WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Юридична освіта в Україні - Реферат

Юридична освіта в Україні - Реферат

теорії та практики - ключ до успіху у діяльності кожного юриста.
Відомо, що юридична наука, як і всяка інша, розвивається, прогресує за умови поповнення її кадрів молодими вченими. Тому поряд з випуском фахівців-практиків, необхідно дбати про виявлення та вирощування з числа обдарованих студентів осіб здібних до наукової праці, допомагати їм в реалізації своїх творчих можливостей. Інтереси прогресу юридичної науки, правової освіти крім всього іншого висувають завдання ретельного вивчення та сприйняття позитивного зарубіжного досвіду організації юридичного навчання, встановлення та підтримки творчих зв'язків з найвідомішими світовими навчальними закладами.
3. В Україні здійснюється "державне регулювання" системи вищої юридичної освіти. Процедуру ліцензування (визнання спроможності розпочати освітню діяльність) й акредитації (надання певного типу права (рівня) провадити освітню діяльність) юридичних навчальних закладів, забезпечує Міністерство освіти та науки України. Крім того, нормативно визначено чи має схвалюватись зміст, види та форми юридичної освіти.
Держава також взяла на себе функцію контролю за якістю юридичної освіти, однак державних стандартів вищої юридичної освіти поки що не затверджено. Відтак предметом найбільшої стурбованості навчальних закладів (особливо недержавних) є втручання держави у сферу освіти, а держави в свою чергу - пошук гармонійної міри урегульованості суспільних відносин у сфері освіти з метою навчання, виховання, професійної правової підготовки громадян України, та, зокрема, створення умов для самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства й держави в кваліфікованих фахівцях у галузі права.
Програма розвитку юридичної освіти на період до 2005 р. має на меті "вдосконалення системи юридичної освіти, приведення її у відповідність із світовими вимогами, створення умов для задоволення потреб громадян у сучасній юридичній освіті та реалізація права на працю за здобутою спеціальністю, повне забезпечення потреб органів державної влади, правоохоронних органів, інших сфер юридичної практики у фахівцях-юристах".
У Програмі чітко простежується намір прагматично підходити до вирішення питань юридичної освіти. Документ передбачає заходи для реалізації трьох напрямів - прогнозування потреби в юридичних кадрах та оптимізація мережі вищих навчальних закладів, зміст юридичної освіти, а також післядипломна освіта юристів. Виконання Програми, значну частину якої вже мало бути виконано, координують Міністерство юстиції та Міністерство освіти і науки.
4. Відбулася якісна зміна соціальної значимості юриспруденції. Юридична професія стала однією з найбільш престижних. Водночас кроки з реформування юридичної сфери у державі обмежуються галуззю законодавства та перебудовою юридичної практики. Ефективність реформування як у правовій сфері, так і в масштабах усього суспільства безпосередньо залежить від рівня кваліфікації юридичного корпусу держави. Сьогодні насиченість країни юристами недостатня. Їх підготовка здійснюється в основному для правоохоронних органів, де зосереджена переважна більшість юридичних кадрів. Водночас в органах державної влади та управління, у сфері економіки багато посад, які потребують правової підготовки, заміщуються спеціалістами без юридичної освіти.
Водночас і в системі правоохоронних органів фахівців з вищою юридичною освітою замало.
Складне становище з фахівцями середньої ланки в судах (судовиконавці, завканцеляріями, секретарі судів та секретарі судових засідань). В органах запису актів громадянського стану близько 60% працівників не мають спеціальної освіти.
Принципові зміни у діяльності державного апарату, правовому регулюванні у сфері економіки, фінансів, торгівлі, перехід суспільства до соціально орієнтованої ринкової економіки вимагають якісних змін в ідеології і методиці підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації. Отже, сьогодні абсолютно чітко має бути окреслена модель фахівця-юриста і, як її складові, модель особистості та модель підготовки. Модель спеціаліста повинна відповідати вимогам до професіоналів-юристів майбутнього.
Основними принципами універсальності вищої юридичної освіти мають бути:
1) Вища юридична освіта повинна сприяти становленню культу злагоди і миру в суспільстві.
2) Доступ до вищої юридичної освіти всіх, хто для цього має необхідні здібності, мотивацію, а також адекватну підготовку на всіх етапах професійної юридичної діяльності протягом усього життя.
3) Призначення вищої юридичної освіти в тому, щоб надавати не тільки фундаментальні і професійні знання, а й насамперед виховувати законослухняного громадянина демократичної держави.
4) Вища юридична освіта повинна використовувати різні форми роботи для того, щоб задовольняти правові потреби громадян.
Універсальний підхід, пов'язаний з конкретними умовами сьогодення та характером освіти в цілому, дозволить краще визначити основні напрями розвитку вищої освіти, орієнтування їх на кінцевий результат.
Тенденції та проблеми в системі вищої юридичної освіти дозволяють окреслити п'ять напрямів, а саме: відповідність вищої юридичної освіти сучасним вимогам, зміст освіти, якість освіти, фінансування та управління, співробітництво та соціальне партнерство.
З моменту проголошення незалежності держава суттєво вплинула на формування власної системи вищої юридичної освіти. Сформована мережа вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку юридичних кадрів за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста і магістра. На сьогодні до складу мережі входять 189 вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації. Серед них 134 належать до державної форми власності та 55 - до інших форм власності. У тому числі Міністерству освіти і науки України підпорядковано 60 вищих навчальних закладів, з них 35 - ІІІ-ІV рівнів акредитації і 25 - І-ІІ рівнів акредитації. Загальний ліцензований обсяг становить майже 27 тис. вакантних місць, із них 82% належать вищим навчальним закладам державної форми власності. Мережа за ліцензованим обсягом забезпечує 4 вакантних місця на 10 тис. населення України, з них 3,5 припадає на вищі навчальні заклади державної форми власності. Частка 55 інших навчальних закладів у формуванні потенціалу мережі незначна і становить 0,5 вакантного місця на 10 тис. населенняУкраїни.
Із 189 вищих навчальних закладів далеко не всі отримали право на надання освітніх послуг відповідно до процедури, встановленої Кабінетом міністрів України від 11 лютого 1996 року (постанова № 200). Ця постанова уряду регламентує порядок започаткування освітньої діяльності з обов'язковою перевіркою фаховою радою. Вона перевіряє відповідність вищих навчальних закладів ліцензійним вимогам щодо кадрового, навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення. Сьогодні маємо непоодинокі випадки, коли навчальні заклади без відома МОНу і фахової ради відкривають відокремлені структурні підрозділи, які здійснюють освітню діяльність зі спеціальності "Правознавство" з порушенням ліцензійних вимог. Ми запропонували після відповідного рішення колегії МОН зазначати в ліцензії навчального закладу його відокремлені структурні підрозділи, спеціальності та конкретні ліцензовані обсяги до них. Це змусило багато навчальних закладів відмовитися від вищезазначеної спеціальності і навіть закрити такі структурні підрозділи.
МОН планує здійснити перевірку решти навчальних закладів, які порушили умови ліцензування. Така перевірка, у тому числі і з участю Вищої фахової ради, буде здійснена найближчим часом.
У вищих навчальних закладах, підпорядкованих Міністерству
Loading...

 
 

Цікаве