WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Основні завдання, правові засади та головні напрямки діяльності Інтерполу - Реферат

Основні завдання, правові засади та головні напрямки діяльності Інтерполу - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Основні завдання, правові засади
та головні напрямки діяльності Інтерполу"
ПЛАН
Вступ
1. Перші кроки по визначенню функціональних завдань Інтерполу
2. Основні завдання сучасного Інтерполу, правові засади
3. Карна реєстрація - один з найважливіших напрямків діяльності Інтерполу
4. Співробітництво держав. Форми співробітництва.
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Вперше слово "Інтерпол" пролунало лише в 1946 році, коли в Брюсселі пройшла конференція з питань міжнародного поліцейського співробітництва. Був прийнятий статут організації. Штаб-квартиру вирішили розмістити в Парижі.
Новий статут, що передбачав співробітництво поліцейських структур усіх країн світу (а не тільки європейських), був прийнятий у 1956 році.
Міжнародна організація карної поліції (Інтерпол) була організована в 1923 р. і спочатку поєднувала 17 держав. Надалі в міру розвитку міжнародного поліцейського співробітництва Інтерпол став глобальною організацією, який поєднує в даний час 177 країн світу.
Країни-учасниці Інтерполу за 75 років своєї історії створили широку систему взаємодії - від обміну письмовою інформацією до новітніх інформаційних технологій з розгалуженою мережею комп'ютерних баз даних. Розроблено програму регіонального інформаційного розвитку, ціль якої - забезпечення всіх країн-членів Інтерполу спеціальним зв'язком. Високі професійні якості експертів і інших співробітників Інтерполу знайшли широке визнання у світі. Статус спостерігача Інтерполу в ООН - наочне цьому підтвердження.
1. Перші кроки по визначенню функціональних завдань Інтерполу
У травні 1924 р. Міжнародна комісія кримінальної поліції прийняла резолюцію по п'яти важливих питаннях, які визначили напрямок дій на багато років уперед. Це:
- створення інформаційних відділень по збору фактів про міжнародну злочинність;
- розробка систем доказів і міжнародний пошук злочинців;
- організація відділень по ідентифікації людей на відстані;
- видання газети міжнародної поліції;
- створення спільної програми по запобіганню і виявленню підроблених банкнот і документів.
У листопаді 1924 р. на прохання Інтерполу Віденська поліція приступила до випуску поліцейського огляду "International offentiliche Sicherheit" ("Міжнародна суспільна безпека), на сторінках якого опублікували свої статті Шобер, Хоплер, Хейндел, Калабріз, Луваж, Кеффер та ін. У них також були поміщені зразки ордерів на арешт у Німеччині, Франції, Великобританії й Італії.
Друга сесія відбулася у Відні в 1926 р., де була прийнята 21 важлива резолюція. Вони в основному стосувалися установ інформації з міжнародної злочинності, введення правил телеграфного зв'язку між поліцейськими силами, мір, спрямованих проти порнографічних фільмів і літератури. На другій сесії була також підтримана пропозиція представника Бельгії Кеффера про проведення чергового конгресу в 1926 р. у Берліні.
На Берлінському конгресі Міжнародної кримінальної поліції, що відбувся з 17 по 30 вересня 1926 р., були присутні 245 чоловік. Уряди Німеччини і Пруссії були представлені міністрами внутрішніх справ д-ром Култцем і д-ром Северінгом відповідно.
Конгрес в основному був присвячений темі екстрадиції (видача злочинців). Однак тільки у вересні 1930 р. Інтерполом були розроблені принципи, на підставі яких могла здійснюватися екстрадиція.
Чергові конгреси МККП пройшли в 1934 р. у Відні, у 1935 р. у Копенгагені, у 1936 р. у Белграді, у 1937 р. Лондоні й у 1938 р. у Бухаресті.
12 березня 1938 р. німецькі війська ввійшли в Австрію, і вісімнадцять місяців по тому почалася друга світова війна. Діяльність МККП була істотно порушена. З 1940 р. МККП очолював шеф німецької служби безпеки Гейдрих. Адміністрація МККП і Міжнародне бюро були переведені з Відня в Берлін. Спеціальний представник президента, радник д-р Зіндель (спадкоємець Оскара Дроселі) був призначений керівником МККП, що діяла під керівництвом служби безпеки і її шефа. Керівником Міжнародного бюро був Артур Кебі, що був одночасно главою кримінальної поліції Німеччини.
Протягом другої світової війни не було ні одного офіційного конгресу МККП (Міжнародної комісії кримінальної поліції). 5 червня 1946 р. представники 17 держав у відповідь на заклик уряду Бельгії зустрілися в Брюсселі з метою відтворення Міжнародної комісії кримінальної поліції, що не провела жодного засідання з 1938 р. Головний інспектор Міністерства юстиції Бельгії М. Луваж і М. Місяцю Дукло, глава Французької кримінальної поліції при Міністерстві внутрішніх справ, були обрані відповідно Президентом і Генеральним секретарем МККП. Було прийняте рішення перенести штаб-квартиру Комітету в Париж. 19 країн відновили свою участь у МККП, серед них Бельгія, Чилі, Данія, Єгипет, Франція, Греція, Голландія, Іран, Люксембург, Норвегія, Польща, Португалія, Швеція, Швейцарія, Чехословаччина, Туреччина, Великобританія, Сполучені Штати Америки і Югославія.
За час існування МККП відбулися три дуже важливих зміни. Перша: її дія поширилася на увесь світ у результаті вступу в її ряди нових членів. Друга: у 1956 р. Міжнародна комісія кримінальної поліції була перейменована в Міжнародну організацію карної поліції - Інтерпол. Третя: була прийнята нова конституція Інтерполу.
2. Основні завдання сучасного Інтерполу, правові засади
Сучасний Інтерпол - це і механізм, і посередник у практичному співробітництві служб карної поліції різних держав у їх повсякденній роботі над розкриттям конкретного злочину, у координації і кооперації спільних дій, що починаються ними, і спостереженню, переслідуванню, розшуку і затримці міжнародних карних злочинців. У цьому механізмі співробітництва Інтерпол діє як єдиний світовий центр по виробленню спільної поліцейської стратегії і тактики боротьби з міжнародною карною злочинністю.
З цього погляду Інтерпол - унікальна, єдина міжнародна організація, що приймає безпосередню практичну участь у попередженні і придушенні "міжнародної злочинності".
Головні задачі і цілі Інтерполу полягають у наступному:
- забезпечення
Loading...

 
 

Цікаве