WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Історія створення Інтерполу, етапи розвитку та основні завдання - Реферат

Історія створення Інтерполу, етапи розвитку та основні завдання - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Історія створення Інтерполу,
етапи розвитку та основні завдання"
ПЛАН
Вступ
1. Головні етапи створення Інтерполу
2. Мета і завдання Інтерполу
3. Участь України в Інтерполі
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Історія створення Інтерполу нерозривно зв'язана зі світовою кримінологічною наукою. 18 квітня 1914 року в Монако пройшов перший з'їзд цієї організації. Юристи і поліцейські чотирнадцяти країн домовилися про створення центрального міжнародного банку даних, а також визначили методологію передачі злочинців один одному. Інтерпол став першою міжнародною організацією, яка займається боротьбою з міжнародною злочинністю. Правда, тоді співробітництво стосувалося лише європейських країн.
На другому з'їзді, який пройшов 7 вересня 1923 року, була створена міжнародна комісія кримінальної поліції. Саме цей день вважається офіційною датою народження Інтерполу.
Правда, вперше слово "Інтерпол" пролунало лише в 1946 році, коли в Брюсселі пройшла конференція з питань міжнародного поліцейського співробітництва. Був прийнятий статут організації. Штаб-квартиру вирішили розмістити в Парижі.
Новий статут, що передбачав співробітництво поліцейських структур усіх країн світу (а не тільки європейських), був прийнятий у 1956 році.
Міжнародна організація карної поліції (Інтерпол) була організована в 1923 р. і спочатку поєднувала 17 держав. Надалі в міру розвитку міжнародного поліцейського співробітництва Інтерпол став глобальною організацією, який поєднує в даний час 177 країн світу.
Країни-учасниці Інтерполу за 75 років своєї історії створили широку систему взаємодії - від обміну письмовою інформацією до новітніх інформаційних технологій з розгалуженою мережею комп'ютерних баз даних. Розроблено програму регіонального інформаційного розвитку, ціль якої - забезпечення всіх країн-членів Інтерполу спеціальним зв'язком. Високі професійні якості експертів і інших співробітників Інтерполу знайшли широке визнання у світі. Статус спостерігача Інтерполу в ООН - наочне цьому підтвердження.
1. Головні етапи створення Інтерполу
Перший крок, який призвів до створення міжнародної поліції, був зроблений Едвардом Генрі. У 1901 р. він організував у Скотланд-Ярді центральне відділення дактилоскопії і запропонував усім зацікавленим фахівцям взяти участь у вивченні цього нововведення.
У 1905 р. на міжнародній конференції криміналістів германомовних країн була почата чергова спроба об'єднати зусилля в боротьбі проти міжнародної злочинності. На своїй 10-ій міжнародній асамблеї в Гамбурзі криміналісти за пропозицією франкомовних держав прийняли резолюцію, яка підтверджує, що зрослий попит на туризм і загранподорожі сприяє появі нових форм міжнародної злочинності. Для її вивчення і припинення необхідно почати спільні міжнародні акції. В усіх країнах у складі поліцейських підрозділів передбачалося організувати центральні бюро, у задачу яких повинні входити: обмін інформацією про міжнародну злочинність з метою її запобігання і припинення; поліпшення прямих відносин один з одним.
Проблеми боротьби з міжнародною злочинністю обговорювалися на багатьох конференціях і конгресах: у 1905 р. (Буенос-Айрес), у 1909 р. (Мадрид), у 1912 р. (Сан-Паулу) і в 1913 р. (Вашингтон). Усі вони в тій чи іншій ступені носили міжнародний характер.
У Дрездені в травні-жовтні 1909 р. проходила міжнародна виставка фотографії, на якій поліцейській фотографії займали значне місце. Учасниками цієї виставки були співробітники Дрезденської, Гамбурзької поліції, Прусської школи жандармерії, Паризької префектури поліції, Віденській поліції, кримінальній поліції Санкт-Петербурга, Москви і Варшави, Вашингтонського департаменту правосуддя і кримінальної ідентифікації. Даний захід також послужив обговоренню проблеми створення міжнародної поліцейської організації по боротьбі зі злочинністю.
У 1910 р. з Буенос-Айреса прийшла пропозиція заснувати всесвітній союз поліції.
Спробу організувати практична взаємодія всіх сил кримінальної поліції Старого Світу почав доктор Хейндел - наближена особа Баварського уряду. І хоча його зусилля не були здійснені на міжнародному рівні, вони мали практичний результат: була скликана конференція поліцейських сил німецьких земель, що пройшла в Берліні в 1912 р.
З 14 по 20 квітня 1914 р. відбувся Перший міжнародний конгрес кримінальної поліції. Однак, на думку сучасників, цей конгрес був не більше міжнародним, ніж усі попередні. На конгресі була представлена в основному карна поліція Франції, Італії, Росії, Австрії і Великобританії. Німеччина офіційно не приймала участі.
Учасники конгресу звернулися до уряду Монако з проханням взяти на себе ініціативу створення в Парижі міжнародних комісій з розробки уніфікованих стандартів посвідчень особи й організації єдиного міжнародного бюро ідентифікації міжнародних злочинів. Присутні на конгресі домовилися зустрітися знову через два роки в Бухаресті на Другому міжнародному конгресі кримінальної поліції.
Перша світова війна поховала не тільки цю надію, але і всі прийняті в Монако резолюції.
Після першої світової війни проблема міжнародної злочинності виникла знову, але вже в більш гострій формі. Мораль воєнного часу вплинула на людей середнього класу, зробивши більшість з них більш егоїстичними, жадібними й аморальними. Різко виріс рівень злочинності, особливо на ґрунті наркоманії й алкоголізму. Тому питання об'єднання зусиль карної поліції проти злочинності на міжнародному рівні набув особливу актуальність.
З ініціативи колишнього начальника поліції Відня й екс-федерального канцлера І. Шобера з 3 по 6 вересня 1923 р. у Відні відбувся Міжнародний поліцейський конгрес. І незважаючи на те, що Сполучені Штати і Великобританія офіційно не були представлені на конгресі, а всі делегати мали інструкцію від своїх урядів не приймати ніяких зобов'язуючих рішень, конгрес мав великий успіх і став по-справжньому міжнародним. На ньому були
Loading...

 
 

Цікаве