WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Майнові правовідносини батьків і дітей - Контрольна робота

Майнові правовідносини батьків і дітей - Контрольна робота

неповнолітніх дітей, можуть бути притягнуті до участі в додаткових витратах, які викликані винятковими обставинами (тяжке захворювання, каліцтво дитини та ін.).
У даному випадку мова йде про притягнення одного з батьків до участі у додаткових витратах, а не про додаткове стягнення з нього аліментів. Тому розміри суми, яка стягується, мають визначатися залежно від дійсно понесених чи передбачених витрат і не можуть бути визначені у частковому відношенні до заробітку (доходу) відповідача.
Якщо заздалегідь відомо, що витрати потребуються тільки одночасно чи на точно встановлений строк, суд може встановити суму, яка належить одночасній виплаті, чи обмежити строком суму, яка присуджується. Якщо стан здоров'я дитини потребує додаткових витрат, позивач має право знову звернутися до суду. Відповідач, в свою чергу, має право просити суд звільнити його від подальших виплат, якщо стан дитини не потребує додаткових витрат.
У силу статті 87 КпШС України з батьків можуть бути стягнуті кошти по утриманню дітей, влаштованих у дитячі заклади, в розмірах, передбачених в статті 82 КпШС України. Це правило в основному застосовується щодо батьків, які не виконували своїх обов'язків по вихованню дітей, у зв'язку з чим були позбавлені батьківських прав.
Кошти на утримання дітей, влаштованих у дитячі заклади, і призначені їм державні пенсії та допомога перераховуються на особисті рахунки цих дітей до ощадних банків.
4. Обов'язки дітей щодо батьків
Виходячи з взаємності обов'язків батьків та дітей, закон встановлює, що діти у тих випадках, коли батьки є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги, повинні їх утримувати. У більшості випадків дорослі діти подають своїм батькам матеріальну підтримку добровільно. Однак є особи, які не усвідомлюють свій обов'язок щодо батьків. Тому закон (стаття 81 КпШС України), встановлюючи обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх непрацездатних батьків, що потребують допомоги, припускає можливість примусового здійснення такого обов'язку через суд.
До сплати аліментів притягуються повнолітні діти, які мають заробіток чи інші доходи. Деякі неповнолітні діти мають самостійний заробіток по досягненню ними 16-ти років, у зв'язку з чим можуть надавати своїм батькам певну матеріальну допомогу. Однак до настання повноліття (18 років) діти не несуть юридичного обов'язку надавати утримання батькам, і суд не має права стягувати з них аліменти на користь останніх.
Обов'язки по утриманню батьків виникають в тих випадках, коли вони є непрацездатними та потребують допомоги
Непрацездатними за віком визначаються жінки, які досягай 55 років, та чоловіки, які досягли 60 років (у певних випадках жінки, які досягли 50 років, чоловіки - 55 років), а також визнані у встановленому порядку інвалідами. Слід мати на увазі, що непрацездатні громадяни, які мають необхідний трудовий стаж, забезпечуються державними пенсіями. Тому аліментний обов'язок повнолітніх дітей виникає тільки щодо непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги. Факт нужденності встановлюється судом залежно від конкретних обставин справи. Повнолітні діти, які сплачують аліменти на батьків, можуть бути притягнуті до участі в додаткових витратах, викликаних винятковими обставинами (тяжка хвороба, каліцтво, оплата праці осіб, які доглядають за батьками, та ін.).
Згідно до статті 90 КпШС України розмір участі кожного з дітей по утриманню непрацездатних батьків, які потребують допомоги, встановлюється судом, виходячи з матеріального і сімейного становища батьків та дітей, у частковому відношенні до заробітку (доходу), що оплачується щомісячно. Крім того, судом враховується можливість батьків отримувати аліменти один від одного (мається на увазі, що подружжя повинні утримувати матеріально одне одного).
При визначенні суми утримання суд враховує всіх повнолітніх дітей даного з батьків, незалежно від того, пред'явлена вимога до всіх дітей або тільки до одного чи деяких з них.
Оскільки обов'язок утримання батьків лежить на всіх повнолітніх дітях, вони повинні бути притягнуті до сплати аліментів.
Якщо батьки не виконують своїх батьківських обов'язків щодо дітей, то вони і не повинні розраховувати на отримання матеріальної допомоги від дітей у майбутньому, хоча такі вимоги зустрічаються у судовій практиці.
Підставою для звільнення дітей від обов'язків по утриманню своїх непрацездатних батьків, які потребують допомоги, і звільнення від стягнення витрат по догляду за ними є встановлений судом факт ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків (частина 3 статті 81 КпШС України).
Під ухиленням від виконання батьківських обов'язків потрібно розуміти результат винної поведінки батьків по виконанню та утриманню дітей. З незалежних від них причин батьки можуть протягом тривалого часу не брати участі у вихованні або утриманні своїх дітей. У цих випадках пов-нолітні діти не звільняються від обов'язків по утриманню своїх батьків.
За злісне ухилення від сплати аліментів на користь батьків, як і ухилення батьків від сплати утримання на дітей, передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до одного року або виправних робіт на той же строк (стаття 114 КК України).
Висновки
Отже, можна зробити наступні висновки:
Майнові правовідносини між батьками і дітьми складаються з двох груп: до першої відносяться різноманітні зв'язки батьків і дітей з приводу майна, що знаходиться в сфері володіння сім'ї (житло, предмети домашньої обстановки, гроші та інші цінності); до другої - аліментні зобов'язання батьків і дітей.
Згідно до статті 77 КпШС України за життя батьків діти не мають права на їх майно, так само як батьки не мають права на майно дітей. Таким чином, батьки мають право належне їм майно продавати, дарувати, передавати до найму, не запитуючи згоди на це дітей. Батьки можуть також позбавити дітей спадщини за своїм заповітом (за винятком випадків, передбачених статтею 535 ЦК України, - обов'язкова частка у спадщині).
Разом з тим батьки не набувають прав на майно дітей. Батьки управляють майном дітей до досягнення ними повноліття. Після цього діти особисто здійснюють всі права та обов'язки по відношенню до свого майна. Розпорядження батьками майном повнолітніх дітей можливе тільки за зго-дою останніх та за наявності доручення.
Крім роздільності власності батьків та дітей, у них може виникнути спільна часткова власність, наприклад, у зв'язку з отриманням спадщини за законом чи заповітом. Спільна власність батьків та дітей може існувати незалежно від віку дітей. Відносини з приводу цієї власності регулюються ци-вільним законодавством України. За новим законодавством України між батьками і дітьми та іншими членами сім'ї може виникати як спільна часткова, так іспільна сумісна власність (ст. 17 Закону України "Про власність").
Список використаної літератури
1. Кодекс України про шлюб і сім'ю.
2. Сімейне право / За ред. Дзери О.В. - К., 1998.
3. Словник-довідник з сімейного права. - Харків, 2002.
Loading...

 
 

Цікаве