WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституційні засади суспільного життя - Реферат

Конституційні засади суспільного життя - Реферат

Конституційні засади суспільного життя
Конституційна регламентація суспільного життя в різних країнах неоднакова за формою і обсягом. У сфері економічної організації суспіль-ного життя вона протягом тривалого часу зводилася до закріплення в ос-новних законах права приватної власності. Історично це право розглядалось як природне право людини. "Власність є правом недоторканним і священним, і ніхто не може бути позбавлений 'й інакше, ніж у випадку встановленої законом явної суспільної необхідності і за умов справедливого і попереднього відшкодування", - записано у ст. 17 Декларації прав людини і громадянина 1789 p. Отже, наприкінці XVIII ст. право приватної власності не характеризувалося як політичний і юридичний абсолют. Доля власності, що належала окремим особам, пов'язувалася з об'єктивними соціальними потребами. Відповідні конституційні формулювання вже тоді відбивали намагання узгодити інтереси особи і суспільства.
Формулювання Декларації прав людини і громадянина знайшли своє відображення у багатьох конституціях, прийнятих у XVIII-XIX ст. ст. Проте з часом вже звичайно не йшлося про "священність" власності, а більше уваги приділялося окремим деталям, пов'язаним з її правовим ре-жимом. Прийняті в минулому столітті і чинні сьогодні конституції Бельгії, Люксембургу і Норвегії визнали неприпустимість конфіскації майна у будь-якій формі, а норвезька Конституція ще й встановила вимогу повного відшкодування у випадках позбавлення права власності. У Конституції Нідерландів були визначені основи правового режиму власності під час війни або стихійного лиха, порядок відшкодування у випадках знищення або псування майна та вирішення відповідних спорів тощо.
Особливістю Конституції США є те, що в ній формально не було закріплене право приватної власності. Але це зовсім не означає, що тим самим воно юридичне не визнавалося. Навпаки, це право сприймається як правовий постулат, визначальний для суспільного життя. Юридична регламентація права власності в США, як і в багатьох інших англомовних країнах, значною мірою здійснюється на основі судових прецедентів. При цьому останні не проголошують таке право, а встановлюють коло обмежень, за рамками яких воно реалізується.
У XX ст. соціально-економічний і політичний розвиток багатьох країн супроводжувався процесом розширення державних функцій, який спочатку не знаходив адекватного відбиття в основних законах. Такий висновок можна зробити, аналізуючи зміст нових конституцій. Вони, зокрема, здебільшого обмежувалися повторенням формулювань про власність, що містились у конституціях попередніх років.
Відносно, а в деяких випадках значно ширшим є відповідний зміст новітніх конституцій. Майже всі вони уточнили юридичний статус власності в дусі соціалізації її значення. Так, у ст. 14 Основного закону ФРН сказано: "Власність зобов'язує. Користування нею повинно водночас служити спільному благу". У ст. 29 Конституції Японії зазначено, що "право власності визначається законом у такий спосіб, щоб воно не зачіпало суспільного добробуту". Цим за приватною власністю прямо визнається соціальна функція, і сама власність тісніше прив'язується до потреб суспільства в цілому.
Розширення змісту і обсягу діяльності у сфері економіки спричинило зміни в державному механізмі, які знайшли своє відображення в основних законах. Зокрема, в Конституції Франції міститься спеціальний розділ, при-свячений економічній і соціальній раді - органу, до повноважень якого вхо-дять консультування уряду з відповідних питань і розробка законодавчих пропозицій. Утворення подібного консультативного органу - національної ради економіки і праці - передбачено також Конституцією Італії.
