WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Етика поведінки правоохоронців у службових та позаслужбових відносинах. Норми поведінки та етики у суспільстві, зовнішній вигляд та жестикуляція (рефе - Реферат

Етика поведінки правоохоронців у службових та позаслужбових відносинах. Норми поведінки та етики у суспільстві, зовнішній вигляд та жестикуляція (рефе - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Етика поведінки правоохоронців у службових
та позаслужбових відносинах. Норми поведінки
та етики у суспільстві, зовнішній вигляд
та жестикуляція.
У державі визначені пріоритети та напрямки розвитку правоохоронних органів, що знайшли своє відображення у "Законі про міліцію", Указах Президента, Постановах Кабінету Міністрів та наказах і розпорядженнях МВС України. Відповідно до окреслених в цих документах напрямів розвитку у підрозділах міліції мають бути створені всі умови для професійної і культурологічної підготовки правоохоронців. У Комплексній програмі вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999-2005 роки, яка затверджена МВС України, підкреслюється, що демократична культура і свідомість працівників правоохоронних органів відіграють важливу роль у виконанні службових обов'язків та визначають їх поведінку у повсякденному житті. Висока кваліфікація, професійна та моральна культура правоохоронців зможуть забезпечити їм високий авторитет і повагу у суспільстві.
Тому важливе значення має вироблення основних критеріїв демократичної культури правоохоронця, яка лежить в основі етичної поведінки. Культура являє собою ступінь реалізації сутнісних можливостей правоохоронця, його потенціалу в діяльності. Культура, так само як духовність, формується соціальним середовищем, суспільством, його ціннісними установками, принципами та нормами. Вона є показником розвитку громадянського суспільства, його сутнісною характеристикою, що визначається закріпленими в Конституції правами та свободами громадян, законністю, рівнем правопорядку, станом правосуддя, повагою до особи. Отже, розвивається культура разом із мораллю. Втрата моральних цінностей правоохоронця призводить до втрати повноти його демократичної культури. Підкреслимо, що необхідна сума знань про конкретний об' єкт своєї діяльності, а також про засоби та прийоми впливу на нього є в сучасних умовах найактуальнішим завданням. Тому вирішальна роль у формуванні культури правоохоронців належить суспільним наукам.
Одним із результатів розвитку культури суспільства в цілому є Конституція. Культура правоохоронців формує свідоме ставлення до вимог Конституції, впливає на зміну її норм. Без повної поваги до Конституції, права, закону неможливі реалізація та розвиток культури. Важливою об'єктивною умовою п прояву в повній мірі є чітка регламентація прав та обов'язків працівників правоохоронних органів. Загальна культура міліціонера має бути унормована правовою культурою через законність.
Конституційна законність - це складова частина правової системи держави. Вона є принципом діяльності держави, всіх державних та громадських організацій, їх органів. Конституційна законність як поняття - це вимога суворого та неухильного дотримання Конституції, вона зобов'язана пронизувати всі інститути держави та суспільства, що мають забезпечувати в країні реальну демократію. Не може бути рішень державних органів та громадських інститутів, орієнтованих не на Конституцію та закони, а на відомчі нормативні акти.
Конституційна законність - це складне багатогранне правове явище, яке розкриває практичне здійснення Конституції. В конституційній законності відбивається реалістичне ставлення до Основного Закону, його загальнообов'язковості, сили та соціально-юридичної цінності. Через конституційну законність формується зв'язок конституційних норм з громадянином, структурами соціального устрою, політичним режимом, формами та методами здійснення державної влади. Стан конституційної законності у суспільстві прямо пов'язаний з принципами: розподілу влади, самоврядування, плюралізму форм власності, соціальної справедливості, пріоритету загальнолюдських цінностей, гласності, підконтрольності, альтернативності.
У практичному вираженні конституційна законність являє собою фактичну реалізацію норм Конституції, яка розкривається через такі форми як виконання, використання та застосування.
На зміцнення конституційної законності має позитивно впливати принцип демократизації суспільства, закладений в Основний Закон. На практиці завжди використовувався мінімальний набір таких елементів демократії як гарантія прав та свобод, регулярні вільні вибори, прийняття рішень на підставі принципу більшості. Друга частина процесу демократизації - народний суверенітет, розвиток особистості, рівність, гласність влади, консенсус - часто реалізується не повністю. Демократія в Конституції України закріплена як основний, регулюючий принцип в сучасному суспільстві. Правова система України має розвиватись і удосконалюватись крізь призму надій, інтересів та цінностей людини. При цьому необхідно виходити з того, що демократія не може існувати без закону. Демократія поза законом - це анархія. Не буде законності - не буде і демократії.
Дотримання Конституції означає насамперед утримання від здійснення заборонених нею дій. Ведучи мову про реалізацію забороняючих норм, потрібно виділити універсальні заборони, які звернені до всіх учасників суспільних відносин, а також ті, що стосуються лише окремих осіб. Виконання цих заборон є обов'язковою, передбаченою правовими нормами дією. Особливою формою реалізації норм Конституції є їх застосування, тобто державовладна діяльність по вирішенню конкретних юридичних справу повноваженими суб'єктами: органами влади, посадовими особами, службовцями.
Правова культура як елемент демократи є складовою політичної культури і заперечує авторитарний стиль керівництва, заорганізованість у вирішенні практичних питань, догматизм і бюрократизм, монополізацію ідеї.
Елементами правової культури виступають правосвідомість, правова активність громадян, уміння ефективно використовувати право в соціальній практиці. Правосвідомість складається з правової ідеологи (знання про право) і правової психології (відношення до права, правові емоції) і поділяється на звичайну, професійну та наукову. Професійна правосвідомість характерна перш за все для тих, чия діяльність пов'язана з охороною правопорядку, здійсненням правосуддя і наглядом за законністю. Водночас правосвідомість має поширюватися в усьому суспільстві і виступає важливим фактором у боротьбі зі злочинністю.
Культура правоохоронця має набути системних рис і сприйматися крізь призму загальнолюдських цінностей та інтересів держави, яка стоїть на сторожі законів. Культура включає мистецтво керівництва та мистецтво виконання і є невід'ємною від таких характеристик як самостійність, діловитість,
Loading...

 
 

Цікаве