WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Захист майнових прав селян - Реферат

Захист майнових прав селян - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Захист майнових прав селян"
ПЛАН
Вступ
1. Основні аспекти правового регулювання
майнових прав селян
2. Практичні кроки використання та захисту майнових прав селян
Використана література
Вступ
Конституція України проголошує рівність перед законом усіх суб'єктів права власності та захист їх прав з боку держави. Земля - основне національне багатство - перебуває під особливою державною охороною. Ці норми є визначальними у процесі реформування аграрних відносин, який триває в Україні.
Безумовно, на завершальному етапі перетворень в аграрному секторі, в умовах широкого правового поля, необхідності використання оновленого земельного законодавства неминучими є помилки у правозастосовчій діяльності. Разом з тим, як засвідчує прокурорська практика, земля та майно селян нерідко стають об'єктами не лише непорозумінь і конфліктів, а й злочинної діяльності охочих скористатись юридичною необізнаністю та довірливістю селян. Саме тому питанням нагляду за додержанням законодавства про аграрну реформу органи прокуратури області приділяють особливу увагу.
Проведені перевірки вказують на значну кількість порушень при паюванні земель, видачі земельних сертифікатів. Масовими стали й порушення майнових прав селян. Без згоди власників посадові особи новостворених сільгосппідприємств передають розпайоване майно у користування іншим суб'єктам господарювання, під заставу для одержання кредитів або ж просто реалізовують його, привласнюючи отримані кошти.
Масові правопорушення в аграрному секторі заважають нормальному розвитку та реформуванню галузі. Завдаючи істотної шкоди соціально-економічним правам селян та державі, вони дискредитують саму ідею перетворень.
1. Основні аспекти правового регулювання
майнових прав селян
Одними з головних повноважних представників влади на селі тепер є сільські ради, яких законодавство зобов'язує сприяти процесам паювання землі та майна. Тож треба наполягати, щоб сільради, районні управління сільського господарства та продовольства, а також районні державні адміністрації наглядали за дотриманням закону й надавали консультаційну допомогу з майнових питань, оскільки саме так визначено в постанові Кабінету Міністрів України "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" (№ 177 від 28 лютого 2001 р.).
Не завадить періодично нагадувати представникам влади, що їм надходить певний відсоток від оформлення документів, що стосуються до розпоряджання майновими паями. Цілком можливо, що не в одному селі місцеву владу уособлюють прогресивні та компетентні люди, які охоче допомагатимуть власникам майнових сертифікатів обстоювати свої права.
Натомість не кожний голова сільради дбає про інтереси селян. Тому краще покладатися не на чиюсь ласку, а на себе самих. Селянам варто об'єднуватися в спілки (групи) громадян-співвласників майна або створювати виробничі чи обслуговувальні кооперативи. В такому разі вдасться виділити майно в натурі цілісним майновим комплексом, скажімо, - стати співвласниками ферми, комбайну чи млина. Одержавши такий реальний об'єкт, селяни зможуть самі визначати, як його використовувати (як залучити до власного виробництва, на яких умовах здавати в оренду, за якою ціною продати тощо) і забезпечувати його відновлення. Певна річ, за цими процесами мали б наглядати один або кілька авторитетних, ініціативних осіб, які теж є співвласниками майнового комплексу, наприклад, голова спілки (групи) чи інші уповноважені на такі дії особи. Такі люди, що відігравали б роль лідера, могли б захищати інтереси спілки (групи) в разі порушення прав співвласників. Зрозуміло, такі особи мають отримувати відповідну винагороду за свою працю. Тому було б доцільно сплачувати їм певні гроші, наприклад, з коштів, одержаних від орендарів. Величину винагороди визначали б самі співвласники. Ці видатки виявилися б просто мізерними порівняно з тими перевагами, які дає така спілка (група).
По-перше, співвласники можуть самі використовувати виділений у натурі майновий комплекс. Наприклад, маючи спільний трактор, дуже зручно використовувати його по черзі або "позичати" на вигідних умовах іншим господарям. У такому разі варто організувати свій виробничий або обслуговувальний кооператив. Така форма об'єднання суттєво відрізняється від колгоспів, діяльністю яких повністю керували партійні та державні органи. В кооперативі всі господарські питання співвласники вирішують самі. Учасники кооперативу, що є одночасно співвласниками й працівниками, можуть успішно розв'язувати не лише фінансові, а й соціальні проблеми.
Майно, виділене єдиним майновим комплексом, можна пристосувати для інших потреб, скажімо, корівник переобладнати під міні-пекарню, що забезпечувала б хлібом не тільки своє село, а й сусідні села. На такому невеличкому підприємстві працювали б 6-7 співвласників майна. Корівник можна перетворити й на цех з виробництва сільськогосподарської продукції. Сюди селяни здавали б урожай, зібраний у своїх підсобних господарствах.
Майно, що перебуває в спільній власності учасників кооперативу, доцільно також використати як заставу для того, щоб узяти кредит у банку. За позичені гроші можна купити, наприклад, техніку, добрива чи насіння.
По-друге, виділене в цілісний комплекс майно можна віддати в оренду. Якщо йдеться про оперативну оренду, то спілка (група) співвласників може встановити вигідні для себе умови, зокрема, чітко визначити обов'язки орендаря щодо орендної плати та збереження майна (передусім треба вказати, яким мусить бути стан майна по закінченні терміну оренди). Протягом усього часу оренди представник спілки (групи) мав би постійно наглядати за дотриманням цих умов, вчасно здійснювати інвентаризацію майна, а в разі несумлінного його використання - вимагати від орендаря, щоб той відшкодував заподіяні збитки.
Майно можна віддати й у фінансову оренду - лізинг. У такому разі за згоди всіх співвласників майно продають на виплат: покупець (фермер чи сільськогосподарське підприємство) розраховується не відразу, а поступово, сплачуючи вартість майна частинами. Цей спосіб має свої переваги. Той, хто взяв майно в лізинг, дбатиме про його збереження та відновлення, оскільки трактуватиме його як своє власне. За реальне підтвердження цієї думки править приклад з життя. Мешканці с. Черепашинців Калинівського району Вінницької області продали частину свого майна товариству з обмеженою відповідальністю на виплат протягом 10 років. Покупець перебрав майно на свій баланс, дбає про його відновлення і справно повертає частинами свій борг.
Втім, фінансова оренда пов'язана й з певними ризиками. Йдеться насамперед про знецінення майна внаслідок інфляційних процесів, які в Україні не припиняються. Тож навіть за низького рівня інфляції - 5% - за час лізингу вартість майна суттєво знеціниться, скажімо, за 10 років - майже удвічі.
Загалом співвласникам варто не здавати свіймайновий комплекс в оренду, а самим використовувати його в господарській діяльності власного кооперативу. Віддавши своє майно в оренду, співвласники можуть стати лише найманими працівниками, до того ж - тільки в тому разі, якщо цього захоче орендар. Натомість у кооперативі кожний його учасник одержить роботу за будь-яких умов, працюватиме на себе й матиме право голосу у вирішенні всіх виробничих питань.
2. Практичні кроки використання та
Loading...

 
 

Цікаве