WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Функції соціального забезпечення - Контрольна робота

Функції соціального забезпечення - Контрольна робота

установах соціального призначення. Утримання непрацездатних громадян в установах соціального захисту являє собою самостійну форму соціального забезпечення за рахунок прямих асигнувань з державного бюджету. Вона належить до сфери послуг людей літнього віку.
Статус і форми діяльності інтернатних установ регулюються Типовим положенням про будинки інтернати для старих, інвалідів і дітей, затвердженим наказом Міністра соціального захисту населення України від 1 квітня 1997 року.
Адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям, непрацездатним громадянам за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів.
Виділення адресної допомоги в самостійну форму соціального забезпечення непрацездатних громадян супроводжується посиленням правового регулювання цього виду допомоги. Останнім часом прийнято ряд нормативно-правових актів з цього приводу. Так, 1 червня 2000 року прийнято Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".
Недержавне пенсійне забезпечення громадян згідно з договорами працівників з роботодавцями, недержавними фондами, приватними пенсійними системами.
Реформування системи соціального захисту припускає встановлення додаткової недержавної пенсії, що буде забезпечуватися в основному за рахунок добровільних страхових внесків громадян недержавними пенсійними фондами. Такі фонди можуть створюватися роботодавцями чи приватними особами для недержавного пенсійного забезпечення працівників при виході їх на пенсію.
Недержавна пенсія відрізняється від державної тим, що її розмір можна встановити за власним бажанням. Він залежить від того, скільки грошей людина виплатила у фонд у вигляді внесків. Вкладники коштів у недержавні фонди не позбавляються державних пенсій, а лише одержують до них додатки.
Зовнішнім проявом волевиявлення сторін (пенсійного фонду і платника внесків) у сфері недержавного пенсійного забезпечення може стати пенсійний страховий договір між працівником і роботодавцем чи страховою компанією. Його змістом можуть бути відповідні пенсійні обставини (старість, утрата годувальника, інвалідність), настання яких буде обумовлювати виникнення права учасника договору (працівника) на додаткову недержавну пенсію. Висновок пенсійного договору може стати першим компонентом юридичного (фактичного) складу пенсійних правовідносин.
Усі існуючі форми організації соціального забезпечення непрацездатних громадян мають свої достоїнства і недоліки. Але всі вони доповнюють один одного й в цілому складають розгалужену систему соціального захисту населення.
Види соціального забезпечення. Перелік видів забезпечення визначений Конституцією України (ст. 46, 92).
Під видами соціального забезпечення розуміються соціальні виплати, пільги, послуги, надані непрацездатним громадянам чи безкоштовно, чи на пільгових умовах за рахунок спеціальних джерел фінансування.
Соціальні виплати надаються у вигляді пенсій (допомоги), у натуральному вигляді (одержання харчування, технічних засобів пересування, протезування, працевлаштування громадян, що частково втратили працездатність, розміщення непрацездатних у будинках для старих і інвалідів і т.д.).
Пенсії потрібно відрізняти від допомог із соціального забезпечення. Якщо для пенсій характерна регулярність виплат, то допомоги являють собою одноразові або періодичні, обмежені в. часі платежі.
На відміну від пенсії допомоги мають за соціальну мету не постійне забезпечення непрацездатного громадянина чи сім'ї, надання її (сім'ї) матеріальної допомоги в визначених законодавством випадках.
Третім видом соціального забезпечення є соціальні послуги, пільги побутового характеру. Законодавство називає такі з них, як оплата житлово-комунальних послуг, проїзд на транспорті, санаторно-курортне, медичне обслуговування і лікування, професійна реабілітація інвалідів, допомога сім'ям з дітьми та ін.
4. Права громадян на соціальний захист і основні форми його забезпечення
Громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Громадяни України мають право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Громадяни України мають у сфері соціального захисту інші права, встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.
У разі виникнення відповідних підстав громадяни мають право на:
" надання матеріального забезпечення у разі настання тимчасової або постійної втрати працездатності;
" допомогу у працевлаштуванні та матеріальну допомогу на час вимушеного безробіття;
" охорону здоров'я, медичну допомогу;
" надання житла безоплатно або за доступну плату;
" безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Підставою виникнення прав громадян в сфері соціального захисту є настання обставин, які утруднюють або унеможливлюють самостійне задоволення громадянином своїх потреб або потреб своєї сім'ї.
У випадках, визначених законодавством, право на соціальний захист виникає за умови участі громадянина в системах соціального страхування.
Реалізація права на соціальний захист громадян здійснюється через:
1. участь всіх працюючих громадян у соціальному страхуванні;
2. організаційні та фінансові гарантії держави щодо матеріального забезпечення громадян у системі соціального страхування;
3. створення державою умов для ефективного і доступного задоволення потреб у соціально-культурних та житлово-комунальних послугах;
4. соціальну допомогу найменш захищеним категоріям населення;
5. утворення об'єднань громадян з метою здійснення соціального захисту та захисту своїх прав у цій сфері.
Здійснення соціального захисту має забезпечити громадянину достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, включаючи достатнє харчування, одяг, житло.
При здійсненні соціального захисту має забезпечуватись право громадянина на повагу до його гідності, невтручання в його особисте і сімейне життя, а також на нерозповсюдження конфіденційної інформації.
Базовими державними гарантіями щодо забезпечення права на соціальний захист є:
можливість безоплатного отримання соціальних послуг на мінімально гарантованому державою рівні;
надання громадянам гарантованого рівня матеріального забезпечення та соціального обслуговування, що визначається на підставі соціальних нормативів.
Розміри пенсій, інших видів соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Використана література:
1. Концепція соціального забезпечення населення України: Схвалена постановою Верховної Ради України від 21 грудня 1993 р. № 3758-ХП // Відомості Верховної Ради України, 1994.- № 6.- Ст. 31.
2. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: від 14 січня 1998 р. № 16/98-ВР // Відомості Верховної Ради України, 1998.- № 23.- Ст. 121.
3. Охримович Ю. Теорія права. - К., 1998.
4. Про Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року: Указ Президента України від 24 травня 2000 року № 717/2000 // Офіційний вісник України, 2000.-№ 21.-Ст. 858.
5. Правознавство. Підручник / За ред. Копєйчикова
6. Соціальний Кодекс України.
7. Юридичний словник-довідник. - К., 2001.
Loading...

 
 

Цікаве