WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проекти формування здорового способу життя у молодіжному середовищі - Реферат

Проекти формування здорового способу життя у молодіжному середовищі - Реферат

життя в Україні немає. Відповідні правові норми щодо цього містяться у нормативно-правових актах, що належать до різних галузей законодавства. У зв'язку з цим постає необхідність провести комплексний аналіз законодавчо-нормативного забезпечення сприяння впровадженню здорового способу життя в Україні.
Застосування навичок здорового способу життя принципово вимагає свідомого ставлення кожного конкретного індивіда до власного здоров'я, до необхідності його збереження та зміцнення. Примусити людину дотримуватися тих чи інших навичок в обов'язковому порядку держава практично не в змозі, оскільки такий примус певною мірою може розглядатися, як втручання у особисті права індивіда.
Однак держава за допомогою раціонально побудованого законодавства може створити умови, що сприятимуть створенню у членів суспільних відносин мотивацій для певних видів діяльності чи поведінки, які передбачають застосування навичок здорового способу життя і тим самим сприяють охороні здоров'я як на індивідуальному, так і на популяційному рівнях. Наприклад, такі умови мають передбачати забезпечення відповідної поінформованості членів суспільства, формування відповідного освітнього рівня населення, забезпечення фізичної та економічної доступності товарів та послуг, використання яких сприяє збереженню та зміцненню здоров'я, формування моральної та економічної зацікавленості людей вести здоровий спосіб життя тощо.
Здоров'я людини в Україні розглядається як одне з найголовніших немайнових благ особи. Статтею 3 Конституції України здоров`я людини, як і її життя, особиста честь і гідність, недоторканність та безпека, визначене найвищою соціальною цінністю. Згідно із статтею 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я.
У статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я6, що після Конституції є другим за юридичною вагою правовим актом у цій сфері, здоров`я визначається як стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів. Отже, можна говорити про те, що у національне законодавство України практично імплементоване (впроваджено) визначення здоров'я, прийняте ВООЗ7.
Зазначеним законодавчим актом поняття "охорона здоров`я" визначається як система заходів, спрямованих на забезпечення збереження і розвитку фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості життя (стаття 3 Основ).
Що стосується змісту права на охорону здоров`я, то він визначений статтею 6 Основ законодавства про охорону здоров`я. В контексті українського законодавства це право, зокрема, передбачає:
" життєвий рівень (включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення), який є необхідним для підтримання здоров`я людини;
" безпечне для життя і здоров`я навколишнє середовище;
" безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку;
" доступну кваліфіковану медичну допомогу;
" безперешкодне отримання інформації про стан свого здоров`я і здоров`я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику, їх ступінь та шляхи запобігання захворюванням;
" можливість об`єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров`я;
" можливість участі в управлінні охороною здоров`я через своїх представників, делегованих до виборних органів влади та самоврядування;
" правовий захист від будь-яких форм дискримінації, пов`язаних з станом здоров`я;
" відшкодування заподіяної здоров`ю шкоди.
Основними принципами охорони здоров'я в Україні згідно із статтею 4 Основ законодавства про охорону здоров`я є:
" визнання охорони здоров`я пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави, одним з головних чинників виживання та розвитку народу;
" дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій;
" гуманістична спрямованість, забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими та індивідуальними інтересами, підвищений медико-соціальний захист найбільш вразливих верств населення;
" рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної допомоги та інших послуг в галузі охорони здоров`я;
" наукова обгрунтованість, матеріально-технічна і фінансова забезпеченість;
" орієнтація на сучасні стандарти здоров`я та медичної допомоги, поєднання вітчизняних традицій і досягнень із світовим досвідом;
" попереджувально-профілактичний характер, комплексний соціальний, екологічний та медичний підхід до охорони здоров`я;
" багатоукладність економіки охорони здоров`я і багатоканальність її фінансування, поєднання державних гарантій з демонополізацією та заохоченням підприємництва і конкуренції;
" децентралізація державного управління, розвиток самоврядування закладів та самостійності працівників охорони здоров`я.
Слід наголосити на тому, що Основи законодавства України про охорону здоров'я не лише дають визначення основних понять, змісту права на охорону здоров'я та її принципів, а й водночас встановлюють певні обов'язки для суспільства, держави та особи.
Основи законодавства України про охорону здоров'я регулюють також основи організації управління охороною здоров'я, яким присвячено розділ III вказаного законодавчого акта. Зокрема, він містить статті щодо визначення порядку формування та реалізації державної політики охорони здоров'я; необхідності забезпечення її фінансовими та матеріально-технічними ресурсами із залученням держави, місцевого самоврядування, страхових фондів, комерційного сектора та благодійних організацій; необхідності запровадження податкових та інших пільг в галузі охорониздоров'я; державного нагляду та участі громадськості в охороні здоров'я тощо.
Слід наголосити, що Основи законодавства України про охорону здоров'я містять у собі окремий розділ IV, який називається "Забезпечення здорових і безпечних умов життя". У свою чергу цей розділ складається з статей, що стосуються підтримання необхідного для здоров`я життєвого рівня населення; забезпечення охорони навколишнього середовища як важливої передумови життя і здоров'я людини; забезпечення санітарного благополуччя територій та населених пунктів; створення сприятливих умов праці, навчання, побуту та відпочинку; запобігання інфекційним захворюванням; проведення обов`язкових профілактичних медичних оглядів неповнолітніх, вагітних жінок, працівників підприємств з шкідливими і небезпечними умовами праці, військовослужбовців та осіб, професійна чи інша діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення або підвищеною небезпекою для оточуючих; сприяння здоровому способу життя населення.
Як видно з аналізу міжнародних підходів до розробки й впровадження політики сприяння здоров'ю та пропаганди здорового способу життя, Основи законодавства України про охорону здоров'я в загальному вигляді охоплюють практично весь спектр необхідних стратегій у цій сфері, трактуючи здоров'я, охорону здоров'я та здоровий спосіб життя як багатосторонні поняття і проблеми, що потребують при їх розв'язанні багатосекторального комплексного підходу. Цей документ встановлює цілком адекватне міжнародним підходам розуміння здоров'я, охорони здоров'я, права на охорону здоров'я та здорового способу життя, використовуючи при цьому як основний елемент багатофакторність етіології більшості захворювань і необхідність боротьби з ними на індивідуальному, сімейному та суспільному рівнях.
Додаткове, більш детальне регулювання основних аспектів сприяння здоров'ю та впровадженню здорового способу життя забезпечується цілим рядом інших законодавчих актів та нормативних актів Президента та Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади.
Зокрема, важливе значення для вирішення проблеми здорового вибору має Закон України "Про рекламу", прийнятий Верховною Радою України у 1996 році8. Цим Законом серед інших загальних обмежень рекламної діяльності забороняється подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства,
Loading...

 
 

Цікаве