Конституції окремих держав містять положення, які встановлюють загальні засади економічної організації суспільства. Так, у Конституції Італії в розділі "Економічні відносини" йдеться про форми власності, про свободу приватної господарської ініціативи, про соціальну функцію кооперацій та державну підтримку їх, про право трудящих брати участь в управлінні підприємствами тощо. У ст. 80 Конституції Португалії (редакція 1982 p.) записано, що організація суспільства грунтується на підпорядкуванні економічної влади демократичній політичній владі, співіснуванні різних форм власності, усуспільненні основних засобів виробництва, земель і природних ресурсів, демократичній участі трудящих в управлінні підприємствами, у розвитку суспільного сектора економіки. Частина сьома Конституції Іспанії має назву "Про економіку і господарство". Вона при-свячена викладанню основ правового режиму різних форм власності. Зок-рема, тут закріплено обов'язковість державного планування соціально-еко-номічного розвитку і зазначено, що таке планування має здійснюватися на демократичних засадах. Окремі питання економічної організації суспільства регламентуються у спеціальному розділі Конституції Греції.
До конституційних положень, пов'язаних з регламентацією засад економічної організації суспільства, належать проголошені в більшості новітніх законів принципи державної політики у відповідній сфері. Напри-клад, у ст. 2 Конституції Італії зазначено, що держава вимагає непорушних зобов'язань політичної, економічної і соціальної солідарності у зв'язку з необхідністю гарантувати права людини. Або, як записано в ст. З, завданням республіки є ліквідація перешкод економічного і соціального характеру, які, фактично обмежуючи свободу і рівність громадян, перешкоджають всебічному розвитку людської особистості і реальній участі всіх трудящих у політичній і соціальній організації країни. Ці та подібні за змістом поло-ження конституцій є, по суті, лише деклараціями намірів держави.
Свої особливості притаманні конституційній регламентації засад еко-номічної організації суспільства в країнах Центральної і Східної Європи, а також у тих, що утворилися на терені колишнього СРСР. Майже в усіх відповідних конституціях проголошений відхід від старих форм господарю-вання і задекларовані принципи ринкової економіки. "Ринок, вільна еко-номічна ініціатива, добросовісна конкуренція є головними чинниками еко-номіки", - зафіксовано у ст. 9 Конституції Молдови. В Конституції Угорщи-ни визначено, що економіка країни має ринковий характер, і публічна та приватна власність користуються однаковою підтримкою і знаходяться у рівних умовах (ст. 9). У ст. 37 Конституції Киргизстану міститься таке поло-ження: "Соціальна діяльність держави не повинна призводити до заміни дер-жавним опікуванням економічної свободи й активності, можливості громадя-нина самостійно досягати економічного добробуту для себе і своєї родини".
Загальною рисою новітніх основних законів, прийнятих у першій по-ловині 90-х років XX ст., є більш широкий обсяг відповідної регламентації. У переважній більшості конституцій визначене коло головних об'єктів дер-жавної власності та викладені основи режиму їх використання і декларовані принципи державного регулювання економічної діяльності. У деяких з цих конституцій регламентації засад економічної організаціїсуспільства присвя-чено спеціальні глави і статті. Зокрема, у структурі Конституції Литви є глава "Народне господарство і праця", а в Конституції Македонії - глава "Основи економічних відносин". Конституція Словаччини містить главу під назвою "Економіка Словацької Республіки", а Конституція Узбекистану - главу "Економічні засади суспільства". Красномовними є також назви окре-мих статей Конституції Молдови: "Основні принципи власності", "Еко-номіка", "Зовнішньоекономічна діяльність" тощо.
Важливою складовою конституційної регламентації засад економічної організації суспільства слід вважати положення основних законів про соціально-економічні права. На думку деяких зарубіжних державознавців, значення відповідних положень не обмежується завданнями такої регламен-тації, і соціально-економічні права є частиною так званого каталогу прав і свобод особи.
Разом з тим багато теоретиків-конституціоналістів не відносить ці права до загального каталогу прав і свобод. Виходячи з того, що реалізація соціально-економічних прав обмежена навіть у найбільш розвинутих країнах умовами суспільного життя, вони звичайно розглядаються як декларовані державою соціальні
Loading...

 
 

Цікаве