WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → ШПАРГАЛКИ З ПРАВОЗНАВСТВА - Реферат

ШПАРГАЛКИ З ПРАВОЗНАВСТВА - Реферат

законом, а тільки в межах закону. Конституція України має вищу юридичну силу, її норми - прямої дії. Решта правових актів не повинні суперечити Конституції і конституційним законам України.
Державні органи, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи мають діяти в межах їхньої компетенції.
Результатом законності визнають правопорядок. Це - реалізовані правові норми в системі суспільних відносин, у яких діяльність суб'єктів права є правомірною.
Правопорядкові притаманні такі вимоги: непорушення загальноправових заборон; безперешкодне здійснення правового становища людини і громадянина, державних і громадських організацій, їхніх об'єднань; реалізація учасниками правовідносин суб'єктивних прав і виконання юридичних обов'язків; невідворотність юридичної відповідальності правопорушників у разі невиконання обов'язків, порушення прав і законних інтересів.
Із законністю і правопорядком тісно пов'язані такі юридичні категорії, як суспільний порядок, громадський порядок, дисципліна.
Суспільний порядок - реальний порядок суспільних відносин, що відповідають не тільки нормам права, а й іншим соціальним нормам.
Громадський порядок - порядок у громадських місцях.
Дисципліна - своєчасне і точне виконання вимог, що випливають із нормативних та індивідуально-правових актів, технологічних, організаційних, моральних, громадських та інших соціальних норм. Розрізняють такі її види: державна, партійна та громадських організацій, виробнича, трудова, військова, навчальна, екологічна та ін.
Отже, законність, як режим відповідності суспільних відносин чинним законам (іншим нормативно-правовим актам), що утворюється завдяки їх здійсненню суб'єктами права, характеризується правопорядком.
Дисципліна, як режим відповідності суспільних відносин наявним соціальним нормам, що утворюється завдяки їх здійсненню всіма соціальними суб'єктами, характеризується громадським порядком.
Гаранти законності - засоби та умови, з допомогою яких держава забезпечує повне й послідовне здійснення її вимог. Розрізняють загальні та спеціальні гарантії.
Загальні гарантії - економічні, політичні, ідеологічні, соціальні, моральні та інші засоби та умови, за яких функціонує правова система і підтримується відповідний правопорядок.
Спеціальні гарантії - спеціальні юридичні засоби та умови, що реально забезпечують вимоги законності. До них належать: виявлення правопорушень; попередження правопорушень; припинення неправомірних діянь, що почали скоюватися; засоби захисту від правопорушень; засоби відтворення порушеної законності; юридична відповідальність.
До юридичних умов слід віднести: вдосконалення правової системи, повноту, непротиріччя, рівень розвитку чинного законодавства, правосвідомості й правової культури; ефективну систему контролю й нагляду за законністю; якісну та ефективну роботу юридичних органів; високоефективний державний примус тощо.
Отже, законність забезпечується системою гарантій.
Право громадян України на захист є однією з гарантій зміцнення законності. Згідно з чинною Конституцією України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55). Зміст цього права криє в собі: гарантовану можливість на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; можливість звертатися за захистом своїх прав до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна; суб'єктивне право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних діянь.
Це право деталізується нормами галузевого законодавства: кримінального, адміністративного, цивільного та ін. Кримінальне законодавство забезпечує охорону і захист життя, здоров'я, свободи, честі й гідності особи. Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за вчинення злочинів: проти життя; проти здоров'я; статевих; що створюють небезпеку для життя і здоров'я людини; що посягають на особисту свободу; проти честі й гідності особи.
Особисте майно також захищається кримінальним законодавством (наприклад, злочини проти особистої власності громадян і кримінальна відповідальність за них).
За Конституцією України, "ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину". Там зазначено: "Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду" (ст. 62).
Отже, компетентні органи мусять довести вину людини, яка вчинила злочин, а обвинувачений має право на захист (ст. 63). "Суд, прокурор, слідчий і особа, що проводить дізнання, зобов'язані забезпечити обвинуваченому можливість захищатися встановленими законом засобами і способами від пред'явленого йому звинувачення і забезпечити охорону його особистих і майнових прав" (ст. 21 КПК України).
Право на захист забезпечується й за розгляду справ про адміністративні правопорушення. Особа, що притягується до адміністративної відповідаль ності, може користуватися юридичною допомогою адвоката (ст. 268 КпАП України).
Право на захист своєї честі й гідності в судовому порядку мають громадяни та організації в цивільному процесі. Названі суб'єкти мають право вимагати від суду спростування відомостей, що ганьблять їхні честь і гідність, якщо той, хто поширив такі відомості, не доведе, що вони відповідають дійсності (сто 7 ЦК України). Захист цивільних майнових і зв'язаних з ними особистих немайнових прав здійснюється в установленому порядку арбітражним або третейським судом. В окремих (передбачених законом) випадках захист названих прав може здійснюватися товариськими судами, профспілковими та іншими громадськими організаціями, а також в адміністративному порядку.
Отже, чинне законодавство України передбачає право громадянина на захист свого життя, здоров'я, честі й гідності, особистої свободи та майна. Такий захист може здійснюватись у судовому, адміністративному та іншому порядку.
Одним із способів здійснення такого права є право людини на скаргу. Згідно з чинним законодавством можуть бути оскаржені дії службових осіб, державних і громадських органів в адміністративному і судовому порядку. Шкода, заподіяна незаконними діями цих суб'єктів під час виконання ними їхніх обов'язків, повинна бути компенсована. Закон України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 р. регулює можливості людини і громадянина щодо практичної реалізації конституційного права оскарження вищезгаданих дій чи бездіяльності посадових осіб. Ці положеннядеталізуються Законом України "Про внесення змін до статей 235, 236 та глави 31-А Цивільного процесуального кодексу Ук-раїни" від 31 жовтня 1995 р. На основі названих змін до суду можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність державних
Loading...

 
 

Цікаве