WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України - Курсова робота

Взаємодія гілок державної влади як принцип основ конституційного ладу України - Курсова робота

Конституційні основи розподілу та взаємодії гілок державної влади в Україні
Однією з найважливіших складових конституційного права завжди були питання організації державної влади. Проте саме поняття конституційно-правового інституту "державна влада", на жаль, належної теоретичної розробки не здобуло. Досить зазначити, що всі підручники з державного права радянської доби взагалі уникали розкриття сутності цього поняття. Тому уявляється необхідним проаналізувати зміст державної влади, саме як одного з основних інститутів конституційного права.
Які ж можуть бути вихідні положення у процесі розкриття сутності державної влади, виходячи зі змісту Конституції України? На мій погляд, для виявлення згаданих положень треба з'ясувати такі питання:
який зміст цієї влади;
які основоположні конституційні принципи організації і діяльності державної влади;
що покладено в основу розмежування функцій здійснення державної влади;
яка система органів, що здійснюють державну владу;
яка мета здійснення державної влади.
Розкриття змісту цих питань дають змогу визначити основні елементи, складові державної влади в Україні, які у своїй сукупності і допоможуть сформулювати саме визначення цього конституційно-правового інституту. Розподіл влад - не застиглий стан відокремлених державних структур. Це працюючий механізм, який досягає єдності на основі складного процесу погоджень і спеціальних правових процедур, передбачених на випадок конфліктних ситуацій. Власне, із законодавчого закріплення принципу розподілу державної влади і починається її організація.
Згідно із статтею 6 державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, що дає змогу запобігти диктату будь-якої з них і водночас організувати їх спільну діяльність на основі взаємозалежності та взаємодії у процесі реалізації єдиної державної влади в Україні.
У частині 2 статті 6 у первинному вигляді закріплені основи системи "стримань і противаг". Згадані органи здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Реалізація єдності державної влади передбачає різні варіанти. Так, Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган повинна своєю нормотворчою роботою на практиці будувати єдину систему національного права, а виконавча влада здійснює свої повноваження шляхом застосування відповідних норм права, як правило, централізовано, всіма ланками системи виконавчої влади.
Особливе місце в системі органів державної влади займає Президент України, який не входить безпосередньо до жодної з гілок влади. Проте його статус, як глави держави, наділяє його повноваженнями, згідно з якими він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав та свобод людини і громадянина. Оскільки ці повноваження більше чи менше властиві всім органам державної влади, Президент, здійснюючи об'єднуючу функцію, безпосередньо впливає на їх діяльність у процесі здійснення державної влади.
А зараз більш конкретно проаналізуємо місце та роль органів державної влади та дамо їм характеристику через призму їх основних повноважень.
Президент України.
Особливе місце серед повноважень Президента кожної країни посідають його повноваження щодо парламенту, зокрема право розпуску парламенту, яке мають глави держав в парламентських і напівпрезидентських республіках (парламентсько-президентських або президентсько-парламентських). Це право глав держав вважається істотним важелем у системі стримань і противаг у їх відносинах з парламентом. Підставами застосування права розпуску парламенту в ряді країн є порушення передбачених Конституцією умов формування уряду, прийняття державного бюджету тощо.
Президент України припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатись. Це зумовлює іноді скликання позачергових сесій Верховної Ради, що мало місце, наприклад, у серпні 1997 року, але в цілому вносить стабільність в роботу парламенту, утверджує його як постійно діючий орган законодавчої влади України.
Ряд повноважень Президента стосується його права впливу на законодавчу та іншу діяльність Верховної Ради. Приоритетним серед них є право законодавчої ініціативи, тобто право вносити до Верховної Ради України законопроекти або пропозиції щодо прийняття законів. До того ж законопроекти, визначені Президентом як невідкладні повинні розглядатися позачергово. Президент має право вносити законопроекти про внесення змін і доповнень до всіх розділів Конституції, в тому числі до розділу І "Загальні засади", розділу ІІІ "Вибори. Референдуми." і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України", які за умови їх прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України.
Президент має також значні повноваження на завершальній стадії законодавчого процесу: підписання і оприлюднення законів. Відповідно до чинної Конституції Президентові України належить право підписання законів прийнятих Верховною Радою і оприлюднення їх (ст 106 п.29 Конституції).
Схвалені Верховною Радою закони спочатку підписуються її Головою і надсилаються Президентові. Відповідно до Конституції України (ст.94) Президент протягом п'ятнадцяти днів після одержання закону підписує його та офіційно оприлюднює або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. В разі, якщо Президент протягом встановленого строку не повернув закон для повторного перегляду, закон вважається схваленим Президентом і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.
Якщо ж під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою не менш якдвома третинами від її конституційного складу, Президент зобов'язаний його підписати та оприлюднити протягом десяти днів.
Одним з найважливіших і найдієвіших повноважень Президента як глави держави є його установчі повноваження щодо формування органів виконавчої влади: Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій.
Так, відповідно до ст. 106 п.9, 10.Конституції
Президент призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України;
припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про його відставку;
призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;
Ряд повноважень має Президент і щодо формування органів судової влади та органів, що здійснюють контроль та нагляд. Зокрема,
Президент призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади;
призначає третину складу Конституційного Суду України;
утворює суди у визначеному законом порядку;
здійснює помилування;
здійснює перші призначення на посаду професійного судді на перші п'ять років. (ст.106 пп.11, 22, 23, 27, 31).
Законодавча влада.
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Він є представницьким
Loading...

 
 

Цікаве