WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Боротьба з работоргівлею - Реферат

Боротьба з работоргівлею - Реферат

характеру, що важливо мати на увазі для їх відмежування.
Так, у багатьох країнах процвітає бізнес із продажу дешевої робочої сили. Продавець дістає чималий прибуток за посередницьку діяльність. У цьому подібні діяння подібні з работоргівлею. Обмеження тут варто проводити по такій ознаці: якщо "дешева робоча сила" стає власністю, яку купують - у наявності рабство, якщо ні, - мається склад злочину "торгівля людьми", але не работоргівля.
Специфічною формою работоргівлі в переважній більшості випадків варто вважати викрадення і наступний продаж дітей. У багатьох країнах Заходу, Сходу і Півдня, напівофіційно склався "чорний ринок" із продажу дітей. Дитина практично завжди стає власністю покупця, у всякому разі, до свого повноліття. Цей вид работоргівлі також варто вважати міжнародним злочином. Зберігається у світі і торгівля жінками, зокрема, для заняття проституцією. Як і у випадку продажу дешевої робочої сили, коли мова йде про продаж жінки у власність що купує, даний злочин також може кваліфікуватися як работоргівля.
4. СПІВРОБІТНИЦТВО ДЕРЖАВ У БОРОТЬБІ
З РАБСТВОМ І РАБОТОРГІВЛЕЮ
Країни, які уклали міжнародні акти по боротьбі з работоргівлею несуть індивідуальну та колективну відповідальність за впровадження заходів по боротьбі з торгівлею людьми. В той час як міжнародні та неурядові організації відіграють важливу роль в цій боротьбі, лише уряди країн вповноважені та мають реальну владу для суттєвого обмеження обсягів торгівлі людьми.
Стаття 40.7 Московського Документу, прийнятого країнами-учасницями у 1991 році, проголошує:
Країни-учасницінамагатимуться знищити всі форми насильства проти жінок, а також всі форми торгівлі жінками та експлуатації жіночої проституції, включаючи відповідні заборони з боку закону такої діяльності та інші відповідні заходи.
В рамках ОБСЄ країни-учасниці несуть відповідальність одна перед одною за виконання своїх зобов'язань по захисту прав людини а також надання допомоги для досягненнявзаємної згоди. Для цього країни-учасниці мають наполягати на більш відповідальному ставленню до впровадження зобов'язань Московських Документів, а також брати участь у постійному діалозі щодо стану впровадження стратегій подолання торгівлі людьми а також загроз, які виникають в процесі цього подолання.
Незважаючи на те, що більшість країн-учасниць прийняли ряд важливих заходів для впровадження Московських зобов'язань, ще багато завдань залишаються невиконаними. Країни-учасниці мають вдосконалити свої зусилля щодо подолання цієї проблеми та розглядати торгівлю людьми як серйозну проблему, що порушує права людини та потребує концентрованих дій на національному та міжнародному рівнях.
Перш за все необхідне більш тісне співробітництво між країнами-учасницями для боротьби з торгівлею людьми в регіоні ОБСЄ. В той час як Європейський Союз створив важливі механізми міжнародного співробітництва у цій сфері, це співробітництво не має таких широких регіональних обсягів як у ОБСЄ. Так як більшість країн-учасниць ОБСЄ є країнами походження, транзиту та призначення, ОБСЄ має слугувати особливо ефективним форумом для обміну інформацією та розробки спільних або координованих стратегій боротьби з торгівлею людьми.
ОБСЄ та країни-учасниці мають активно розробляти шляхи для сприяння покращенню співробітництва між країнами-учасницями у цій сфері. Однією з можливостей було б організовувати двосторонні або регіональні зустрічі або робочі групи у Відні або інших містах для обговорення специфічних потреб та загроз, обміну досвідом та підтримки спільних заходів між країнами походження та призначення "живого товару".
Парламентська Асамблея ОБСЄ могла б також відігравати певну роль в покращенні співробітництва, збираючи приклади та моделі законодавства по боротьбі з торгівлею людьми або організовуючи зустрічі її членів для обговорення питань законодавства та обміну досвідом.
Ще одним заходом по покращенню співробітництва між країнами-учасницями могла б бути організація ОБСЄ серії "круглих столів" в двох або трьох країнах призначення, з метою покращення співробітництва між посольствами країн походження та неурядовими організаціями та посольствами країн призначення для надання допомоги жертвам торгівлі людьми.
Метою цього було б підвищення усвідомлення проблеми та покращення міжнародного співробітництва на практичному рівні, покращуючи можливості посольств країн походження в країнах призначення по наданню допомоги громадянинам своїх країн, що стали жертвами торгівлі людьми. По-перше, необхідно було б визначити найкращі приклади успішного співробітництва та найкращий досвід, а також визначити відповідні країни ОБСЄ, які приймали б у себе "круглі столи". За необхідності БДІПЛ могло б надавати допомогу в координації зустрічей, і даний проект, за умови його успішності, можна було б впроваджувати в інших регіонах.
Згідно Додаткової Конвенції про заборону рабства, работоргівлі, а також аналогічних рабству інститутів і практики від 30 квітня 1957 р. країни Учасниці цієї Конвенції зобов'язуються співробітничати між собою та з Організацією Об'єднаних Націй з метою проведення в життя зазначених вище положень. Країни Учасниці зобов'язуються передавати Генеральному Секретареві Організації Об'єднаних Націй примірники всіх законів, нормативних актів і повідомляти про всі адміністративні заходи, запроваджені та вжиті з метою проведення в життя положень цієї Конвенції.
ЛІТЕРАТУРА
1. Заява про боротьбу з торгівлею людьми до Московського Документу. -1991 рік.
2. Конвенція про заборону рабства, работоргівлі, а також аналогічних рабству інститутів і практики. 226 U.N.T.S. 3 від 30 квітня 1957 р.
3. Московський Документ від 1991 року.
4. Основи міжнародного публічного права. Посібник / За ред. Потєхіна В.І. - Харків, 2001.
5. План заходів на 2000 рік по боротьбі з торгівлею людьми. - Варшава. - Листопад 1999 року.
6. Міжнародне право. Підручник / За ред. Ковалевського М.І. - К., 2002.
Loading...

 
 

Цікаве