WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Основи юридичної деонтології - Реферат

Основи юридичної деонтології - Реферат


Реферат на тему:
"Основи юридичної деонтології"
ПЛАН
1. Значення та вплив деонтологічного права свідомості на розвиток і формування професійної культури юриста
2. Фактори формування професійної свідомості юриста
3. Поняття юридичної деонтології та її принципи
4. Принципи, функції та компоненти юридичної деонтології
5. Правове державне регулювання професійної юридичної деонтології та основні види юридичної практики
1. Значення та вплив деонтологічного права свідомості
на розвиток і формування професійної культури юриста
Поділ культури на професійну, етичну та інші складові досить умовний, тому що пов'язаний із тими завданнями, які стоять перед дослідником. По суті професійна культура за змістом може співпадати з будь яким із вище названих компонентів.
Професійна культура юриста співпадає з поняттям правової культури. При цьому слід зазначити, що невід'ємним компонентом всякої професійної культури являється моральна культура. Однак, не слід ототожнювати ці поняття, тому що, наприклад, юристу для здійснення своїх професійних обов'язків необхідно не тільки знати та розуміти право, складати документи, а ще й вільно і красиво викладати свої думки, елегантно одягатися, знати історію, філософію, політику, ввічливо та уважно спілкуватися з громадянами... Тобто володіти більш значною системою духовних цінностей, які складають поняття загальної культури особи. У зв'язку з цим в структурі професійної культури юристів виділяють правову культуру, етичну, психологічну, моральну, естетичну, політичну та інші, в залежності від мети та конкретизації предмету дослідження.
Для працівників юридичної сфери знання про принципи та ідеали моралі вважаються необхідними, оскільки дають змогу здійснення морального вибору, тобто визначати свою лінію поведінки у відповідності до соціального ідеалу, приймати рішення в межах закону, яке б не суперечило потребам та інтересам суспільства. Це в свою чергу стверджує авторитет юридичної професії, сприяє підвищенню авторитета права, а значить зміцненню режиму законності і правопорядку. Аморальні вчинки працівників юридичних установ приводять до значних втрат духовного та матеріального походження, до правового нігілізму, свавілля влади.
Другим рівнем моральної свідомості, як було вже зазначено, являється психологічний (почуттєвий) рівень. Він складається з моральних почуттів, емоцій, симпатій, антипатій, оціночних критерії.
Процес формування професійної культури юристів відбувається в певному соціальному середовищі, яке так чи інакше здійснює свій вплив на всі процеси, що відбуваються в ньому.
Висока якість соціальної обстановки, ефективність правового регулювання, належний стан законності в суспільстві створюють надійну основу для здійснення ефективного впливу на свідомість представників юридичної професії. При цьому, високий рівень їх професійної свідомості і культури обумовлює ефективність функціонування права, стабільність правопорядку, стабільність у багатьох сферах соціального життя.
Професія юриста, як своєрідний вид соціальної діяльності, виділяється серед інших цілим рядом специфічних властивостей, зумовлених тою роллю, яку відіграють право і законність у житті суспільства. Охорона прав і законних інтересів громадян, безкомпромісна боротьба з правопорушеннями, висококваліфіковане розв'язання різноманітних юридичних проблем - є змістом повсякденної діяльності юристів і разом з тим являється їх професійним обов'язком. Саме юристи, які мають ґрунтовні знання, відповідну професійну підготовку, високу правосвідомість, чітке розуміння своєї відповідальності за долю людей, наділені владними повноваженнями і здатні ефективно впливати на зміцнення законності і правопорядку у державі.
2. Фактори формування професійної свідомості юриста
Важливе місце в юридичній діяльності посідає професійна свідомість юриста. Професійна свідомість юриста витікає із загальної моральної людської свідомості.
Моральна свідомість виступає складовою елементу моралі. Її розглядають як специфічну форму суспільної свідомості і визначають в якості системи поглядів, ідей, уявлень про належну поведінку, яка відповідає соціальним інтересам. Характеризуючи в цілому моральну свідомість, слід визначити її характерні риси: моральна свідомість зароджується в процесі моральної діяльності, відображає моральну практику, а через неї економічний базис і надбудову суспільства; в моральній свідомості знаходять своє відображення межі вільних дій людини, відповідно до сприйнятих нею моральних цінностей.
В юридичній професії значна частина моральних норм, ідей, оціночних категорій знайшла своє закріплення у нормативно-правових актах, що регулюють той чи інший вид діяльності. Таким чином, можна стверджувати про взаємодію та поєднання морального та правового в нормативному регулюванні, що дуже важливо для здійснення повноцінного регулятивного впливу. Однак, поряд з цим, існує система моральних вимог, які не закріплюються правом, а лише усвідомлюються особою, відповідно до рівня її правової та загальної культури. Це вимоги доброзичливого ставлення до оточуючих, чесність та порядність у взаємовідносинах з співробітниками, почуття колективізму, альтруїзму, без яких не можна сформувати належного мікроклімату у колективі. Отже, усвідомлення працівником основних ідей та норм морального походження разом з правовими приписами нормативно-правових актів являється підґрунтям регуляції та саморегуляції поведінки людини і сприятиме зміцненню дисципліни, оздоровленню взаємовідносин, підвищенню ефективності в реалізації функціональних повноважень.
Характеризуючи структуру моральної свідомості, слід зазначити, що за рівнями формування розрізняють суспільну та індивідуальну. Якщо до першої відносять теоретичні вимоги, норми, кодекси, ідеали, категорії, то до другого її виду включають мотиви, почуття, переконання особистості. Ці два рівні існують у певній взаємодії. Індивідуальна свідомість визначається суспільною свідомістю, яка базується на суспільному бутті. Якщо людина проникається важливістю колективної ідеї, вона сприймає її як свою особисту. Так, в умовах обстановки поваги один до одного, ввічливості, шанування практичного досвіду, нетерпимості до правопорушень формується відповідна свідомість окремої особистості, відбувається сприйняття загальноприйнятих правил на індивідуальному рівні.
Моральні почуття, які проявляються в юридичній діяльності, достатньо різноманітні, що виходить з широкого спектру зв'язків, які формуються в процесі вирішення значної кількості юридичних справ. До їх переліку можна віднести такі:
o почуття патріотизму (пріоритет інтересів загальної справи перед особистим інтересом або за рахунок особистого блага):
o престижно-статусні почуття, пов'язані з потребою самоствердження (почуття гордості за свою професію, за довіру колективу, усвідомлення необхідності подолання труднощів з метою випробування своїх професійнихможливостей);
o альтруїстичні почуття (бажання дати радість, допомогу, втішити, підбадьорити в тяжку хвилину);
o комунікабельні почуття (симпатія, довіра, повага при спілкуванні).
o Роль моральних почуттів у юридичній діяльності виявляється через призму спілкування людей. А виходячи з того, що юридична професія передбачає саме роботу з людьми різного характеру, рівня культури, інтелекту, то можна зазначити ту значну роль, яку відіграють моральні почуття у мотивації роботи працівників юридичних установ. По-перше, - це оцінка вчинків та поведінки людей з позицій суспільно-вироблених норм та ідеалів.
По-друге, - моральні почуття виступають засобом регуляції відносин між людьми, соціальними групами тощо. В-третє, -завдяки почуттям суспільно-значущі норми, принципи, ідеали інтуїтивно
Loading...

 
 

Цікаве