WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблеми розвитку цивільного законодавства України - Курсова робота

Проблеми розвитку цивільного законодавства України - Курсова робота

споживачів" (1991 p.), згадаємо також:
"Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення" (8 лютого 1995 p.); "Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами" (13 березня 1995 p.); "Правила продажу не-продовольчих товарів" (27 травня 1996 p.); "Правила продажу продовольчих товарів" (28 грудня 1994 p.);
"Правила торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами" (8 грудня 1995 p.); "Правила торгів на ринках" (12 березня 1996 p.), "Правила торгівлі у розстрочку" (1 липня 1998 p.); окремі правила роздрібної торгівлі: алкогольними напоями, примірниками аудіовізуальних творів, нафтопродуктами та ін.
Законодавство про інтелектуальну власність. До цієї групи відносяться Закони України: "Про авторське право і суміжні права" (23 грудня 1993 р.); "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі." (15 грудня 1993 p.);
"Про охорону прав на промислові зразки" (15 грудня 1993 р.), "Про охорону прав на сорти рослин" (21 квітня1993 p.); "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"; "Правила складання і подання заявки на видачу патенту України на винахід і корисну модель" (17 грудня1994 p.) та ін.
Відповідні нормативні акти складають зміст будівельного законодавства, законодавства про оренду, банківського та ін.
Елементи цивільно-правових відносин
Громадяни і організації вступають в різноманітні цивільно-правові відносини. З метою індивідуалізації окремого цивільно-правового відношення наука цивільного права окреслює його елементи: суб'єкти і об'єкти, суб'єктивне цивільне право і суб'єктивний цивільний обов'язок.
Суб'єкти цивільно-правових відносин. У цивільно-правовому відношенні повинні брати участь принаймні дві особи, бо це відношення між людьми (відношення людини до речі не є правовим). Особи, які є учасниками цивільно-правового відношення, називаються суб'єктами. Суб'єкт цивільно-правового відношення, якому належить право, називається активним суб'єктом, або суб'єктом права. Суб'єкт цивільного відношення, на якого покладено обов'язок, називається пасивним суб'єктом, або суб'єктом обов'язку. Проте таких цивільно-правових відносин, в яких є лише суб'єкт права і лише суб'єкт обов'язку, дуже мало. Як правило, в цивільно-правовому відношенні кожен з учасників має суб'єктивні права і несе суб'єктивні обов'язки. Наприклад, у правовідносинах, що виникають з договору купівлі-продажу, підряду, перевезення, комісії, кожен із суб'єктів правовідношення має права і несе обов'язки.
Суб'єктами цивільних правовідносин можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, юридичні особи (державні підприємства і установи, кооперативи, громадські організації, акціонерні товариства, орендні підприємства). Українська держава, інші організації (наприклад, релігійні організації, сумісні підприємства за участю українських та іноземних юридичних осіб, іноземні підприємства й організації).
Громадянам, юридичним особам як суб'єктам цивільно-правових відносин притаманні такі суспільно-юридичні якості: цивільна правоздатність і цивільна дієздатність. Називаються вони суспільно-юридичними тому, що стосуються саме громадян та юридичних осіб і передбачені законом (ст.ст.9,11,26 ЦК України).
Цивільна правоздатність - це здатність мати цивільні права й обов'язки. Вона є необхідною передумовою правоволодіння у правовідносинах.
Цивільна дієздатність - це здатність громадянина своїми діями набувати цивільні права і створювати для себе цивільні обов'язки. На відміну від правоздатності, яка виникає у момент народження громадянина, набуття дієздатності залежить від віку і стану здоров'я. Вона виникає у повному обсязі з настанням повноліття, тобто після досягнення 18-річного віку.
За неповнолітніх (до 15 років) угоди укладають від їх імені батьки (усиновителі) або опікун (ст.14 ЦК України). Останні є також учасниками правовідносин, що виникають з таких угод. Цивільні права й обов'язки, яких набувають батьки (усиновителі), опікуни у цивільних правовідносинах, належать неповнолітнім.
Роль представників неповнолітніх полягає у тому, що вони виконують обов'язки і у відповідних випадках здійснюють права за неповнолітніх.
В ряді випадків неповнолітні самі здатні здійснити належні їм права (наприклад, право користування жилим приміщенням).
Неповнолітні віком від 15 до 18 років мають певний обсяг цивільної дієздатності. Вони можуть при цьому бути учасниками багатьох цивільних правовідносин, що виникають з угод (наприклад, з договору купівлі-продажу, майнового найму, дарування, страхування тощо), факту винаходу, раціоналізаторської пропозиції, створення творів науки, літератури, мистецтва (ст.13 ЦК України).
Від імені громадянина, визнаного недієздатним (душевнохворого, недоумкуватого), угоди укладає його опікун, який стає при цьому учасником цивільно-правових відносин. Набуті опікуном цивільні права й обов'язки належать громадянину, визнаному недієздатним (ст.16 ЦК України).
Обмежено дієздатні громадяни можуть бути учасниками цивільно-правових відносин, що виникають з угод. Але вони укладають угоди по розпорядженню майном, своєю заробітною платою, пенсіями та іншими доходами за згодою піклувальника (саме в цьому полягає обмеження дієздатності громадян, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами (ст.15 ЦК України)).
Юридичні особи як суб'єкти цивільних правовідносин також мають цивільну правоздатність і цивільну дієздатність.
Правоздатність юридичних осіб називається спеціальною, оскільки встановлюється відповідно до цілей кожної юридичної особи, тоді як громадяни мають однакову для всіх правоздатність.
Дієздатність юридичних осіб виникає одночасно з правоздатністю.
Особливості виникнення і змісту право- та дієздатності юридичних осіб обумовлені тим, що юридичні особи - це організації. А щодо організацій питання про вік, стан здоров'я відпадає саме по собі. Кожна організація має свої завдання і цілі діяльності.
Об'єкти цивільно-правових відносин. Громадяни й організації укладають угоди і, отже, вступають в цивільно-правові відносини з метою задоволення своїх інтересів. В залежності від змісту останніх можна говорити, що виникнення цивільно-правових відносин зв'язано з необхідністю придбання, перевезення речей, надання послуг, публікації творів науки та літератури, захисту честі та гідності тощо. З цього можна зробити висновок, що об'єкт цивільно-правових відносин - це те, на що спрямоване суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок з метою задоволення інтересів громадян та організацій. Тобто, об'єктами цивільних правових відносин є: а) речі; б) дії, в тому числі послуги; в) результати духовної та я інтелектуальної творчості; г) особистінемайнові блага. 1
А. Речі - найпоширеніший об'єкт цивільно-правових відносин, оскільки за їхньою допомогою задовольняються істотні потреби громадян та організацій. Речі є об'єктами речових правовідносин, що виникають з договору застави (ст.181 ЦК України). Речі також об'єкти цивільно-правових відносин, що виникають з договору купівлі-продажу, обміну, дарування. Тут суб'єктивні обов'язки
Loading...

 
 

Цікаве