WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Я – громадянин України - Реферат

Я – громадянин України - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Я - громадянин України"
З прийняттям Акта проголошення незалежності 24 серпня 1991 р. Україна стала самостійною, суверенною державою, розвиток якої потребував перш за все правового закріплення.
Зокрема, за часів Радянського Союзу не враховувалися найважливіші принципи науки конституційного права, які здобули своє втілення у багатьох конституціях світу:
- ідея народного суверенітету як джерела конституції, інших галузей права та державної влади;
- принцип верховенства закону над іншими нормативними актами;
- принцип розподілу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову;
- принцип народного представництва і верховенства парламенту;
- рівність усіх перед законом;
- пріоритет природних прав людини над державою та її органами.
Громадянин був гвинтиком у великій машині, яку величали СРСР, тільки зараз, хочеться вірити, картина починає змінюватися. Люди, які були у Києві на майдані під час помаранчевої революції відчули себе більшими за "гвинтиків" у державному механізмі. Вони відчули, що вони - громадяни цієї держави - і вирішують в якій країні і під чиїм управлінням жити і творити майбутнє.
Хотілося б, щоб сподівання пересічних громадян України виправдалися. Але це вже питання честі і совісті тих, хто стояв на високих трибунах і обіцяв. Обіцянки потрібно виконувати і не обов'язково "через три роки".
В свою чергу, мені і моїм одноліткам, потрібно робити все, щоб наша країна ставала кращою. Для цього потрібно розуміти, що таке громадянство в Україні, які права та обов'язки мають громадяни України. Для чого це потрібно? Без розуміння своїх можливостей і своїх завдань важко щось зробити корисне для власної країни. Прагнень, сил не достатньо, мають бути знання і елементарна правова культура.
Основна частина населення України - це особлива категорія фізичних осіб - громадян. Правовий статут їх істотно відрізняється від статусу інших осіб, які проживають в країні.
Громадянство - це такий правовий зв'язок особи з державою, який не обмежений у часі і просторі, ґрунтується на юридичному визнанні державою даної особи своїм громадянином і, як наслідок, обумовлений взаємними правами та обов'язками громадян і держави у випадках, зазначених у законі.
Згаданий зв'язок полягає у поширенні на згадану особу суверенної влади держави незалежно від місця її проживання.
Проте, громадян не можна розглядати лише як сукупність осіб, які проживають на території держави, оскільки за цією ознакою утворюється населення країни - категорія демографічна, а не правова.
Не можна визнати громадянами і всіх осіб, на яких поширюється влада держави, оскільки вона є обов'язковою рівною мірою і для іноземних громадян, які проживають на її території.
Відповідно до ст. 2 Закону громадянство України ґрунтується на таких принципах:
- єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Украї-ною він визнається лише громадянином України;
- запобігання виникненню випадків без громадянства;
- неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;
- визнання права громадянина України на зміну громадянства;
- неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем ніж особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з по-дружжя внаслідок припинення шлюбу, або припинення громадянства України другим з подружжя;
- рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;
- збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.
У зв'язку з розпадом колишнього СРСР, законодавство якого формально визнавало лише принципи єдиного громадянства СРСР, практично існувало ще два різновиди громадянства внаслідок федеративного устрою Союзу РСР - республіканське та громадянство автономних республік. Через це виникла проблема належності відповідних фізичних осіб до громадянства України. На жаль, у законах 1991 та 1997 pp. цю проблему не було вирішено до кінця.
Права людини не є абсолютними, безмежними. Межею здійснення власних прав і свобод є права інших осіб. Ця межа схарактеризована в статті 68 Конституції України, як обов'язок кожного не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Його дотримання - запорука того, що люди зможуть здійснювати свої права, і таким чином задовольняти свої потреби та інтереси. Однак уявлення про те, де "починаються" права інших, у різних людей часто не співпадають, адже поряд з однаковими у всіх членів суспільства інтересами, існують інтереси групові та індивідуальні, а розуміння того, як їх задовольнити, нерідко суттєво відрізняється.
Важливим елементом взаємодії держави, права і особи виступають конституційні обов'язки. В обов'язках виражаються як особисті, так і загальні інтереси. Під конституційними обов'язками розуміють такий тип поведінки людини, здійснення якого забезпечує нормальне життя суспільства і держави. Їх небагато, але кожен з них має дуже велике значення. Причому, в залежності від змісту, деякі обов'язки є обов'язками кожної людини, що проживає в Україні, інші - тільки громадянина України ( наприклад, захист Вітчизни).
Важливим обов'язком громадянина України є захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів (ст. 65). Конституція України закріплює обов'язок кожного не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ними збитки (ст. 66). Кожний громадянин або громадянка зобов'язані сплачувати податки і збори (ст.67). Важливим обов'язком громадянина і громадянки, як і кожної особи, яка проживає в Україні є неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Основні обов'язки громадян закріплює Конституція України. Умовно їх можна кваліфікувати по групах. У сфері економічного й соціального життя - це обов'язки сплачувати податки і збори, подавати декларації про свій майновий стан і доходи, зберігати природу і охороняти її багатства. У царині культурної діяльності громадяни несуть обов'язки з охорони історичних пам'яток та інших культурних цінностей, повинні відшкодовувати завдані ними збитки.
До обов'язків у сфері суспільно-політичного життя належать обов'язки додержуватися Конституції та законів України; оберігати інтереси держави і сприяти зміцненню її могутності й авторитету; захищати Батьківщину, служити у Збройних Силах України; поважатинаціональну гідність інших громадян. У царині особистої та індивідуальної свободи серед обов'язків громадян України - необхідність поважати права та законні інтереси інших осіб.
Стаття 23 Конституцiї України, закрiплюючи право людини на вiльний розвиток своєї особистостi, наголошує, що такий розвиток забезпечується виконанням обов'язкiв усiма членами суспiльства.
Кожен громадянин повинен неухильно додержуватися Конституцiї та законiв України, поважати права i свободи iнших (ст.68 Конституцiї України), не заподiювати шкоду природi, культурнiй спадщинi, відшкодовувати збитки (ст.66), шанувати державнi символи України (ст.65), сплачувати податки, щорiчно подавати декларацiї про майновий стан та доходи (ст.67 Конституцiї України).
За Законом України "Про оборону" вiд 6 грудня 1991 р., оборона України - справа усього народу. Обов'язок громадян щодо захисту Вiтчизни закрiплений у статтi 65 Конституцiї, а також у Законах України "Про загальний вiйськовий обов'язок та вiйськову службу" від 25 березня 1992 р. та "Про альтернативну (невiйськову) службу" від 12 грудня 1991 р.
Хотiлося б зазначити, що другий роздiл Конституцiї України "Права, свободи та обов'язки людини i громадянина" в цiлому вiдповiдає свiтовим та європейським стандартам з прав людини. Але не слiд забувати, що потрiбне не тiльки проголошення прав i свобод, але й наявнiсть механiзму їх реалiзацiї, який iснує сьогоднi далеко не для всiх закрiплених в Конституцiї прав.
Я - онука Тараса Шевченка! Я - громадянка України! Ми - громадяни України! Робімо все, щоб ми це завжди говорили з високо піднятою головою. Все в наших руках.
Loading...

 
 

Цікаве