WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблеми розвитку цивільного законодавства України - Курсова робота

Проблеми розвитку цивільного законодавства України - Курсова робота

відношенні із договору дарування обдарований має лише суб'єктивне право, а дарувальника - суб'єктивний обов'язок.
Поняття та структура цивільного законодавства
Після Конституції України вищу юридичну силу мають закони. Закон - це нормативно-правовий акт, що приймається Верховною Радою України. Основним актом цивільного законодавства України є ЦК України, затверджений Верховною Радою України 16 січня 2003 p., що вступив в дію з 1 січня 2004 р. Він є єдиним кодифікованим актом цивільного законодавства.
ЦК України складається з 6 книг, 90 глав, 1308 статей. Він побудований за пандектною системою, відповідно до якої норми, які можуть бути застосовані при регулюванні будь-яких суспільних відносин, що становлять предмет цивільного права, подано окремою книгою під назвою "Загальні положення". Цивільно-правові інститути особливої частини цивільного права подано у 5-ти книгах: "Особисті немайнові права фізичної особи", "Право власності та інші речові права", "Право інтелектуальної власності", "Зобов'язальне право" та "Спадкове право".
Книга перша "Загальні положення" складається з 5-ти розділів і 19-ти глав. Це розділи про основні положення, особи (фізичні та юридичні особи, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади), об'єкти цивільних прав, правочини, представництво, строки та терміни, позовна давність. У цій книзі вперше врегульований у межах ЦК України правовий статус держави, Автономної Республіки Крим і територіальних громад як суб'єктів цивільних прав та обов'язків, а також розділ про об'єкти цивільних прав. Об'єкти прав - це загальний цивільно-правовий інститут, і включення його до "Загальних положень" є цілком закономірним. Це дало змогу зо-середити у "Загальних положеннях" ЦК України всі елементи цивільно-правових відносин.
Книга друга "Особисті немайнові права фізичної особи" - велике досягнення ЦК України. Юридичним фундаментом цієї книги є розділ II Конституції України про права людини і громадянина. Конституційні особисті права людини повністю перенесено до книги другої, зміст яких розширено, конкретизовано. Книга містить перелік способів захисту особистого немайнового права, яке порушується. Маються на увазі: відшкодування збитків, компенсація моральної шкоди, громадська догана, вилучення тиражу книги чи газети і знищення його. У книзі передбачено 47 статей, що регулюють особисті немайнові відносини, пов'язані зі здійсненням особистих прав як у непорушеному стані, так і в разі порушення зазначених відносин.
Книга третя "Право власності та інші речові права" передбачає регулювання речових відносин. Категорія речових прав як елементів речових відносин дістала своє нове народження у ЦК України, де речові права посіли належне їм місце. До речових прав віднесено право власності, право володіння, сервітутні права, право користування чужою землею для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою землею для забудови (суперфіцій), заставу та інші речові права. Новий ЦК України передбачає захист речових прав.
Конституція України визначила правові засади розвитку будь-якого виду творчості, раціонального використання її результатів і їх правової охорони. Зазначені засади дістали достатню реалізацію в новому ЦК України у книзі четвертій.
Книга четверта "Право інтелектуальної власності" містить загальні положення про інтелектуальну власність, а також норми авторського права, права промислової власності, права на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.
За цим Кодексом лише угода (правочин) регулює відносини між володільцем права інтелектуальної власності та користувачем. Саме угода визначає розміри, порядок обчислення і виплати за використання об'єктів інтелектуальної власності. Кабінет Міністрів України може лише встановити мінімальні ставки авторської винагороди.
У ЦК України закладено нові інститути - суміжні права (права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення), права на селекційні досягнення, на нерозкриту інформацію, на фірмове найменування, найменування місця походження товару. Передбачається судовий порядок захисту порушених прав суб'єктів інтелектуальної і промислової власності.
Книга п'ята "Зобов'язальне право" регулює відносини майнового обігу. Йдеться про договірні відносини, пов'язані з переданням майна у власність, тимчасовим користуванням, виконанням робіт та наданням послуг тощо. Крім договірних відносин, зобов'язальне право регулює відносини, що виникають із правомірних односторонніх дій, із заподіяння шкоди і безпідставного збагачення. Кожний вид зобов'язань має свої особливості, що зумовлює їх відносну самостійність і створення окремих інститутів зобов'язального права. Загальні правила, що поширюються на всі види зобов'язань, становлять загальні положення про зобов'язання. До них належать норми про поняття і підстави виникнення зобов'язань, виконання та способи, що забезпечують їх виконання, відповідальність за порушення зобов'язань, підстави їх припинення.
У книзі шостій "Спадкове право" вирішується проблема спадкування, усунення від спадкування, питання щодо спадкування окремих прав та обов'язків спадкодавця. Чимало нових положень стосується спадкування за заповітом. Новий ЦК України пропонує п'ять черг спадкоємців за законом. Змінено підхід до порядку прийняття спадщини.
Така структура і загальний зміст ЦК України.
Відповідно до ст. 9 ЦК України його положення застосовуються до врегулювання відносин, що виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
16 січня 2003 p., разом з ЦК України, Верховною Радою України був прийнятий ГК України, який також вступає в дію з 1 січня " 2004 р. Стаття 4 цього Кодексу встановлює, що не є предметом його регулювання майнові та особисті немайнові відносини, які регулюються ЦК України. Отже, ЦК України є базою для господарського законодавства.
Актами цивільного законодавства є також інші кодекси і закони України, що видаються відповідно до Конституції України та ЦК України. Наприклад, Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 p., Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 p., закони України "Про власність", "Про заставу", "Про цінніпапери і фондову біржу" та ін. Зазначені закони із введенням у дію ЦК України мають або бути приведені у відповідність до ЦК України, або припинити свою дію.
Вперше ст. 4 ЦК України закріпила, що у разі подання до Верховної Ради України проекту закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, суб'єкт законодавчої ініціативи зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до ЦК України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до ЦК України.
Відповідно до ст. 10 ЦК України міжнародний договір, що регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного
Loading...

 
 

Цікаве