WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Незаконні дії у разі банкрутства. Шахрайство з фінансовими ресурсами - Реферат

Незаконні дії у разі банкрутства. Шахрайство з фінансовими ресурсами - Реферат


Реферат на тему:
Незаконні дії у разі банкрутства. Шахрайство з фінансовими ресурсами
Умисне приховування майна або майнових обов'язків, відомостей про майно, передача майна в інше володіння або його відчуження чи знищення, а також фальсифікація, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність, якщо ці дії вчинені громадянином - засновником або власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльності у разі банкрутства і завдали великої матеріальної шкоди,-
караються штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до трьох місяців з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
1. Про об'єкт злочину див. коментар до ст. 218.
2. Об'єктивна сторона злочину може проявитися у таких формах: 1) приховування майна або майнових обов'язків; 2) приховування відомостей про майно боржника; 3) передача майна боржника в інше володіння; 4) відчуження чи знищення майна боржника; 5) фальсифікація, приховування або знищення документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність.
Приковування майна боржника може виражатися в переміщенні майна із одного місця його зберігання до іншого, передачі його на зберігання третім особам, розміщення його у спеціальних схованках та в інших подібних діях, внаслідок яких власники (засновники, учасники тощо) відповідної юридичної особи, кредитори чи особи, призначені господарським судом для здійснення певних функцій під час розгляду справи про банкрутство (зокрема, розпорядник майна боржника, керуючий санацією, ліквідатор), позбавляються можливості здійснювати контроль за цим майном чи розпоряджатися ним.
Під майновими обов'язками розуміються зобов'язання боржника перед іншими особами та зобов'язання інших осіб на користь боржника. Приховування майнових обов'язків може здійснюватися шляхом неоформлення відповідних документів, неповідомлення про певні майнові обов'язки за відсутності документів, які засвідчують наявність таких обов'язків, знищення або перекручення комп'ютерної інформації про такі обов'язки тощо.
Приховування відомостей про майно боржника може здійснюватись у такий же спосіб, як і приховування майнових обов'язків.
Під передачею майна боржника в інше володіння слід розуміти дії, внаслідок яких треті особи набувають права володіння та/або користування майном боржника, не набуваючи при цьому права власності на це майно і не беручи зобов'язання повернути майно на першу вимогу особи, яка його передала, чи її правонаступника (передача майна у заставу, в майновий найм, оренду, лізинг, прокат тощо).
Відчуження майна боржника - це дії, внаслідок яких треті особи Набувають право власності на майно боржника (продаж, обмін, дарування тощо).
фальсифікація документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність боржника, передбачає їх підроблення, про поняття якого див. коментар до ст. ст. 358 і 366.
Приховування документів, які відображають господарську чи фінансову діяльність боржника, може проявитися у вилученні до ку ментів із місця їх звичайного зберігання і переміщення їх у м:сця де вони недоступні для осіб, що за законом повинні мати ДОСТУП до цих документів, неповідомленні таких осіб про наявність чи місце знаходження документів, відмові передати відповідні документи цим особам за відсутності у них можливості самостійно їх отримати тощо. Про знищення таких документів див. коментар до ст, 357.
Зазначені дії утворюють склад злочину, передбаченого ст. 221, якщо вони вчинені після порушення господарським судом справи про банкрутство відповідної юридичної особи чи індивідуального підприємця. У разі ж їх вчинення до порушення справи про банкрутство вони за наявності підстав підлягають кваліфікації за ст. 219 . Якщо приховування майна боржника (банкрута) поєднується із наступним зверненням такого майна на користь особи, яка його приховала, такі дії кваліфікуються за ст. 221 та відповідною статтею про злочин проти власності.
Якщо передбачене ст, 221 відчуження майна здійснюється службовою особою з отриманням за таке відчуження грошової чи іншої майнової винагороди, вчинене слід кваліфікувати за ст. ст. 219 і 368.
Про поняття великої матеріальної шкоди див. примітку до ст. 218. Велика матеріальна шкода може бути заподіяна державі, кредиторам юридичної особи - банкрута, а також власникам (співвласникам) такої юридичної особи у випадках, коли злочинні дії вчинено службовою особою з метою приховати майно чи інші активи суб'єкта господарської діяльності не лише від кредиторів чи уповноважених осіб, призначених господарським судом, а й від власника (співвласників) юридичної особи - боржника.
Злочин слід вважати закінченим з моменту настання великої матеріальної шкоди.
3. Суб'єктом злочину можуть бути: 1) громадянин - засновник або власник суб'єкта господарської діяльності; 2) службова особа суб'єкта господарської діяльності, щодо якого порушено справу про банкрутство і який згодом був визнаний банкрутом.
Особливими категоріями службових осіб суб'єкта господарської діяльності, щодо якого розглядається справа про банкрутство або здійснюється ліквідаційна процедура, можуть бути розпорядник майна боржника, керуючий санацією, ліквідатор. Ці особи можуть буяи також суб'єктами даного злочину.
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом щодо суспільне небезпечних діянь, передбачених ст, 221, та прямим або непрямим умислом щодо їх наслідків у вигляді великої матеріальної шкоди,
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від ЗО червня 1999р.
Шахрайство з фінансовими ресурсами
1. Надання громадянином - підприємцем або заснов ником чи власником суб'єкта господарської діяльності, а також службовою особою суб'єкта господарської діяльно сті завідомо неправдивої інформації органам держави, влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності -
карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали великої матеріальної шкоди, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
1. Об'єктом злочину є встановлений законодавством порядок фінансування, кредитування і оподаткування господарської діяльності, права і законні інтереси кредиторів.
2. Об'єктивна сторона злочину полягає в активній поведінці - у наданнівказаними у диспозиції ст. 222 особами органам державної влади, органам влади АРК чи органам місцевого самоврядування, банкам, іншим кредиторам свідомо неправдивої інформації з Метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи шльг щодо податків. Відповідальність за ст. 222 виключається у тому разі, коли обман має пасивний характер і полягає у приховуванні Інформації, яку особа зобов'язана була повідомити на підставі закону чи договору.
. Під дотацією розуміють грошові кошти, які на
Loading...

 
 

Цікаве