WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проекти формування здорового способу життя у молодіжному середовищі - Реферат

Проекти формування здорового способу життя у молодіжному середовищі - Реферат

завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та навколишньому природному середовищу, а також спонукають до нехтування засобами безпеки (стаття 8). Крім того, стаття 11 цього Закону встановлює вимоги щодо поширення соціальної рекламної інформації. Соціальна реклама визначається як інформація державних органів з питань здорового способу життя, охорони здоров'я, охорони природи, збереження енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення, яка не має комерційного характеру. Підкреслюється, що в такій рекламі не повинні згадуватись конкретна продукція та її виробники; особи, які здійснюють на безоплатній основі діяльність щодо виробництва і розповсюдження соціальної рекламної інформації, передачі свого майна (в тому числі коштів) іншим особам для виробництва і розповсюдження соціальної рекламної інформації, користуються пільгами, передбаченими законодавством про благодійну діяльність; розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок державного бюджету, повинні розміщувати соціальну рекламну інформацію державних органів безкоштовно в обсязі не менше 5 відсотків ефірного часу (друкованої площі), відведеного для реклами. Стаття 19 Закону встановлює обмеження щодо реклами, розрахованої на неповнолітніх. Зокрема, нею забороняється реклама з використанням зображень неповнолітніх, які споживають або використовують продукцію, призначену безпосередньо для дорослих чи заборонену для придбання або споживання неповнолітніми; реклама, яка використовує легковірність чи брак досвіду у неповнолітніх; реклама з використанням справжньої або іграшкової зброї. Встановлено, що реклама не повинна містити тверджень або зображень неповнолітніх у небезпечних ситуаціях чи за обставин, що у разі їх імітації можуть завдати шкоди неповнолітнім або іншим особам, а також інформації, здатної викликати зневажливе ставлення неповнолітніх до небезпечних для здоров'я і життя ситуацій.
Не менш важливим є Закон "Про благодійництво та благодійні організації", прийнятий 16 вересня 1997 року9, стаття 4 якого одним з основних напрямів благодійної діяльності визначила сприяння розвитку охорони здоров'я, масової фізичної культури, спорту та туризму, пропагування здорового способу життя, участь у поданні медичної допомоги населенню та здійснення соціального догляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують соціальної підтримки та піклування. Закон також визначає, що фізичні та юридичні особи, які віддають частину своїх прибутків, заощаджень або майна на благодійну діяльність, відповідно до законодавства користуються податковими та іншими пільгами, а благодійні організації, що існують лише на членські внески і добродійні пожертвування, звільняються від сплати податків та інших платежів до бюджету і спеціальних фондів.
Важливим документом є Указ Президента України від 27 квітня 1999 року "Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя", яким затверджено основні напрями державної діяльності у зазначеній сфері, утворено всеукраїнську координаційну раду з питань розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян10. Даним Указом встановлено, що розбудова суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави потребує активізації зусиль органів виконавчої влади, громадських і релігійних організацій, спрямованих на розвиток духовності, виховання патріотизму та поваги до історичної спадщини українського народу, укорінення в суспільній свідомості загальнолюдських моральних цінностей, виховання соціального оптимізму та впевненості кожного громадянина у своєму майбутньому, формування здорового способу життя. При цьому діяльність органів виконавчої влади, громадських і релігійних організацій, навчальних, культурно-просвітницьких закладів у даній сфері повинна бути зосереджена на таких напрямах:
1) утвердження в масовій свідомості громадян історично притаманних українському народові високих моральних цінностей, спрямованих на засвоєння кращих зразків вітчизняної та світової духовної спадщини;
2) сприяння ствердженню соціального оптимізму у світоглядних настановах населення;
3) забезпечення духовно-морального розвитку населення, виховання патріотизму, високої політичної культури та трудової моралі, використання енергії та зусиль громадян у суспільно корисних справах;
4) запобігання негативному впливу на свідомість громадян інформації, яка містить елементи жорстокості, насильства,порнографії, пропагує наркоманію, пияцтво, алкоголізм та тютюнопаління, випадкам девіантної та антисоціальної поведінки;
5) впровадження в суспільну свідомість переваг здорового способу життя, формування національного культу соціально активної, фізично здорової та духовно багатої особистості;
6) надання комплексної соціально-психологічної допомоги найменш захищеним верствам населення.
На виконання даного Указу Президента Кабінетом Міністрів України розроблено Національну програму патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства, яка затверджена постановою Уряду від 15 вересня 1999 року №169711. Серед інших цей документ містить розділ "Формування здорового способу життя", яким передбачено заходи, спрямовані на реалізацію напрямів діяльності, передбачених вказаним актом Президента.
Важливим документом є наказ Міністерства охорони здоров'я України від 5 січня 1999 року №1 "Про поліпшення діяльності органів і закладів охорони здоров'я з питань формування здорового способу життя, гігієнічного виховання населення"12. В ньому наведено аналіз результатів діяльності органів та закладів охорони здоров'я України у вказаній сфері та проблем, що її супроводжують, робота з формування здорового способу життя та гігієнічного виховання населення визначається як одне з основних завдань органів і закладів охорони здоров'я. Науково-методичним центром з вказаних питань визначено Український науково-дослідний інститут громадського здоров'я, у складі якого створено відділ координації діяльності центрів здоров'я, що є основними установами у мережі закладів охорони здоров'я, відповідальними за роботу з формування здорового способу життя та гігієнічного виховання населення. Наказ вимагає від керівництва місцевих органів охорони здоров'я залучення до здійснення вказаної роботи медичних працівників усіх спеціальностей, забезпечення координації діяльності по формуванню здорового способу життя та гігієнічному вихованню населення інших секторів. Крім того, наказом затверджено наведені у додатках до нього Типове положення про центр здоров'я (вказані заклади існують на національному, обласному, міському (у великих містах) та районному рівнях); Орієнтовний мінімальний перелік форм і засобів гігієнічного виховання, що мають використовуватися в роботі органів та різних типів закладів охорони здоров'я; Функції головних спеціалістів органів охорони здоров'я з питань формування та зміцнення здоров'я, гігієнічного виховання населення; Функції фахівців науково-дослідних закладів (центрів), медичних і фармацевтичних навчальних закладів з питань формування та зміцнення здоров'я, гігієнічного виховання населення.
Виходячи з регіональних завдань щодо сприяння здоровому та протидії нездоровому способу життя, визначених Основами політики досягнення здоров'я для всіх у 21 столітті у Європейському регіоні, звернемося до аналізу деяких законодавчих та нормативних актів України, що пов'язані з регулюванням таких проблем, як полегшення здорового вибору відносно харчування, фізичних вправ, сексуального життя; зменшення шкоди, що спричиняється алкоголем, речовинами, що зумовлюють залежність, і тютюном; забезпечення здорового середовища шляхом створення багатосекторальних механізмів, які дозволяють зробити більш здоровими житло, школи, робочі місця та населені пункти; створення безпечних та сприятливих фізичних, соціальних та економічних умов життя з метою забезпечення здоров'я молоді.
Loading...

 
 

Цікаве