WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблеми розвитку цивільного законодавства України - Курсова робота

Проблеми розвитку цивільного законодавства України - Курсова робота

цивільного законодавства України.
Якщо у чинному міжнародному договорі України, згода на обо-в'язковість якого надана Верховною Радою України, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені актами цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору.
Елементами структури цивільного законодавства, як уже відзначалося, є також підзаконні акти, серед яких, перш за все, слід назвати укази Президента України. Відповідно до ч. 3 ст. 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції та законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України. Наприклад, Указ Президента України від 13 червня 1994 р. "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів", Указ Президента України від 19 березня 2002 р. "Про орга-нізаційні заходи з підготовки об'єктів права державної власності до приватизації" та ін.
Актами цивільного законодавства є постанови Кабінету Міністрів України, який згідно зі ст. 117 Конституції України у межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, що є обов'язковими до виконання. Кабінет Міністрів України приймає значну кількість постанов і розпоряджень з широкого кола питань, пов'язаних з регулюванням майнових та особистих немайнових відносин, учасниками яких можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Наприклад, постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 р. "Про заходи щодо створення системи реєстрації прав влас-ності на нерухоме майно". Крім того, постановами Кабінету Міністрів України затверджуються досить важливі нормативні акти, такі як Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. № 740.
Серед підзаконних актів провідне місце належить відомчим нор-мативним актам, тобто нормативно-правовим актам міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, зокрема наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству "Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян". підзаконними слід визнати і нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, оскільки вони згідно зі ст. 135 Конституції України не можуть суперечити Конституції України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади України можуть видавати акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених законом (ч. 5 ст. 4 ЦК України).
Отже, цивільне законодавство має два рівні: закони та підзаконні акти. Підзаконні акти, у свою чергу, теж мають декілька рівнів. Саме через це постає питання про визначення ядра цивільного законодавства, і таким ядром є ЦК України.
Співвідношення галузевого і комплексного законодавства
Цивільне законодавство за своїм змістом є галуззю законодавства. Воно містить норми цивільного права. Одним з показників галузі законодавства, адекватної галузі права, слід вважати наявність зведеного нормативного акта, який охоплює переважну більшість інститутів даної галузі. Такий нормативний акт має бути активним центром системи законодавства, управляти нею шляхом розмежування компетенції між нормотворчими органами в регулюванні конкретних відносин і встановленні загальних положень, які підлягають відтворенню в інших нормативних актах, що видаються на базі і на розвиток цього зведеного акта. Для цивільного законодавства таким зведеним нормативним актом є Цивільний кодекс. Проте у практиці немає "чистих" галузей законодавства, тобто таких, які б містили норми виключно однієї галузі. Нормативні акти відображають функціональні зв'язки між нормами різних галузей права, а тому галузь цивільного законодавства, яка відповідає галузі цивільного права, складається не лише з цивільно-правових актів, а й охоплює нормативні матеріали з цивільного права, що містяться у нормативних актах інших галузей права. Так, у Законі "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р. відповідні статті передбачають цивільно-правові норми поряд з іншими статтями, які містять норми трудового, фінансового та адміністративного права. З іншого боку, в цивільно-правових актах містяться норми інших галузей права.
Отже, в системі сучасного законодавства є нормативні акти, які містять норми різних галузей права. Вони належать до комплексних нормативних актів. Сукупність комплексних нормативних актів становить комплексне законодавство. Наявність галузевих і комплексних нормативних актів необхідно враховувати у практичній діяльності з застосування норм права. Не менш важливо враховувати цю обставину в роботі з удосконалення чинного законодавства, бо в цьому разі досить чітко вимальовуються шляхи можливої консолідації норм, згрупування їх у самостійні рубрики, скорочення множинності й усунення суперечностей.
Значення судової практики
Під судовою практикою звичайно розуміють ті положення (рішення) судів, які виробляються судами при розгляді певної категорії справ (наприклад, щодо встановлення батьківства, відшкодування шкоди, яка заподіяна джерелом підвищеної небезпеки тощо).
Рішення суду по конкретній справі мають обов'язкову силу лише для суб'єктів цієї справи і, звичайно, джерелом права вони не є. Джерелом права не можуть вважатися і узагальнення судової практики з певних категорій справ3, позиції колегії в цивільних справах Верховного Суду України4.
Разом з тим судова практика тісно пов'язана з джерелами права і має важливе значення в цивільному законодавстві.
По-перше, саме за допомогою судової практики встановлюється таке розуміння і тлумачення закону, яке розкриває його зміст і розвиває його положення.
По-друге, саме цивільна практика є вихідною базою для цивільного законодавства. Завдяки судовій практиці в нормативному порядку урегульовуються відносини, які до цього цивільним законодавством не регламентувалися. Так, чинний ЦК України не містить положень щодо відшкодування витрат, які особа зазнала при веденні чужої справи без доручення. Але на практиці такі справивиникали, і суди змушені були їх вирішувати. Як наслідок цього, в проекті нового ЦК, України з'явилася окрема глава: "Ведення чужих справ без доручення".
По-третє, застосування цивільно-правових норм на практиці дозволяє з'ясувати, наскільки ефективною і повною є діюча норма, виявити прогалини, неточності, суперечності, які закладені в ній, усунути їх і цим самим удосконалити норму права. Так, ст. 36 Закону України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 p. забороняє приватним нотаріусам посвідчувати договір довічного утримання, в той час як Указом Президента України від 23 серпня 1998 p. таке обмеження вже не передбачене.
З метою забезпечення правильності рішень, які виносять суди. Пленуму Верховного Суду України надано право давати судам керівні роз'яснення, чим досягається єдність судової практики по однорідних справах. У від-повідності зі
Loading...

 
 

Цікаве