WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → 1.Конституційний статус Президента України. 2. Кабінет Міністрів України. 3.Центральні та місцеві органи України. 4. Прокуратура. 5. Правоохоронні орг - Реферат

1.Конституційний статус Президента України. 2. Кабінет Міністрів України. 3.Центральні та місцеві органи України. 4. Прокуратура. 5. Правоохоронні орг - Реферат

права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органів в Україні діє адвокатура. Згідно с Законом України "Про адвокатуру" від 19.12.1992 р., вона здійснює свою діяльність за принципами верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму та конфіденційності.
Адвокати, займаючись правозахисною та правороз'яснювальною роботою, виконуючи роль захисника під час попереднього розслідування злочину та в суді, допомагають встановленню законності у державі. Вони покликані сприяти захистові прав, свобод і представляти законні інтереси громадян, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.
6. Склад, порядок, формування конституційного права
Традиційно конституційне право розглядається у правознавстві як галузь національного права, як наука і як навчальна дисципліна (курс).
З прийняттям Акта проголошення незалежності 24 серпня 1991 р. Україна стала самостійною, суверенною державою, розвиток якої потребував перш за все правового закріплення. Цезавдання було покликано виконати, перш за все, конституційне право як провідна галузь системи національного права, що конституює державу.
В в одних країнах визнається категорія "конституційне право" (США, Франція, Росія, Угорщина, Україна та ін.), в інших застосовується термін "державне право" (Австрія, Німеччина, Швейцарія). Взагалі у сучасний період ця різниця має лише відносне значення, а найменування відповідної галузі права в умовах конкретної країни визначається традиційними підходами, які збереглися у науці та державно-правовій практиці. Отже можна говорити про відносну тотожність, синонімічність термінів "державне право" і "конституційне право".
До предмета конституційного права України слід віднести політичні відносини і політичну діяльність у суспільстві.
У процесі визначення змісту предмета конституційного права України слід виходити, на наш погляд, із загальновизнаних конституційною практикою країн світу концептуальних підходів щодо вихідних ідей, які мають бути закладені у конституції.
Норми Конституції закріплюють також основні політико-правові принципи, які визначають розвиток держави, дають характеристику державної організації суспільства, зокрема конституційного ладу, форми правління, основ організації і функціонування політичної організації суспільства.
Предмет конституційного права України - це сукупність політико-правових суспільних відносин, пов'язаних з взаємовідносинами держави і особи в Україні, народним волевиявленням, організацією та здійсненням державної влади і місцевого самоврядування, закріпленням соціально-економічних умов владування, а також з державно-територіальною організацією України, які регулюються нормами цієї галузі національного права.
Конституційне право України, як і будь-яка інша галузь національного права є сукупністю конституційно-правових норм, у яких встановлюються формально-визначені обов'язкові правила поведінки учасників (сторін) конституційно-правових відносин.
Як і іншим нормам національного права, їм притаманні загальні риси, що характерні для правової норми: всі вони встановлюються і санкціонуються державою, забезпечуються нею і охороняються за допомогою відповідних засобів; у деяких випадках вони захищаються примусом держави; в них сформульовано офіційні, формально визначені приписи, що є обов'язковими для виконання.
Разом з тим конституційно-правові норми мають свої особливості. По-перше, ці норми приймаються з приводу політики, але не є її формальним виразом; по-друге, вони мають державно-владний характер і їх порушення тягне за собою конституційно-правову відповідальність; по-третє, конституційно-правові норми відрізняються від інших правових норм підвищеним ступенем стабільності і більшим ступенем охорони з боку Конституції України; по-четверте, відміну від інших правових норм, вони мають більшу юридичну силу і особливості предмета та методу правового регулювання.
Уся сукупність конституційно-правових норм залежно від предмета і методу правового регулювання становить галузь конституційного права, яка у свою чергу поділяється на підгалузі, що регулюють особливу сукупність однорідних відносин у певній сфері (наприклад, у сфері взаємовідносин держави і особи).
Підгалузі конституційного права у свою чергу поділяються на конституційно-правові інститути, які являють собою певну групу конституційно-правових норм, що регулюють відповідний вид родинних політико-правових суспільних відносин, які пройняті певною єдністю і виділені в особливий комплекс. Ядром цих інститутів є конституційні інститути, які являють собою органічно цілісний підрозділ нормативно-правового змісту не всіх норм конституційного права, а лише Конституції. У ці інститути включаються групи конституційних норм, які мають єдиний предмет правового регулювання.
Виділяють три різновиди конституційних інститутів. Перш за все це загальні конституційні інститути, які відповідають системі Конституції України (основні засади конституційного ладу, основні права і свободи людини і громадянина, державний і територіальний устрій України тощо). У них концентруються всі інші інститути.
Загальні інститути можуть об'єднувати менш складні інститути (наприклад, інститут єдиного законодавчого органу України включає в себе інститут законодавчого процесу). Складні інститути, як правило, охоплюють і невеличкі групи норм, що характеризують, наприклад, певні види прав і обов'язків громадян (особисті, соціальні, політичні тощо).
Виділяють і одноелементні інститути, які включають конституційні норми, що відзначаються стійкістю і взаємозв'язком і не мають інших підрозділів. Такі інститути досить індивідуальні, найбільш рухомі, частіше змінюються (наприклад, інститут громадянства).
Конституційні інститути можуть різнитися також за змістом, структурою, методами та завданнями правового регулювання.
Вони у своїй сукупності утворюють систему, закладену в Конституції України. До цієї системи входять інститути:
загальних засад, прав і свобод людини і громадянина, народного волевиявлення;
інститути органів державної влади, територіального устрою, місцевого самоврядування;
інститут, що визначає порядок змін і доповнень до Конституції України.
Порушення конституційно-правових норм тягне за собою конституційно-правову відповідальність.
Список використаної літератури
1. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. К., 1994.
2. Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій. К., 1996.
3. Правоохранительные органы СССР. Под. ред. К.Ф. Гуценко. М., 1991.
4. Основи держави і права. Навчальний посібник. К., 1997.
5. Правоохоронні органи та їх система. // Основи правосуддя. К., 1997.
Loading...

 
 

Цікаве