WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Основні завдання, правові засади та головні напрямки діяльності Інтерполу - Реферат

Основні завдання, правові засади та головні напрямки діяльності Інтерполу - Реферат

картотека десятипальцевої реєстрації, картки в який розташовуються відповідно до формули, відомої в як "формула Гальтона і Генрі". Тут зібрано більш 300 тис. карток. Щорічно картотека поповнюється приблизно на 10 тис. штук. З її допомогою ідентифікують злочинців;
6) картотека обліку осіб по рисах зовнішності з використанням чи фотозображень мальованих деталей особи (фотографії і малюнки тут розташовуються по видах злочинних "професій": торговець наркотиками, готельний злодій, фальшивомонетник і т.п. У фототеці знаходиться більш 10 тис. фотографій найбільш небезпечних злочинців).
4. Співробітництво держав. Форми співробітництва.
Співробітництво держав в області боротьби зі злочинністю ведеться в декількох напрямках:
1. Визнання небезпеки для співтовариства держав визначених карних діянь і необхідності застосування спільних мір для їхнього припинення. Такими можуть бути крім злочинів розглянутих у дійсній роботі і тероризм, захоплення заручників, незаконна торгівля людьми, незаконне захоплення повітряних судів і ін. Небезпека саме цих діянь фіксується в угодах.
2. Надання допомоги в справі розшуку правопорушників, що ховаються на чужій території. Існує два можливих канали здійснення - через дипломатичні установи і шляхом безпосередніх зв'язків між органами, що ведуть у своїй країні розшук і дізнання (правоохоронні органи). Необхідно відзначити розширення цього напрямку співробітництва: якщо раніш держави зверталися до конкретної країни з проханням про чи розшук видачі злочинця, то в даний час цей розшук ведеться у всесвітньому масштабі, причому з'являється розшук не що тільки збіг злочинця, але і викраденого майна. З метою полегшення розшуку іноді здійснюється обмін інформацією.
3. Допомога в справіодержання необхідних матеріалів по кримінальній справі. У випадку здійснення злочину чи здійснення його в декількох чи країнах здійснення його частини в іншій державі і т.д.. Свідки і речовинні докази можуть знаходитися в іншій державі. Для одержання матеріалів у справі в окремих випадках необхідно зробити слідчі дії за кордоном, що здійснюється шляхом напрямку відповідного окремого доручення (comissions rogatoires). Це може бути доручення допитати свідка, потерпілого, зробити огляді місця події і т.п. Угода визначає, якого роду доручення можна давати відповідним органам іншої держави. Орган, що повинний виконати це доручення керується своїми національними процесуальними нормами, при цьому повинні бути дані відповіді на всі поставлені в дорученні питання.
4. Надання практичної допомоги окремим державам у дозволі проблем злочинності, вивченні цих проблем. Цей вид допомоги виражається в напрямку в окремі країни експертів покликаних надати конкретну допомогу (визначити основні напрямки боротьби зі злочинністю, дати рекомендації з організації пенітенціарної системи й ін.).
5. Вивчення проблем злочинності і боротьби з нею. З цією метою скликаються міжнародні конгреси. Конференції, створюються міжнародні організації, науково-дослідні інститути.
6. Обмін інформацією. Держави часто домовляються надавати один одному інформацію необхідну для успішного проведення наслідку і піймання злочинця, а також іншу інформацію карного характеру. Зокрема обмін інформацією про вироки, винесених у відношенні громадян іншої країни. Як правило обмін такого роду інформацією відбувається раз у рік.
Міжнародна співробітництво держав ведеться в наступних формах:
a) висновок міжнародних угод. Це угоди про надання правової допомоги, видачі злочинців, визнанні злочинними визначених діянь і ін.
b) використання міжнародних організацій. Держави з метою співробітництва створюють універсальні організації (ООН), регіональні (ЛАГ, ОАЕ й ін., спеціалізовані установи ООН (МАРНОТРАТ, ВІЗ), створюють спеціальні організації (Інтерпол); питання співробітництва розглядають постійні організації (усі вищевказані) і тимчасові (конференції). Крім того в цьому процесі беруть участь так само міждержавні і неурядові організації (Міжнародна Асоціація Карного права, Міжнародна асоціація юристів-демократів і ін.).
Правовими основами співробітництва держав є :
1) Універсальні конвенції
2) Багатосторонні угоди чи регіональні конвенції
3) Двосторонні угоди
4) Діяльність міжнародних організацій по боротьбі зі злочинністю
Висновки
Інтерпол - це і механізм, і посередник у практичному співробітництві служб кримінальної поліції різних держав у їх повсякденній роботі над розкриттям конкретного злочину, у координації і кооперації спільних дій, що починаються ними, і спостереженню, переслідуванню, розшуку і затримці міжнародних карних злочинців. У цьому механізмі співробітництва Інтерпол діє як єдиний світовий центр по виробленню спільної поліцейської стратегії і тактики боротьби з міжнародною карною злочинністю.
З цього погляду Інтерпол - унікальна, єдина міжнародна організація, що приймає безпосередню практичну участь у попередженні і придушенні "міжнародної злочинності".
Інтерпол ставить перед собою дві глобальні задачі: забезпечення і розвиток взаємного співробітництва кримінальних поліцій різних країн, а також розвиток організацій, здатних ефективно боротися з міжнародною злочинністю.
Незважаючи на досить широкі задачі, рамки діяльності Інтерполу строго обмежені. Статут організації забороняє втручання в справи політичного, військового, релігійного чи расового характеру. Інтерпол поважає національні суверенітети і бореться тільки з загальнокримінальними злочинами.
Список використаної літератури
1. Бельсон Я.М. Интерпол в борьбе с уголовной преступностью. - М. : Наука. 1989.
2. Європейської конвенції про взаємну допомогу по кримінальних справах 1959.
3. Міжнародне право. Підручник. - М., 1987.
4. Міжнародне право. Підручник. - М. 1995.
5. Панів В.П. Міжнародне право. Навчальні матеріали. - М., 1997.
6. Словник-довідник правоохоронця. - М., 2000.
7. Управління правоохоронними органами. - К., 2001.
8. Яременко М.І. Інтерпол: історія і майбутнє. - Харків, 2001.
Loading...

 
 

Цікаве