WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Міжнародно-правовий режим антарктики - Реферат

Міжнародно-правовий режим антарктики - Реферат


Реферат на тему:
"МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ РЕЖИМ АНТАРКТИКИ"
ПЛАН
1) МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АКТИ ВІДНОСНО РЕЖИМУ АНТАРКТИКИ.
2) НЕЙТРАЛІЗАЦІЯ І ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯ АНТАРКТИКИ.
3) КОНВЕНЦІЇ ПРО ЗБЕРЕЖЕННЯ МОРСЬКИХ ЖИВИХ РЕСУРСІВ АНТАРКТИКИ.
ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ:
1. Міжнародно-правові акти відносно режиму Антарктики
На початку 20 ст. виступила Великобританія, яка намагалася проголосити суверенітет британської корони над окремими районами Антарктиди. За Великобританією пішли Франція, Норвегія, Чилі й Аргентина. Економічна криза і дві світові війни в Європі відсунули економічний і територіальний інтерес Старого світу до Антарктиди. І тільки в 50-х роках почалося цілком закономірне міжнародне співробітництво з вивчення Антарктики. У зв'язку з цим була підготовлена і проведена з 15 жовтня по 1 грудня 1959 року у Вашингтоні Міжнародна конференція з Антарктики. Її учасниками були 12 держав, які до часу скликання Конференції безпосередньо вели наукові дослідження в Антарктиці. В їх число входили як держави, які видвинули територіальні претензії на антарктичні райони (Австралія, Аргентина, Великобританія, Нова Зеландія, Норвегія, Франція і Чилі), так і держави, які не признавали цих претензій (Бельгія, СРСР, США, Південно-африканський Союз та Японія). Конференція закінчилася підписанням 1 грудня 1959 року Договору про Антарктику. Договір набрав чинності тільки 23 червня 1961 року. На початку 90-х років учасниками договору були вже 35 країн світу.
Станом на 1 липня 1996 року у договорі вже брали участь 41 держава. Договір на довгий час визначив міжнародно-правовий режим Антарктики і став помітною подією в міжнародному житті того часу.
Договір про Антарктику 1959 року. Стаття І Договору про Антарктику встановлює: "Антарктика використовується тільки в мирних цілях. Забороняються, зокрема, будь-які заходи військового характеру, такі як створення військових баз і укріплень, проведення військових маневрів, а також випробування будь-яких видів зброї" (п. 1).
Договір проголошує волю наукових досліджень в Антарктиці. Стаття ІІ Договору говорить: "Воля наукових досліджень в Антарктиці і співробітництво в цих цілях, як вони застосовувалися протягом Міжнародного геофізичного року, будуть продовжуватися".
Проблема встановлення правового режиму А. виникла на поч. 20 ст. у зв'язку з розширенням досліджень і посиленням інтересу до її практич. освоєнню і, насамперед, до використання її природних ресурсів. Капіталістичні держави неодноразово починали спроби вирішити цю проблему в однобічному порядку. У різний час Англія, Нова Зеландія, Австралія, Франція, Норвегія, Чилі й Аргентина заявили про поширення свого суверенітету на окремі частини - сектора - А, однак це не одержало міжнародного визнання, викликало суперечки і зіткнення між державами, що претендують на ті самі райони А. (зокрема , суперечки між Англією, Чилі й Аргентиною).
СРСР завжди вважав, що правовий режим А, повинний бути визначений на основі угоди між зацікавленими державами з обліком їхніх законних прав і інтересів. У ноті Норвегії від 27 січня 1939 СРСР зарезервував свою позицію відносно держ. приналежності земель, відкритих і досліджених росіянами- мореплавцями і вченими на поч. 19 ст. Свою точку зору відносно держ. приналежності земель в А. зарезервували також США (у 1939) і Японія (у 1940). Разом з тим США прагнули розв'язати проблему режиму А. сепаратним шляхом, розраховуючи установити свою гегемонію над всієї А. У р. 1948 США почали неофіційні переговори з країнами, що висунули тер. претензії в А, однак це зустріло заперечують відношення з боку Норвегії, Чилі й Аргентини. Уряд СРСР у меморандумі від 7 червня 1950 заявило учасникам зазначених сепаратних переговорів про те, що воно не може прилягати законним будь-яке рішення про режим А., буде прийнято без участі СРСР, і запропонувало обговорити це питання в міжнар. порядку. Ця позиція одержала підтримку всіх зацікавлених держав. 15 жовтня 1959 у Вашингтоні була скликана конференція по А., у роботі до-рій взяли участь СРСР, США, Англія, Франція, Бельгія, Норвегія, ПАР, Аргентина, Чилі і Японія. Конференція виробила і схвалила 1 груд. 1959 Договір про А, який і визначає її сучасний міжнародний правовий режим.
Договір 1959 установлює, що А. може бути використана тільки в мирних цілях. Забороняються, зокрема, будь-які заходи воєнного характеру (напр., створення баз і украплень, проведення маневрів, іспит будь-яких видів зброї). Уся територія А. складає що нейтралізувала і демілітаризовану зону, у межах до-рій заборонена будь-яка діяльність у військових цілях як у мирний, так і у військовий час. Договір проголошує принцип волі наукових досліджень в А. (ст. ІІ). Для сприяння міжнар. співробітництву в наук. дослідженнях учасники договори погодилися робити обмін інформацією щодо планів наук. робіт в А. наук. персоналом між експедиціями і станціями, а також обмін даними і результатами наук. спостережень (ст. ІІІ). Участь у договорі не означає ні відмовлення від раніше заявлених претензій на тер. суверенітет в А., ні визнання цих претензій з боку тих договірних сторін, які не визнали цих претензій раніше (ст. ІV). У договорі передбачається, що ніяка нова претензія чи розширення існуючих претензій на тер. суверенітет в А. не можуть бути заявлені доти, поки договір знаходиться в силі.
Важливе значення мають постанови договору, що стосуються контролю за його дотриманням. Згідно ст. VІІ, усі р-ни А., включаючи всі станції, установки й устаткування в цих р-нах, а також усі мор. і повітряні судна в пунктах розвантаження чи навантаження вантажів і персоналу, повинні бути відкриті в будь-який час для інспекції будь-якими спостерігачами, призначуваними з дотриманням постанов договору (спостерігачі повинні бути громадянами тієї договірної сторони, до-раю їхній призначає).
2. Нейтралізація і демілітаризація Антарктики
Згідно статті І Договору про Антарктику 1959 року Антарктика використовується тільки в мирних цілях. Забороняються, зокрема, будь-які заходи військового характеру, такі
Loading...

 
 

Цікаве