WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → ШПАРГАЛКИ З ПРАВОЗНАВСТВА - Реферат

ШПАРГАЛКИ З ПРАВОЗНАВСТВА - Реферат

свою релігію, використовувати свою національну символіку, відзначати національні свята та відправляти традиційні обряди своїх народів.
Стаття 5 закріплює, що пам'ятки історії та культури народів і національних груп на території України охороняються законом.
Стаття 6 гарантує всім національностям право створювати свої культурні об'єднання.
Стаття 7 встановлює, що національні культурні об'єднання, представники національних меншин мають право на вільні стосунки зі своєю історичною батьківщиною.
Отже, з вищевикладених нормативно-правових актів випливають такі головні положення, що потім стали конституційними і сутність яких убачається в тому, що "... громадяни Республіки всіх національностей складають народ України". Вказується також, що "... народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці". Це означає, що виключно народ формує державну владу. Тільки народ має невід'ємне право визначати і змінювати форми та зміст свого державного життя, себто створити чи ліквідувати інститут президентства, вводити парламентаризм і т. д.
Далі випливає, що повновладдя народу реалізується на основі Конституції через інститути безпосередньої (прямої) чи представницької (виборної) де-мократії. До інститутів безпосередньої демократії, які забезпечують ухвалення державного рішення прямим волевиявленням народу, відносять: референдум; обговорення проектів нормативних актів; участь у виборах органів державної влади; загальні збори (збір) громадян; звіти депутатів і виконавчих органів перед населенням.
Представницька демократія - засіб реалізації волі народу через обраних ним представників в органи влади - насамперед, народних депутатів.
Поряд із прийняттям цих нормативно-правових актів в Україні велася робота з підготовки Конституції незалежної України. Основними віхами конституційного процесу в Україні після здобуття нею незалежності були: підготовлення кількох нових б*
проектів Конституції України; створення конституційних комісій та їхніх робочих груп, які впродовж 1991-1996 рр. підготували й розглянули кілька проектів Конституцій України; укладення в червні 1995 р. Верховною Радою України і Президентом України Конституційного договору, який діяв до прийняття нової Конституції України, і т. ін.
Отож, джерелами сучасного конституційного права України, під якими розуміють чинні нормативно-правові акти, що містять конституційно-правові принципи і норми, слід визнати:
o Конституцію України - основне джерело права;
o конституційні закони - закони, що вносять зміни й доповнення до Конституції;
o звичайні закони, що містять конституційно-правові принципи і норми;
o інші акти Верховної Ради України та акти всеукраїнського референдуму;
o певні нормативні акти Президента України;
o деякі нормативні постанови Кабінету Міністрів України;
o окремі акти представницьких органів місцевого самоврядування, скажімо, їхні регламенти.
Безперечно, з утворенням Конституційного Суду України джерелами конституційного права стануть і деякі його акти.
Як уже підкреслювалось, особливе місце в системі джерел конституційного права України посідає її Конституція.
Термін "конституція" походить від лат. сопзШи-ііо - установлення, устрій. Конституція є таким законом, що встановлює форму держави, систему дер-жавних органів, визначає порядок їх формування й діяльності, основні права та обов'язки громадян. Іншими словами, конституція встановлює та закріп-лює устрій держави, саме за це її називають основним законом.
Конституцію України було прийнято Верховною Радою України на й п'ятій сесії 28 червня 1996 р.
Цей день тоді ж було проголошено державним святом українського народу, оскільки Конституція є Основним Законом держави, який визначає та за-кріплює підвалини всього суспільного життя, статус людини й громадянина, основи організації та принципи діяльності державного апарату України.
Конституція України є основою правової системи нашої держави. Під останньою розуміють сукупність усіх правових явищ, що існують у суспільстві з приводу його створення, реалізації та охорони. Вона зміцнює державу, сприяє її політичному єднанню, соціально-економічному розвиткові суспільства в цілому.
Визначальні риси сучасних конституцій такі:
o конституції зазвичай пов'язані з закріпленням демократичного ладу, хоч історія знає і винятки з цього правила (конституції тоталітарних держав);
o сучасні демократичні конституції спрямовані передусім на закріплення прав і свобод людини й громадянина;
o народ визнається основним джерелом влади в суспільстві;
o державна влада діє на основі принципу поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки;
o демократичні конституції найважливішим принципом суспільного життя вважають принцип порозуміння, розумного компромісу між різними соціальними верствами населення та політичними угрупованнями;
o закріплюється принцип ідеологічної багатоманітності, яка звільняє особистість від диктатури панівної думки.
Отже, Конституція України є водночас основним законом і держави, і всього суспільства. Звідси й поняття "конституційний лад" передбачає об'єднання суспільного й державного начал у єдине ціле. Особливо це притаманно новим конституціям, що були прийняті після другої світової війни, а також після розпаду так званого соціалістичного табору. Прикладом у цьому плані можуть служити Конституція Чеської Республіки 1992 р., Конституція Республіки Хорватія 1990 р., Конституція Республіки Болгарія 1991 р. та основні закони багатьох інших держав.
Неважко побачити, що Конституція має як правові, так і політичні ознаки. Отже, Конституція є рівночасно і політичним, і правовим актом. Причому цей правовий акт має найвищу юридичну силу, тобто настановам і вимогам Конституції повинні відповідати всі без винятку правові акти, що видаються і діють у країні (ст, 8 Конституції України).
Конституція України складається з преамбули, 15 розділів (161 стаття). Конституція починається зі вступної частини, яка традиційно іменується преамбулою. В ній проголошено, що Конституція приймається Верховною Радою "від імені Українського народу", що його складають "громадяни України всіх національностей", що її основою є здійснення "українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення". У преамбулі зафіксовано завдання забезпечення в Україні прав і свобод, гідних умов життя людини, зміцнення громадянської злагоди, розвитку і зміцнення демократичної, со-ціальної, правової держави.
26. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
Розділ І Конституції України має назву "Загальні засади" і складається з 20 статей. У ньому закріпленоосновні принципи конституційного ладу нашої держави, які є базою для конституційного регулювання найважливіших суспільних відносин.
Стаття 1 Конституції проголошує Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенність і незалежність держави означають, що її влада є верховною,
Loading...

 
 

Цікаве