WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Громадяни як суб’єкти адміністративного процесу - Реферат

Громадяни як суб’єкти адміністративного процесу - Реферат

суб'єкти адміністративного права
Громадяни - найбільша група суб'єктів адміністративно-правових відносин. Конституція України надає перевагу інтересам, правам і свободам громадян перед інтересами, правами і свободами інших учасників правових відносин, виходячи із пріоритету загальнолюдських цінностей. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. З Конституції України).
Найчастіше особа вступає у відносини з державою у сфері виконавчої влади, де практично реалізуються надані особі Конституцією та законами України права і свободи. Для реалізації деяких прав, свобод та виконання обов'язків важливе значення має громадянство - постійний правовий зв'язок особи та Української держави, що проявляється у їх взаємних правах та обов'язках. Право на громадянство є невід'ємним правом громадянина України, він не може бути позбавлений свого громадянства. Кожна особа має право на громадянство в Україні, яке вона може одержати за певних умов. Громадянство не поєднується з постійними трудовими чи службовими відносинами особи з конкретною організацією.
На всіх осіб, що постійно чи тимчасово перебувають на території України, поширюється юрисдикція Української держави. Проте за-конодавство у багатьох випадках чітко розмежовує статус громадянина і особи, не ототожнює їх. Громадянин України має більш широкий обсяг прав і обов'язків, ніж особа, яка не пов'язана відносинами громадянства з державою, в тому числі й у сфері захисту (недопустимість видачі громадянина України іноземній державі, захист прав громадян за кордоном та ін.).
Адміністративно-правовий статус громадянина України є складовою частиною його загального статус у, що встановлений Конституцією Украї-ни, Законом України "Про громадянство України" (в редакції від 16 квітня 1997 р.) та іншими законодавчими актами України.
Громадяни України є рівними перед законом незалежно від по-ходження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших ознак. Рівноправність громадян України забезпечується в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя. Усі ці конституційні положення підтверджуються законами України про власність, про підприємництво, про підприємства, про землю, про об'єднання громадян та ін. Правовий статус громадянина включає до себе:
а) основні (невід'ємні) права (або права і свободи людини і гро-мадянина);
б) комплекс прав та обов'язків, що закріплюються Конституцією України, нормами різних галузей права, в тому числі адміністративно-правовими нормами;
в) гарантії реалізації цих прав та обов'язків, а також механізм їх охорони державою.
До основних прав, крім невід'ємних (на життя, здоров'я, честь, гідність та ін.), можна віднести: свободу слова, міграції, зборів, власності, користування засобами транспорту, будовами, політичні права (участь у законодавчій, виконавчій та юрисдикційній діяльності держави) та ін.
Комплекс прав та обов'язків у різних галузях виконавчої діяльності складають права на підприємництво та створення підприємств, на землю, на освіту, на користування досягненнями культури та ін.
Гарантії реалізації цих прав та обов'язків, а також механізм за-безпечення їх державою знаходять своє відображення в Конституції та законодавчих актах України.
Адміністративно-правовий статус громадянина України встанов-люється обсягом та характером його адміністративної правосуб'єктності, котру складають адміністративна правоздатність та адміністративна дієздатність.
Адміністративна правоздатність - це визнана законом за гро-мадянином фактична можливість бути суб'єктом адміністративного права, мати права та обов'язки адміністративно-правового характеру. Адміністративна правоздатність виникає з моменту народження людини. Її обсяг встановлюється і змінюється за допомогою адміністративно-правових норм. Вона підтверджується документами про громадянство - паспортом громадянина України, а для осіб до 16 років - свідоцтвом про народження.
Правоздатність не може бути обмежена або відчужена, від неї неможливо відмовитись добровільно (оскільки така відмова не має юридичної сили). Правоздатність людини утворює юридичне поняття особи і громадянина. Тільки у випадках, передбачених кримінальним або адміністративним законодавством, громадянин може бути позбавлений якоїсь частини адміністративної правоздатності - права пересування, батьківських прав тощо.
Адміністративна дієздатність є другою складовою частиною адміністративної правосуб'єктності. При цьому адміністративна правоздатність є основою адміністративної дієздатності громадян, оскільки вона складає умови, за яких реалізуються їх суб'єктивні права і обов'язки.
Адміністративна дієздатність - це визнана законом спроможність громадян своїми діями набувати і здійснювати права і виконувати обов'язки адміністративно-правового характеру. В повному обсязі адміністративна дієздатність виникає з досягненням 18-річного віку. Разом з тим вона виникає і по досягненні 16-річного віку - одержання паспорта та дотримання правил паспортної системи, охорона природи та ін. Адміністративна дієздатність може наставати у деяких випадках і до досягнення 16-річного віку - право на працю.
Висновки
Адміністративний процес характеризується різноманітністю суб'єктів. Як сторони (учасники, суб'єкти) в адміністративному процесі виступають юридичні і фізичні особи; виконавчо-розпорядчі органи держави і місцевого самоврядування; адміністрації підприємств, закладів, організацій і громадські організації; об'єднання громадян і просто громадяни, а також іноземці і особи без громадянства; політичніпартії і органи суспільної самодіяльності тощо.
Аналіз усього масиву учасників адміністративно-процесуальних відносин дає змогу виділяти п'ять груп суб'єктів адміністративного процесу:
1) громадянин;
2) виконавчо-розпорядчі органи та структурні частини їхнього апарату;
3) об'єднання громадян та їх органи, а також органи самоорганізації населення, що мають адміністративно-процесуальну правосуб'єктність;
4) державні службовці та посадові особи, що наділені адміністративно-процесуальними правами і обов'язками;
5) інші державні органи та їх посадові особи.
Громадяни мають загальну правосуб'єктність, у тому числі й адміністративного процесу в будь-якій галузі управлінської сфери: господарській, соціально-культурній, адміністративній, політичній. Дана властивість адміністративної правосуб'єктності громадян породжує в усіх інших суб'єктів адміністративного процесу обов'язок додержувати їхні права.
Особливістю адміністративно-процесуальної правосуб'єктності громадян є те, що вони некомпетентні вирішувати адміністративні справи (якщо не наділені спеціальними повноваженнями, але у цьому разі вони вже належать до іншої категорії суб'єктів).
Використана література
1. Конституція України. - К., 1996.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Науково-практичний коментар. К., 1991.
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Кодекси України. К., Юрінком Інтер, 1998.
4. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. К., Юрінком Інтер, 1999.
5. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник для вузов. М., 1997.
6. Коваль Л.В. Адміністративне право України: Курс лекцій. К., 1998.
7. Бахрах Д.Н. Производство по делам об административных правонарушениях М., 1989.
8. Калаянов Д.П. Административно-юрисдикционная деятельность органов внутренних дел. Одесса, 1998.
9. Шкарлупа В.К. Доказування та докази в адміністративно-примусовій діяльності органів внутрішніх справ (міліції). К., 1995.
10. Масленников М.Я. Административно-юрисдикционный процесс. Воронеж, 1990.
Loading...

 
 

Цікаве