WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Право колективної власності на Україні - Дипломна робота

Право колективної власності на Україні - Дипломна робота

встановленої законом форми, згідно з якими підприємство виникає і діє як суб'єкт права. З точки зору правової природи, установчі документи є локальними нормативними актами, які набирають юридичної сили внаслідок затвердження їх одним або кількома засновниками підприємства.
Розробка установчих документів є важливим (визначальним) етапом у процесі його функціонування, тому законодавчими актами встановлені визначені відомості, що повинні містити установчі документи.
Форму і зміст установчих документів визначають залежно від видів підприємства та закони про окремі види підприємств.
Стаття 6 Закону України "Про підприємництво" дає перелік актів, які відносяться до установчих документів. По-перше, це рішення одного чи кількох власників або уповноваженого ним (ними) органу про створення підприємства. Якщо власників чи органів два і більше, таким рішенням визначено установчий договір. По-друге, це статут підприємства.
У випадках передбачених законодавством, підприємства діють на підставі статуту, тобто власного збирання правил, що регулюють сукупно їх діяльність, взаємовідносини з іншими господарюючими суб'єктами. Статут має відповідати основним положенням Закону України "Про підприємства": він затверджується власником (власниками) чи засновником (засновниками) підприємства, а для державних підприємств - власником майна за участю відповідного трудового колективу.
Стаття 9 Закону "Про підприємства в Україні" визначає перелік обов'язкових відомостей, які необхідно включити до статуту підприємства як одного з його
основних установчих актів.
Зміст установчих документів (статутів, установчих договорів) господарських товариств регулюється статтями Закону України "Про господарські товариства" . Ці статті визначають переліки основних даних, що підлягають включенню до установчих документів товариств окремих видів.
Установчі документи повинні містити обов'язкові дані про підприємства, без яких вони вважаються такими, що не відповідають вимогам законодавства. Це такі дані:
- найменування (завод, фабрика, майстерня тощо) і вид підприємства (сімейне, приватне, колективне, державне);
- зазначення власника (склад засновників, учасників) та місцезнаходження підприємства;
- предмет і цілі діяльності підприємства;
- юридичний статус підприємства. Це статті про юридичну особу підприємства, про його майно, про самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, про фірмову марку та товарний знак, про печатку з найменуванням підприємства. Якщо підприємство має право випускати цінні папери, то таке право веж відноситься до юридичного статусу підприємства;
- про склад майна підприємства: перелік фондів (основний, оборотний, статутний , резервний , страховий , інші фонди); порядок утворення майна;
порядок розподілу прибутків та покриття витрат; порядок випуску акцій (щодо акціонерного товариства). Якщо підприємство не є власником майна, включається стаття про те, що майно закріплене за ним на праві повного господарського відання;
- про перелік органів управління підприємства, порядок їх формування, компетенцію;
- про контрольні органи - спостережну раду, ревізійну комісію;
- про порядок припинення діяльності підприємства: підстави, орган, що приймає рішення про припинення; порядок створення і роботи ліквідаційної комісії;
- умови розрахунків з бюджетом і кредиторами, розподіл майна, що залишилося.
У статуті підприємства повинен бути визначений орган, що має право репрезентувати інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет тощо). В нього можуть включатися положення, зв'язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові взаємини, які виникають на основі членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства.
В установчих документах господарських товариств окремими статтями визначають порядок внесення змін до статуту (вищим органом, за рішенням У4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах).
Одні юридичні особи беруть участь тільки на підставі статуту (наприклад, приватне підприємство, створене одним фундатором).- Для інших юридичних осіб необхідні як статут, так і установчий договір (наприклад, акціонерним товариствам, товариствам з обмеженою і додатковою відповідальністю). Третім - достатньо одного установчого договору (наприклад, повним і командитним товариствам).
Установчий договір використовується тоді, коли діяльність двох і більш фізичних осіб і/або юридичних осіб спрямована на спеціальну ціль - створення нової юридичної особи. Таким чином, установчий договір служить для визначення порядку й умов узгодженої діяльності фундатора.
У тих випадках, коли установчий договір необхідний, його роль як установчого документа може бути двоякою. В одних випадках законодавство визначає установчий договір у якості єдиного установчого документа утворюваного підприємства. Тоді в договорі повинні визначитися всі ті питання, що звичайно вказуються в статуті: наприклад, найменування юридичної особи, місце його перебування, ціль діяльності й інші реквізити.
У інших випадках (їх більшість) закон потребує два установчих документи - не тільки установчий договір, але й статут. Необхідно підкреслити, що це самостійні документи і не можна розцінювати статут як частину договору або навпаки.
У таких випадках цілком виправдано, що зміст одного з двох установчих документів може частково дублювати зміст іншого. Звичайно, наприклад, як у статуті, так і в установчому договорі визначається порядок розподілу між учасниками прибутків і збитків, керування діяльністю створеного ними юридичної особи, виходу засновників із складу. Водночас є помилковим уявлення, що установчий договір це зразкова "копія" статуту (з деякими змінами).
При розподілі питань, що ставляться до змісту установчого договору і статуту, доцільно враховувати таке. У статуті, насамперед -, повинні знайти відображення положення, що стосуються юридичної особи: його найменування, ціль діяльності склад і компетенція органів, а також повинні міститися інші відомості, передбачені законодавством про юридичні особи відповідного виду.
У установчому ж договорі необхідно насамперед визначити конкретні обов'язки засновників і порядок їхньої спільної діяльності по створенню юридичної особи, умови передачі в його власність їх майна й участі в його діяльності, умови і порядок розподілу між засновниками прибутку і збитків, керування діяльністю юридичної особи, виходу засновників із його складу. Отже, в установчому договорі повинні бути визначені основні положення про взаємовідносини учасників (засновників) і виражене добровільна згода , волевиявлення засновників на створення нової юридичної особи.
Установчий договір набирає сили з моменту підписання засновниками і зберігає свої дії на весь період діяльності створеної юридичної особи.
Конкретизація змісту установчих документів залежить відвиду утворюваної юридичної
Loading...

 
 

Цікаве