WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблеми розвитку цивільного законодавства України - Курсова робота

Проблеми розвитку цивільного законодавства України - Курсова робота

застосуванню лише в певних адміністративно-територіальних одиницях, тобто дія такого акта обмежена визначеними ним адміністративними кордонами. Наприклад, дія Указів Президента України від 18 червня 1998 р. "Про спеціальні економічні зони та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області" та "Про спеціальну економічну зону "Славутич"" поширюється, відповідно, на окремі міста та райони Донецької області та на місто Славутич Київської області.
Дія закону щодо кола осіб. Цивільні закони України поширюють свою дію на всіх осіб (фізичних і юридичних), які знаходяться на території України, якщо інше не передбачено в самому законі або не випливає з його змісту. Але деякі цивільно-правові норми розраховані на певне коло осіб - тільки на громадян (наприклад, правила щодо підстав та умов оголошення громадянина померлим) або тільки на юридичні особи (правила щодо підряду на капітальне будівництво).
Іноземні громадяни та особи без громадянства користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі ж самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Висновки
Норми цивільного права регулюють найбільш типові й характерні для певного етапу суспільного розвитку майнові та немайнові відносини. Але навіть найдосконаліша система права не може охопити всю різноманітність суспільних відносин, які потребують правового регулювання.
Одним з найпоширеніших і найважливіших видів суспільних відносин в більшості країн, особливо європейських, безперечно вважаються цивільні відносини, адже саме ними охоплюється врегулювання питань підприємництва, права власності, укладання договорів, спадкування та ін. Цим пояснюється неабияка зацікавленість держави до створення такого правового поля, де ці відносини могли б розвиватися гармонічно та вільно. Україна не є виключенням з цього правила.
Часи переходу від планово-централізованої системи економіки до побудови ринково-капіталістичних відносин вимагали від уряду оновлення цивільного законодавства, яке вже не тільки не відповідало вимогам часу, а й гальмувало розвиток бізнесу. Не випадково початок 2004 року охарактеризувався набранням чинності нового Цивільного кодексу України, прийнятого 16 січня 2004 року. В порівнянні зі старим, цей документ не лише виглядає значно більшим і об'ємним, а й містить досить нових положень і правил.
Цікавою новелою кодексу є врегулювання питання про відшкодування моральної шкоди. В законі відсутні посилання як на мінімальний, так і на максимальний розмір. Таким чином, законодавець не обмежує суд у виборі підходящого розміру відшкодування моральної шкоди.
Абсолютно новий підхід закладений у новому Цивільному кодексі щодо регулювання правового становища юридичних осіб. Документ класифікує юридичних осіб на осіб приватного права, які створюються відповідно до ЦК України, і на осіб публічного права, які створюються відповідно до владно-розпорядчого рішення органів державної влади. Цивільний кодекс поділяє юридичних осіб на товариства і установи.
Кодексом визначено, що право власності та інші речові права на нерухомість (наприклад, право користування, сервітут), обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Такі правочини вважаються вчиненими з моменту їх державної реєстрації (незалежно від того, чи сторони передбачили як момент вчинення право чину).
Зазнав значних змін інститут позовної давності. Відтепер спеціальний строк позовної давності може бути як скороченим - до 1 року, так і продовженим в окремих випадках до 5 і 10 років.
Докорінних змін зазнав інститут спадкового права, зокрема положення про спадкування за законом та заповітом. З'явилися положення про заповіт з умовою, заповіт подружжя, встановлення сервітуту в заповіті, новий для України спадковий договір. Іншого значення набули положення про таємницю заповіту і правила його посвідчення. Однією з найсуттєвіших змін можна вважати розширення кола спадкоємців за законом. Відтепер кодекс виділяє п'ять черг спадкоємців.
Узагальнюючи вищенаведене, хотілося б зробити висновок, що в новому Цивільному кодексі України знайшли своє втілення оновлені, хоча і не цілком досконалі, погляди на те, як мають складатися і регулюватися в нашому суспільстві майнові та особисті (немайнові) відносини. Білих плям у цивільному законодавстві, безперечно стало менше.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Конституція України від 28.06.1996 р.
2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.
3. Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993р.
4. Закон України "Про внесення змін до конституції України" №2222-ІV від 08.12.2004 р.
5. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18.06.1991р. // ВВРУ 1991, №38, ст.508.
6. Постанова Верховної Ради України "Про застосування векселів в громадянському обороті України" від 17.06.1992р.
7. Закон України "Про приватизаційні папери" від 06.03.1992р.//ВВРУ, 1992, №24,ст.352.
8. Указ Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності і розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" від 4 березня 1998 року №167/98.
9. Постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 10 вересня 1992 року №528.
10. Постанови Верховної Ради України "Про вдосконалення механізму приватизації в Україні і посилення контролю за її виконанням" від 29 липня 1994 року.
11. Указ Президента України "Про введення в готівковий обіг приватизаційних майнових сертифікатів" від 21 квітня 1994 року.
12. Постанова Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо виконання Постанови Верховної Ради України від 29 липня 1994 року "Про вдосконалення механізму приватизації в Україні і посилення контролю за її виконанням" від 31 серпня 1994 року.
13. Положення про порядок видачі приватизаційних майнових сертифікатів, затверджененаказом Національного банку України від 2 грудня 1994 року із змінами, внесеними наказом від 14 листопада 1995 року.
14. Інструкція №7, п.44 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затверджена постановою Правління Національного банку України від 2 серпня 1996 року.
15. Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого наказом Державної комісії цінних паперів та фондового ринку від 1 квітня 1996 року.
16. Шевченко Я.М. Власник і право власності. - К., - 1994. - С.80.
17. Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №38. - Ст..508.
18. Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №15. - Ст..67.
19. Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №24. - Ст..273.
20. Савицька А.М. Суть цивільно-правової відповідальності // Юридична відповідальність. - Л., 1975. - С.5-6.
21. Д.В.Боброва, О.В.Дзера, Н.С. Кузнєцова, О.А.Підопригора "Цивільне право". ч. перша - К., 1997.
22. І.А.Бірюков, Ю.О.Заїка, В.М.Співак "Цивільне право України". Заг. частина - К., 2000.
Loading...

 
 

Цікаве