WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Юридична відповідальність за порушення прав і свобод людини і громадянина - Реферат

Юридична відповідальність за порушення прав і свобод людини і громадянина - Реферат

різні підстави припи-нення повноважень Кабінету Міністрів України.
Слід зазначити, що крім обов'язковості складення повноважень Кабінету Міністрів України перед новообраним Президентом України, інші випадки припинення повноважень Кабінету Міністрів мають достроковий характер. Усі вони пов'язані з інститутом відставки, яка можлива як за власною ініціативою Кабінету Міністрів України (добровільна), так і за ініціативою Президента чи Верховної Ради України (вимушена, або примусова). У цих випадках заява про відставку подається Президентові України.
Кабінет Міністрів України зобов'язаний піти у відставку у випадку прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 87 Конституції, а також за рішенням Президента України про припинення повноважень Прем'єр-міністра (п. 9 ст. 106 Конституції України).
Цивільно-правова відповідальність - це встановлена Цивільним кодексом України та іншими законами негативна реакція держави на цивільне правопорушення, яка полягає в позбавленні певних цивільних прав (батьківських прав, права розпоряджатися майном тощо) або покладення певних обов'язків майнового характеру - відшкодувати заподіяну матеріальну і моральну шкоду (у тому числі шкоду, заподіяну честі і гідності людини), виплатити неустойку (штраф, пеню).
Згідно з новим Цивільним кодексом України (ст. 15) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочинну недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
У новому Цивільному кодексі України книга друга регулює питання особистих немайнових прав фізичної особи, книга третя - право власності та інші речові права, книга четверта - право інтелектуальної власності, книга п'ята-зобов'язальне право, нарешті, шоста книга закріплює спадкове право.
Ст. 270 Цивільного кодексу України встановлює види особливих немайнових прав відповідно до Конституції України. Особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом і вона володіє ними довічно. Цивільний кодекс України поділяє особисті немайнові права на дві групи.
Перша група - особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи. Це право на життя (ст. 281 ЦК), право на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров'ю (ст. 282 ЦК), право на охорону здоров'я (ст. 283 ЦК), право на медичну допомогу (ст. 284 ЦК), право на таємницю про стан здоров'я (ст. 286 ЦК), права фізичної особи, яка перебуває на стаціонарному лікуванні у закладі охорони здоров'я (ст. 287 ЦК), право на свободу (ст. 288 ЦК), право на особисту недоторканність (ст. 289 ЦК), право на донорство (ст. 290 ЦК), право на сім'ю (ст.291 ЦК), право на опіку або піклування (ст. 292 ЦК) і право на безпечне для життя і здоров'я довкілля (ст. 293 ЦК).
Друга група - особисті права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Такими є право на ім'я (ст. 294 ЦК), право на зміну імені (ст. 295 ЦК), право на використання імені (ст. 296 ЦК), право на повагу до гідності та честі (ст.298 ЦК), право на недоторканність ділової репутації (ст. 299 ЦК), право на індивідуальність (ст. 300 ЦК), право на особисте життя та його таємницю (ст. 301 ЦК), право на інформацію (ст. 302 ЦК), право на особисті папери та розпорядження особистими паперами (ст.ст. 303-304 ЦК), право на ознайомлення з особистими паперами, які передані до фонду бібліотек або архівів (ст. 305 ЦК), право на таємницю кореспонденції (ст. 306 ЦК), захист інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та інших художніх творах (ст. 308 ЦК), право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст. 309 ЦК), право на місце проживання (ст. 310 ЦК), право на недоторканність житла (ст. 311 ЦК), право на вибір роду занять (ст. 312 ЦК), право на свободу пересування (ст. 313 ЦК), право на свободу об'єднання (ст. 314 ЦК), право на мирні зібрання (ст. 315 ЦК).
Цивільно-правова відповідальність прямо передбачена лише за порушення конкретних прав людини і громадянина.
Наприклад, відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993 р. (із змінами), суд за позовом особи, яка має авторське право, про порушення цього права постановляє рішення чи ухвалу про:
а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права, з визначенням розміру відшкодування;
б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права;
в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;
г) виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Подібним же чином, відповідно до законів України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15 грудня 1993 року, "Про охорону прав на промислові зразки" від 15 грудня 1993 р., "Про охорону прав на сорти рослин" від 21 квітня 1993 р., "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" від 5 листопада 1997 р., "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15 грудня 1993 р. та інших здійснюється захист інших прав інтелектуальної власності.
Цивільний кодекс та деякі інші закони України прямо передбачають цивільно-правову відповідальність за порушення права на повагу до гідності та честі. Зокрема, згідно зі ст. 297 ЦК України кожен громадянин має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними і вона має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Зокрема, згідно зі ст. 40 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" від 21 грудня 1993 р. громадянин має право вимагати через суд спростування відомостей, що не відповідають дійсності або принижують честь і гідність громадян. У ст. 43 зазначеного Закону закріплено, що в разі розповсюдження в телерадіопередачі відомостей, що принижують честь і гідність громадян або не відповідають дійсності, вони, на прохання зацікавлених осіб, мають бути в місячний строк спростовані телерадіоорганізацією, яка розповсюдила ці відомості. Зміст і час спросту-вання визначаються заугодою зацікавлених сторін. Цивільним кодексом України і законами України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" від 16 листопада 1992 р., "Про телебачення і радіомовлення" від 21
Loading...

 
 

Цікаве