WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Політичні права - Реферат

Політичні права - Реферат


Реферат на тему:
Політичні права
Політичними називають свободи, які дають можливість громадянину брати участь в управлінні державними і суспільними справами, в політичному житті суспільства. До них належать свобода зборів, мітингів, право на участь в управлінні державою, право об'єднуватися в політичні партії та ін. Цим самим долається відчуження громадянина від держави.
Політичні права, як і особисті, часто називають негативними в тому розумінні, що держава, на відміну від забезпечення соціально-економічних прав, не зобов'язана вживати позитивних дій для їх забезпечення, а повинна утриматися від втручання в політичні права і свободи. Отже, негативні права - це свобода людини від держави, право людини на невтручання з боку держави. Однак, на відміну від особистих прав, політичні спрямовані не на забезпечення автономії особи, а на реалізацію її як активного учасника політичного процесу. Цінність цієї категорії прав полягає в тому, що вони створюють умови для зміцнення зв'язків між громадянином, суспільством, державою. Політична свобода є однією із складових особистої свободи: людина як розумна істота, носій політичної свідомості та політичної волі може виступати як самостійний та вільний учасник політичного процесу.
Політичні права - це, як правило, права тільки громадян певної країни. Вони пов'язані із участю в політичному житті держави, в управлінні державними справами, і тому мати їх не можуть всі особи, що знаходяться в межах країни.
Часто політичні права поділяють на дві підсистеми:
Дуже часто до другої групи належить також свобода слова.
Фактичне здійснення основних політичних прав і свобод можливе лише за допомогою норм національного права, які повинні передбачати ефективні механізми та процедури їх реалізації.
Право на участь в управлінні державними справами є не тільки правом людини, а й фундаментальним принципом взаємовідносин між демократичною державою та її громадянами. Існує думка, що в разі позбавлення громадян всіх політичних прав і свобод, за винятком права на участь в управлінні державними справами, воно буде декларативним і не зможе бути реалізоване. Однак участь в управлінні державними справами здійснюється не тільки через волевиявлення на виборах та референдумах, а й шляхом безпосередньої участі громадян у роботі законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Тому це право в умовах демократичної держави є важливим правом громадян, а також принципом взаємовідносин держави та громадянина.
Найважливішим компонентом цього права є виборче право, що включає право обирати (активне право) та право бути обраним (пасивне право). Більшість демократичних країн відмовились від різних цензів (майнового, статевого, осілості) і намагаються максимально гарантувати виборче право. Особиста участь громадян в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, а також через обраних представників, є втіленням суверенітету народу та формою здійснення народовладдя. Відповідно до Конституції України право на участь в управлінні державою громадяни реалізують шляхом участі у виборах депутатів різних рад, Президента України, сільських, селищних та міських голів. Кожен громадянин, який досяг 18 років, має право голосу на виборах та референдумах, а також може бути обраний депутатом. Вибори відбуваються за такими принципами: вони є загальними, рівними, прямими, вільними, таємними.
Загальність виборів означає, що в них може взяти участь дієздатний громадянин України, що досяг 18 років.
Рівність виборів означає, що громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах, ніхто не має переваги за ознаками статі, кольору шкіри, мови, майнового, соціального чи іншого становища. Кожен виборець має один голос.
Прямі вибори - громадяни віддають голоси безпосередньо за Президента, депутатів.
Таємність виборів - голосування здійснюється бюлетенями, контроль за голосуванням не допускається.
Свобода волевиявлення - громадяни повинні самостійно визначитися із кандидатурою обранця. Неприпустимий будь-який тиск на волевиявлення виборців.
Другим компонентом права на участь в управлінні державними справами є право на референдум. Це право найяскравіше ілюструє суверенітет народу та верховенство його влади. Адже референдум - це спосіб всенародним голосуванням приймати закони чи вирішувати інші важливі питання.
Найбільш повно відображає активність громадян така складова права на референдум як стадія народної ініціативи. Громадяни можуть стати ініціаторами проведення референдумів з будь-якого питання, яке можна вирішити в такий спосіб. Однак більшість громадян не має детальних знань з правознавства, і прорахувати наслідки винесення того чи іншого питання на референдум може тільки висококваліфікований юрист. Виходячи з цього, дуже важливим є те, хто і як сформулює питання, що виноситься на референдум, навіть від імені народу. Тому право на референдум, на нашу думку, повинно використовуватися дуже обережно, адже найвища воля в державі -це воля народу, і від того, як вона буде скерована, дуже часто залежить нормальний розвиток країни. Референдум - двостороння зброя, що може як захищати громадян від сваволі держави, так і, прикриваючись високими ідеалами, допускати зловживання влади державою стосовно власних громадян.
Право петицій або право на звернення - це право громадян звертатися з вимогами, пропозиціями, скаргами, що адресовані до того державного органу чи посадової особи, до компетенції якої входить здійснення запропонованих у зверненні дій. Петиція (від лат. реtіtіо - позов, вимога) - це індивідуальне або колективне звернення (найчастіше в письмовому вигляді) до органів державної влади.
Сучасне розуміння права петицій полягає в тому, що звернення - це переважно не скарга, а можливість висловити своє ставлення до того чи іншого питання державного життя. Зміст петицій може спонукати державні органи до певних дій в інтересах заявників, а може бути і способом вираження політичних поглядів. У період між виборами державна влада повинна дуже уважно прислухатися до звернень громадян, які виступають своєрідним барометром політичної підтримки здійснюваного курсу. Від можливості швидко реагувати на потенційні проблеми і залежить політична довговічність правлячих сил.
Як правило, право петицій є правом громадян певної держави. Однак ст. 40 Конституції України визначає, що це право стосується не тільки громадян України. Таким правом наділяються як іноземці, так і особи без громадянства. До того ж, ця стаття не передбачає жодного обмеження встановленого права. Підняття цього права на рівень конституційного свідчить, що в Україні воно
Loading...

 
 

Цікаве