WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правопорушення - Реферат

Правопорушення - Реферат

соціального статусу індивіда. Суперечності між потребами і соціальними засобами їх задоволення, так само як і розузгодження статусу індивіда (освітнього, культурного), неминучі. Невідповідність (розузгодження) соціального статусу індивіда обумовлює замах на існуючий суспільний порядок (наприклад, політичний діяч зловживає владою, щоб "зрівняти" своє економічне становище з роллю в партії або державі; особи найманої праці використовують не-легальні можливості, коли продаж власної робочої сили не дозволяє їм задовольнити свої потреби, сформовані суспільством).
Суспільство, побудоване на товарно-ринкових відносинах, може утримувати правопорушність в її статичній рівновазі, але не здатне викорінити її. Одним з найдійовіших засобів утримання правопорушності в необхідних рамках є юридична відповідальність.
2. Склад правопорушення, характеристика його елементів
Склад правопорушення - це система ознак протиправної поведінки, необхідних і достатніх для притягнення до юридичної відповідальності.
Склад правопорушення:
суб'єкт суб'єктивна сторона об'єкт об'єктивна сторона
Суб'єкти правопорушення - фізичні і юридичні особи
Фізичні особи як суб'єкти правопорушення повинні володіти деліктоздатністю, тобто здатністю нести юридичну відповідальність. Вік настання юридичної відповідальності фізичної особи є різним, що визначено в окремих галузях законодавства.
Суб'єктами кримінального, дисциплінарного, матеріального правопорушення виступають лише фізичні особи, цивільного - фізичні і юридичні особи, адміністративного - переважно фізичні особи, а в окремих випадках, встановлених у законодавстві, й юридичні особи (порушення правил пожежної безпеки, невиконання вимог щодо охорони праці, порушеннязаконодавства про захист прав споживачів та ін.).
Юридична особа не може бути суб'єктом кримінального злочину. Ним може бути посадова особа підприємства, організації, установи або особа, яка виконує функції керівника організації, капітана морських, річкових і повітряних суден та ін. Така особа іменується в юридичній літературі спеціальним суб'єктом правопорушення. Вона може виступати суб'єктом матеріального і адміністративного правопорушення.
Правопорушення, суб'єктом якого є юридична особа, являє собою не що інше, як винну дію конкретних фізичних осіб, яка призвела до заподіяння певної шкоди. Хоча суб'єктом відповідальності в таких випадках виступає юридична особа, це не виключає можливості відшкодування збитків, заподіяних організації внаслідок притягнення її до юридичної відповідальності, самою винною фізичною особою. Наприклад, у ст. 452 ЦК України закріплене положення про те, що особа, яка відшкодувала збитки, завдані з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі сплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Суб'єктивна сторона правопорушення - сукупність ознак, які характеризують суб'єктивне (психічне) ставлення особи до вчиненого нею протиправного діяння і його негативних наслідків, а саме - вина, мотив, мета правопорушення. Обов'язковою серед них є вина - безпосередній вияв психічного ставлення до вчиненої шкідливої дії (або бездіяльності) та її негативних наслідків
Вина виражається у формі умислу чи необережності:
умисел: необережність:
прямий - усвідомлення особою протиправності своєї поведінки та бажання настання шкідливих або небезпечних наслідків
непрямий - усвідомлення про-типравності своєї поведінки, але байдужне ставлення до настання можливих негативних наслідків протиправна самовпевненість -
усвідомлення протиправності свого діяння і легковажний розрахунок на можливість запобігання негативним наслідкам
протиправна недбалість - усвідомлення протиправності своєї поведінки та небажання настання негативних наслідків, які в силу професіоналізму та посадового становища можна і треба було передбачити
Мотив (наприклад, вбивство з корисливих і хуліганських мотивів) і мета (наприклад, вбивство з метою приховання іншого злочину) враховуються при кваліфікації правопорушення, визначенні міри покарання.
Об'єкт правопорушення - порушене матеріальне чи нематеріальне благо: власність, життя, здоров'я громадян, суспільний порядок, суспільні відносини, що захищаються нормами права.
Об'єктивна сторона правопорушення - сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення:
протиправне діяння шкідливий результат, що спричинився причинно-наслідковий зв'язок між діянням і шкідливим результа-том
Наприклад, тілесне ушкодження може бути тяжким, середньої тяжкості, легким - відповідно до КК кожне з них утворює самостійний склад злочину.
Висновки
З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:
Правопорядок - стан (режим) правової упорядкованості (урегульованості і погодженості) системи суспільних відносин, що складається в умовах реалізації законності. Інакше: це атмосфера нормального правового життя, що встановлюється в результаті точного і повного здійснення розпоряджень правових норм (прав, свобод, обов'язків, відповідальності) всіма суб'єктами права. Правовий порядок як динамічна система вбирає в себе всі впорядковуючи засади правового характеру.
Правопорушення - це суспільне" небезпечне або шкідливо неправомірне (протиправне) винне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, яке спричиняє юридичну відповідальність.
Склад правопорушення - це система ознак протиправної по-ведінки, необхідних і достатніх для притягнення до юридичної відповідальності.
Список використаної література
1. Загальна теорія держави і права / За ред. В.В. Копєйчикова. - К., 1997.
2. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. - М., 1999.
3. Теория государства и права / Под ред. В.М.Корельского и В.Д.Перевалова. - М., 1997.
4. Теория права. - М., 1998.
5. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2001. - 656с.
6. Чиркун В.Е. Основы сравнительного государствоведения. - М., 1997.
7. Юридичний словник-довідник. - К., 2001.
Loading...

 
 

Цікаве