WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Розвиток прав людини в Україні - Реферат

Розвиток прав людини в Україні - Реферат

Батуринських статтях 1663 р., Московських статтях 1665 р., Глухівських статтях 1669 р., Конотопських статтях 1674 р., Коломацьких статтях 1687 р., Решетилівських статтях 1709 р., "Рішительних пунктах" 1728 р.), підкреслювалося, що за українськими козаками і шляхтою зберігаються їх права, вільності і привілеї, гарантуються станові права духовенству і міщанам.
Вершиною козацькогонормотворення вважається Конституція Пилипа Орлика 1710 р. У різних історико-правових джерелах цей документ називають по-різному - Бендерська конституція, "Конституція прав і свобод Війська Запорізького", договір між запорожцями та гетьманом Малоросії та ін. В цьому документі одержали відображення вимоги, які висувались козацтвом до всіх гетьманів з часів І.Виговського (1657 - 1659 рр.) і всіх московських царів з часів Олексія Михайловича (1645 -1676 рр.) і стосувалися, в першу чергу обмеження компетенції гетьмана, організації влади за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову, виборності урядовців, утвердження прав і свобод громадян. Зокрема, цим актом обмежувалися податкові стягнення, встановлювалося непорушне правило захисту жінок - вдів козаків, їх дружин, дітей-сиріт; на гетьмана покладався обов'язок - забезпечувати дотримання непорушних громадянських вільностей. Ця Конституція реальної сили так і не набула. Вона залишилася в історії лише як оригінальна правова пам'ятка, в якій зроблена спроба закріпити нову, відносно демократичну модель державного ладу України у разі приходу до влади "гетьмана-емігранта".
Наступним кроком у розвитку прав і свобод людини на теренах України були селянська, земська, міська, судова, військова та інші реформи, проведені в Російській імперії в 60-70 - рр. XIX ст. Вони принесли особисту свободу колишнім кріпакам, розширили їх правоздатність, у вигляді земств та міських дум заклали основу місцевого самоуправління, започаткували низку демократичних змін у здійсненні правосуддя (безстановість, незалежність, змагальність, гласність, право на захист тощо), піднесли роль особистості у багатьох інших сферах державного і громадського життя.
Певні прогресивні зміни в сфері прав і свобод людини були досягнуті в роки Першої російської революції 1905-1907 рр. Царським маніфестом від 17 жовтня 1905 р. було проголошено "непорушні основи громадянської свободи на засадах дійсної недоторканності особи, свободи совісті, слова, зборів і спілок". Влада монарха помітно обмежувалася представницькою установою - Державною думою, до складу якої входили і депутати від України. Склалися передумови для перетворення Росії на конституційну монархію. У країні вперше з'явилися легальні політичні партії, профспілки та інші громадські організації, ліберальні та радикально-опозиційні газети та журнали. Але до цього слід згадати, що зазначені реформи і досягнення у сфері прав людини були здобуті трудящими у ході революційних боїв і мали для царизму вимушений характер. Для законодавства про особисті права характерними були половинчатість і підпорядкованість їх використання вимогам, які робили ці права нереальними, поруч з кожним проголошеним демократичним правом чи свободою встановлювалися численні умови і обмеження, які часом зводили його майже нанівець.
Українська політико-правова думка знайшла своє відображення у програмних документах перших партій (Українська радикальна партія, Революційна українська партія (РУП), Народна українська партія (НУП), Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДПП) та ін.). Майже всі вони перейняті повагою до особистої свободи людини, спрямовані на забезпечення недоторканності особи і житла, свободи совісті, слова, друку, зборів, спілок та інших демократичних прав і свобод. Наприклад, в програмі УСДРП проголошувалися: свободи слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків; недоторканність особи, житла і листування; права вільного переїзду, знищення паспортів, повної свободи підприємництва і розпорядження своєю власністю; знищення усяких привілеїв класів, верств, походження, статі, релігії і націй; рівноправність всіх мов у школах, судах, у крайових, громадських і державних інституціях; виборність і незалежність суддів; знищення смертної кари та ін. Українська партія соціалістів-революціонерів домагалася "повної рівноправності всіх громадян України без різниці стану, статі, народності і релігії, скасування всіх станових відмінностей і привілеїв; встановлення повної свободи думки, сумління (релігії), усного й друкованого слова (преси), зібрань, товариств, спілок, страйків; установлення без особливого судового розпорядження повної недоторканності особи, помешкань і листування, повного забезпечення національних прав національних меншин; самоуправи і повного самоврядування для громад, міст, повітів і окремих українських земель (провінцій); виборності і замінності всіх державних і місцевих урядників; цілковитого скасування смертної кари, каторги і довічної тюрми" та ін. У програмі Української партії самостійників-соціалістів був спеціальний розділ - "Декларація прав українського народу", в якому теж давався широкий перелік прав і свобод.
Ідея прав і свобод людини знаходить своє відображення в поглядах багатьох українських мислителів. Прикладом може бути Михайло Драгоманов, який в останній чверті XIX ст. розробив конституцію суспільства, що ґрунтувалася на ідеї асоціації гармонійних особистостей. У конституційному проекті М. Драгоманова "Вільна спілка" проголошується примат людини, її прав і свобод між державою і суспільством. Спираючись на досягнення міжнародної конституційної думки, а подекуди і анархістські вчення, мислитель досить критично ставиться до унітарних державних структур, республіканського централізму, крайнощів націоналізму, які, на його погляд, призводять до примусу особистості, насильства над людиною, обмеження її прав і свобод. Саме людина для мислителя - основа основ соціального устрою, найвища цінність, гарантами прав якої може бути лише вільна асоціація (громада), а не держава, конфедерація типу швейцарської або федерація за зразком США чи Англії.
Головна ідея конституційного проекту, розробленого Драгомановим - перетворення Російської імперії на децентралізовану федерацію, де з українців створюється громада "Вільна спілка", її найважливішим завданням є забезпечення політичних свобод, прав людини і громадянина, недоторканність тіла для ганебних покарань і смертної кари; недоторканність особистості й помешкання без судової постанови, свобода вибору місця проживання, свобода слова, друку, зборів, товариств і спілок; право на звернення до владних структур, на володіння зброєю, на звернення до суду для захисту своїх інтересів, на опір незаконним діям чиновників; рівність усіх перед законом. Згідно з проектом конституції права людини і громадянина могли бути обмеженими лише під час війни, але й за воєнного
Loading...

 
 

Цікаве