WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституція України – історія, теоретичні основи, зміни - Реферат

Конституція України – історія, теоретичні основи, зміни - Реферат


Реферат з правознавства
Конституція України - історія, теоретичні основи, зміни
1. Теоретичні основи конституції
В юридичній науці й практиці конституція постає як основний, головний закон держави, який регламентує найважливіші з погляду держави суспільні відносини. До них належать засади суспільного ладу й політики, правового становища особи, державного устрою, організації та діяльності органів держави. Конституція також визначає герб, прапор, гімн і столицю держави.
Термін "конституція" походить від латинського слова "соnstitutio", що означає "устрій", "встановлення". Так іменувалися деякі з актів, проголошуваних римськими імператорами. Застосування терміна "конституція" в сучасному його розумінні пов'язане з пізнішими часами - з епохою буржуазних революцій, коли інтереси нового класу, який прийшов до політичної влади, вимагали скасування віджилих феодальних відносин як гальма суспільного розвитку й водночас диктували нагальну потребу особливого правового захисту найважливіших інтересів молодої буржуазії. Юридичною формою вирішення цих проблем і стала конституція, яка згодом обернулася на невід'ємний атрибут суверенної держави. В сучасному світі конституції є практично в усіх державах, котрі претендують на право називатися демократичними. Виняток становлять абсолютні монархії, наприклад Саудівська Аравія.
Першою конституцією в сучасному її розумінні була Конституція США, прийнята в 1787 p., яка діє й досі. Це найстабільніша конституція в світі - більш як за 200 років існування до неї було внесено лише 27 поправок.
За юридичною формою конституції можуть бути поділені на писані й неписані.
Писані конституції являють собою єдиний нормативний акт, прийнятий у суворо встановленому порядку, який має чітку внутрішню структуру (розділи, глави, параграфи тощо). До цього виду належить абсолютна більшість конституцій, що діють у світі, в тому числі й Консти-туція України.
Неписані конституції складаються з кількох законів, що мають самостійне значення і прийняті в різний час і в різному порядку. Вони в своїй сукупності оголошуються конституцією держави. Прикладом такої конституції може бути Конституція Великобританії. Вона вбирає ряд законів, перший з яких - "Велика хартія вільностей" - був прийнятий ще в 1215 p., a останній - "Закон про місцеве правління" - з 1985 р.
Слід зазначити, що наявність неписаної конституції може призвести до недостатньо чіткого правового регулювання найважливіших суспільних відносин. Це дає заінтересованим силам можливість поводитися довільно, по-різному витлумачувати неузгодженість, а то й суперечності у змісті таких конституцій. Тому вони загалом поціновуються як менш демократичні порівняно з конституціями писаними.
Залежно від порядків прийняття, зміни та відміни конституції поділяються на гнучкі та жорсткі.
У гнучких конституцій цей порядок мало чим відрізняється від порядку, передбаченого для всіх інших законів. Здебільшого різниця полягає лише в кількості голосів депутатів парламенту, необхідної для прийняття, зміни або відміни конституції. Якщо для поточного закону достатньо простої більшості (50 % + 1) голосів, то для конституції цього замало - необхідно зібрати кваліфіковану більшість (не менше як дві третини голосів).
Порядок прийняття, зміни та відміни жорстких конституцій суттєво ускладнений порівняно з усіма іншими законами. Тут потрібна не тільки більшість голосів депутатів, а й виконання низки додаткових процедур. Так, поправки до Конституції СІЛА приймаються голосами Двох третин членів палат Конгресу (парламенту) або спеціально скликаного Конституційного конвенту. В обох випадках поправки мають бути ратифіковані законодавчими зборами або конвентами трьох чвертей штатів. Від 1917 р. встановлюється строк для збору необхідної кількості голосів штатів. У ви-падку недодержання строку поправка вважається відхиленою. Раніше процедура ратифікації розтягувалася надовго. Наприклад, процес збирання голосів штатів на користь XXVII поправки був розпочатий у 1789 p., a необхідних 38 голосів штатів було набрано лише в 1992 p., тобто процес ратифікації тривав аж 203 роки.
Конституцію України також слід віднести до жорстких. У цьому переконує, зокрема, розгляд її XIII розділу.
За рівнем утілення приписів конституцій у життя суспільства та держави їх прийнято поділяти на фіктивні, положення яких не знаходять потрібної реалізації й підтвердження на практиці, та реальні, якщо суспільні відносини відповідають конституційним настановам.
У відповідності з державним устроєм конституції поділяються на федеративні (США, ФРН та ін.) й унітарні (Франція, Україна та ін.).
Отже, виходячи з розглянутих варіантів класифікацій, про Конституцію України можна говорити, що вона писана, жорстка, реальна, унітарна.
Той факт, що конституція покликана закріплювати й регулювати найважливіші суспільні відносини, зумовлює її провідне місце в системі законодавства будь-якої країни. Перед поточним законодавством стоїть завдання конкретизувати й деталізувати конституційні положення. Кожна його галузь має своєю вихідною точкою те чи інше положення конституції. Наприклад, така широка й багатогранна галузь, як трудове право, базується на статтях Конституції України, що закріплюють права на працю, відпочинок, підприємницьку діяльність.
Провідне місце конституції в системі законодавства підкреслюється її особливою, найвищою юридичною силою, що знаходить свій вияв у цілому ряді положень.
1. Конституція виступає базисом для поточного законодавства. Всі закони та інші нормативні акти мають випливати з конституції й не суперечити їй. Це прямо підкреслюється в ч. 2 ст. 8 Конституції України: "За-кони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй".
2. Існує особливий, порівняно з усіма іншими законами, порядок прийняття, зміни та відміни конституції. Про варіанти вияву Цієї властивості йшлося при розгляді гнучких та жорстких конституцій.
3. Контроль за додержанням конституції здійснює особливий орган. В Україні - це Конституційний Суд. Тільки до його компетенції належить вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів Конституції України, Аналогічні органи є практично в усіх демократичних державах, хоч і називаються по-різному.
4. Міжнародні договори, які укладає держава, не можуть суперечити конституції країни. Якщо міжнародний договір суперечить або не відповідає конституції, його неможливо ратифікувати (а якщо його рати-фікували, то він підлягає невідкладній денонсації).
Конституцію, як найважливіший правовий і політичний документ, характеризують окремі властивості, що мають певну самостійність, але, взяті в сукупності, можуть дати досить повне уявлення про неї. Таких властивостей кілька.
1. Верховенство конституції, яка визначається її особливим місцем у системі законодавства, безумовною необхідністю для законів і підзаконних актів відповідати конституційним приписам.
2. Програмність. Крім закріплення справді існуючих суспільних відносин, конституція може визначати основні цілі розвитку держави та суспільства, а також шляхи досягнення цих цілей, тобто містити в
Loading...

 
 

Цікаве