заповними ці прогалини попереднього слідства в судовому засіданні: детально перевірити всі обставини справи, допитати самого підсудного, його законних представників, представників з місця роботи або навчання, представників з місця проживання і встановити, чи можливо виправити його без направлення в місця позбавлення волі .
Комплексне врахування об'єктивних і суб'єктивних даних, що характеризують зі всією повнотою суспільну небезпеку діяння і особу винного, - головна і вирішальна умова правильного застосування відстрочки виконання вироку.
Відстрочка виконання вироку не може бути застосована щодо особи, засудженої вперше до позбавлення волі на строк більше трьох років, а також до будь-якого іншого покарання, не зв'язаного з позбавленням волі, або щодо особи, до якої застосовано умовне засудження. Закон (ч. 2 ст. 461 КК) не допускає застосування відстрочки виконання вироку до осіб, засуджених за злочини, вичерпний перелік яких подається в п. 1 ч. 3 ст. 251 КК, а також до осіб, яким поряд з покаранням за вчинений злочин призначаються заходи примусового лікування від алкоголізму або наркоманії, а також до тих, що не пройшли повного курсу лікування венеричного захворювання (п. 2 ч. 3 ст. 251 КК).
Факт засудження до позбавлення волі за злочин, судимість за який знята або погашена немає правових наслідків і не перешкоджає застосуванню відстрочки виконання вироку. Однак питання про надання відстрочки виконання вироку таким особам слід вирішувати з особливою обережністю, оскільки прийняті раніше заходи не дали позитивного результату. Тому потрібна основана на аналізі всіх матеріалів справи тверда впевненість в тому, що відстрочка виконання вироку такій особі не буде помилковою .
Закон не обмежує коло злочинів, при засудженні за які допускається відстрочка виконання вироку, однак зобов'язує враховувати характер і ступінь їх суспільної небезпеки.
Без їх врахування неможливо правильно вирішити питання вибору виду і розміру покарання, досягнення цілей, які стоять перед покаранням. Без цього неможливо правильно вирішити питання і про можливості застосуванні відстрочки виконання вироку засудженому.
Застосовуючи відстрочку виконання вироку суд не скасує вид виправно-трудової колонії, в якій засуджений повинен відбувати покарання. Це питання вирішується судом при відміні відстрочки.
Відстрочка виконання вироку може бути призначена і судом вищестоящої інстанції. Суд касаційної і наглядової інстанції вправі зменшити строк відстроченого позбавлення волі або скоротити строк відстрочки.
Тривалість відстрочки виконання вироку, що являється іспитовим строком засудженого, залежить від особи винного, щоб він міг довести своє виправлення. Обов'язковість іспитового строку випливає із закону (ч. 1 ст. 461 КК). Тут же регламентовані і його межі - від року до двох років. Строк відстрочки, як і іспитовий строк при умовному засудженні, являється той період часу на протязі якого здійснюється нагляд і контроль за поведінкою засудженого, в необхідних випадках проводиться виховна робота з ним, а саме, він, під загрозою реального відбування призначеного позбавлення волі, зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки і дотримуватись пред'явлених до нього вимог.
Строк відстрочки втілює в собі загрозу реального застосування призначеного покарання в вигляді позбавлення волі, якщо засуджений порушить умови відстрочки, і перспективу звільнення від реального відбування призначеного позбавлення волі і, навіть, пільгового погашення судимості, якщо умови відстрочки будуть дотримані.
Важливе значення строку відстрочки і в тому, що відміна відстрочки виконання вироку можлива лише за порушення умов відстрочки, що вчинені і період проходження цього строку. Любе порушення, що лежить за межами строку відстрочки, до уваги не береться .
Має значення і та обставина, що на протязі строку відстрочки засуджений визнається таким, що має судимість, щотягне за собою певні обмеження його прав та інтересів. Ліквідація судимості і пов'язаних з нею обмежень органічно пов'язується з поведінкою засудженого в період строку відстрочки.
Але об'єктивна оцінка поведінки засудженого можлива лише при належному контролі і нагляді за ним. Тому закон надає суду можливість покласти на трудовий колектив або окремих осіб обов'язок по нагляду за поведінкою засудженого і проведенню з ним виховної роботи, а також обов'язкове встановлення контролю за його поведінкою зі сторони адміністративних органів. Суб'єктами контролю виступають органи внутрішніх справ, командири військових частин, начальники установ і військових навчальних закладів, а при засудженні осіб, що не досягли вісімнадцятирічного віку, - комісії у справах неповнолітніх.
Нагляд і виховну роботу з засудженим за рішенням суду можуть проводити трудові колективи або окремі особи, які дали на це згоду.
Важливою особливістю строку відстрочки являється передбачена
Loading...

 
 

Цікаве