WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституційні засади виконавчої влади Укр. - Курсова робота

Конституційні засади виконавчої влади Укр. - Курсова робота

латиноамериканських) подібна регламентація протирічить офіційній доктрині, яка стверджує, що ніякий конституційний бар"єр не повинен стримувати зростання обсягу і форм реалізації урядової діяльності. Проте законодавство ряду країн встановлює як мінімальну, так і максимальну кількість членів уряду. До складу уряду Норвегії, наприклад, можуть входити прем"єр-міністр і не менше семи міністрів. До складу уряду Ірландії можуть входити від семи до п"ятнадцяти міністрів.
Також, виходячи із світового досвіду, доцільно було б передбачити певні вимоги, яким повинні відповідати кандидати в міністри. Можна дійти висновку, що вимоги до кандидата в міністри Кабінету Міністрів України можуть бути такі. Він має бути громадянином України за народженням або через десять років після натуралізації (як це передбачено, наприклад, законодавством Швеції, Мексики, Парагваю). Доцільно визначити є вікові обмеження - не молодше двадцяти п"яти років (як, наприклад, у Бразилії, Норвегії) і не старше, наприклад, шістьдесяти п"яти років. Звичайно, згідно з Конституцією України, кандидат у міністри повинен володіти державною мовою.
Також слід, нарешті, вирішити питання про долю міністрів, які є депутатами Верховної Ради України, оскільки законодавство країн світу вирішує це питання по-різному.
Так, у країнах з президентською формою правління, а також в Австралії, Нідерландах, Норвегії, Франції члени уряду не можуть бути депутатами. Наприклад, згідно з конституцією Франції депутат парламенту, який призначений міністром (або міністр, якого обрано до парламенту), повинні протягом місяця зробити відповідний вибір. У таких країнах, як Велика Британія, Австралія, Індія, Нова Зеландія та ін., навпаки, міністри повинні бути депутатами. Так, згідно з Конституцією Австралії жоден з міністрів не має права займати свою посаду більше трьох місяців, якщо він не є членом парламенту. В ряді країн (Данія, Ірландія, Фінляндія) міністри можуть, але не зобов"язані бути депутатами.
Було б доцільним у VI розділ Конституції України включити норму, що забороняє професійну діяльність кандидатів у міністри, зайняття ними інших посад, які оплачуються (як це передбачено законодавством Франції, Румунії, ФРН).
3.Повноваження і акти Кабінету Міністрів України.
Щодо повноважень Кабінету Міністрів України, то вони охоплюють різні сфери державного управління, а діяльність цього органу пов"язана, насамперед, з оперативним управлінням, яке здійснюється не лише в правовій формі, а й, наприклад, в організаційній.
Слід зазначити, що законодавство більшості країн світу не містить розгорнутих положень, що стосуються компетенції Уряду. Як правило, до основних повноважень уряду відносяться здійснення загального керівництва та управління справами держави, виконання законів, що стосуються уряду, складання і реалізація державного бюджету, координація діяльності окремих міністрів і відомств.
Що стосується питання про організацію та діяльність Кабінету Міністрів України, то ст.116 Конституції України наголошує:
Кабінет Міністрів України:
1) забазпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України;
2) вживає заходів щодо забезпечення прав та свобод людини і громадянина;
3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
4) розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;
5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності, здійснює управління об"єктами державної власності відповідно закону;
6) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;
7) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;
8) організовує і забезпечує здійснення зовніньо-економічної діяльності України, митної справи;
9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчьої влади;
10) виконує інші функції, визначені Конституцією України та законами України, актами Президента України.
У статті окреслюється функціональний зміст компетенції Кабінету Міністрів. Її загальний обсяг визначається організаційно-правовим статусом Кабінету Міністрів як вищого органу в системі органів виконавчої влади.
Перелік функціональних напрямів діяльності Кабінету Міністрів починається з таких ключових цілей та завдань виконавчої влади, як забезпечення державного суверенітету і економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції, законів України та актів Президентв України. Діяльність Кабінету Міністрів має також цілком відповідати справі демократичної сутності нашої держави, головними обов"язками якої, згідно ст.3 Конституції, є утвердження і забезпечення прав і свобод людини. Головне функціональне призначення Кабінету Міністрів конкретизується п.п.3 - 8 цієї статті шляхом визначення його завдань у сферах економічній, науково-технічній, екологічній, соціальній, духовно-культурній, правоохоронній, обороноздатності і національної безпеки. Особливої уваги набуває такий важливий напрям діяльності Кабінету Міністрів, як спрямування і координація роботи міністерств та інших органів виконавчої влади.
Останній пункт статті свідчить, що наведений перелік напрямів діяльності Кабінету Міністрів не є вичерпним, оскільки він виконує і деякі інші функції, визначені Конституцією, законами України та актами Президента. Наприклад, в Конституції окремо визначена функція Кабінету Міністрів здійснювати законодавчу ініціативу в парламенті (ст.93 Конституції України).
На думку Фрицького О.Ф. (Науковий вісник…, №2, 1996р.) до повноважень Прем"єр-міністра має бути включена найважливійша прерогатива глави уряду будь-якої країни, яке полягає, як правило, у визначені основних напрямів політичного курсу уряду, координації діяльності окремих міністерств. Наприклад, у відповідності з конституцією ФРН державний канцлер встановлює основні напрями політики і несе за це відповідальність. На погляд автора не можна визначити однакові для всіх міністрів повноваження.
Loading...

 
 

Цікаве