WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Хуліганство. Нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури Наруга над могилою - Реферат

Хуліганство. Нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури Наруга над могилою - Реферат

частини. Труп виступає предметом злочину незалежно від його стану ("свіжий", бальзамований, муміфікований). Під урною з прахом покійного розуміється посудина, звичайно у формі вази, для зберігання праху померлого, який піддано спаленню, або ж праху, зібраного на місці давнього поховання. Предмети, що знаходяться в місці поховання або на трупі, - це будь-які речі, які перебувають в могилі чи на ній, в іншому місці поховання (одяг, індивідуальні речі та прикраси, ордени і медалі, труна, вінки, світильники, вази тощо).
3. Об'єктивна сторона злочину проявляється у: 1) нарузі над могилою, іншим місцем поховання, над трупом або урною з прахом покійного; 2) викраденні предметів, що знаходяться в місці поховання або на трупі.
Наруга - це образливе ставлення, грубе знущання, демонстрація зневаги до місця поховання чи праху покійного. Способи вчинення наруги в законів не визначені. Це можуть бути: осквернення, ут.ч. шляхом вчинення непристойних надписів, малюнків, виливання нечистот; руйнування надмогильних споруд; розкопування місця поховання, розчленування трупа чи його знищення, зривання одягу. Наруга характеризується як об'єктивним моментом - вчиненням щодо праху чи місця поховання певних діянь, так і суб'єктивним - прагненням зневажити пам'ять про померлого, продемонструвати своє негативне ставлення до суспільних принципів, які панують в цій сфері. Наруга переважно вчиняється шляхом дії. Однак не можна виключати ії вчинення і через бездіяльність, наприклад, невтручання в поведінку свійських тварин, які, наприклад, розривають могилу, справляють на ній природні потреби.
Викрадення відповідних предметів - це протиправне їх вилучення і звернення на свою користь чи користь інших осіб. Сюди належать, зокрема, демонтаж і наступний продаж могильних загорож, пам'ятників, плит, а також вінків, квітів, лампад, які знаходяться на могилі.
Діяння, передбачене ст. 297, відсутнє, якщо у встановленому порядку здійснюються ексгумація трупа, перенесення могили на інше місце, впорядкування місця поховання, а також якщо певні дії з трупом не становлять собою наруги (наприклад, мотивом розчленування трупа є приховування вчиненого вбивства).
Момент закінчення злочину визначається з врахуванням змісту вчинюваного діяння. Якщо воно полягає у нарузі, то закінченим цей злочин є відтоді, коли виконане діяння достатньо вказує на наявність її об'єктивних і суб'єктивних ознак. Коли ж діяння виражається у викраденні, то злочин закінчений з моменту набуття винним можливості розпорядитися викраденим на власний розсуд (сховати, продати, подарувати тощо).
4. Суб'єкт злочину загальний.
5. Суб'єктивна сторона аналізованого злочину характеризується умислом.
Нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури
1. Умисне нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури -
караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені щодо об'єктів, які е особливою історичною або культурною цінністю,-
караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища,-
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
1. Основний безпосередній об'єкт злочину - моральні засади суспільства в частині ставлення до історичних та культурних цінностей. Його додатковим обов'язковим об'єктом є право власності.
2. Предметом злочину є пам'ятки історії або культури.
Пам'ятками історії або культури є предмети, які характеризуються такими рисами. Вони: а) є матеріальними об'єктами (споруди (витвори), комплекси (ансамблі), визначні місця), які належать до археологічних, історичних, монументального мистецтва, архітектури та містобудування, садово-паркового мистецтва, ландшафтних видів культурної спадщини,- будинки, укріплення, мости, залишки стародавніх поселень, місця битв, предмети одягу, ритуальні речі, зброя, статуї, письмові акти, кіно-, фотодокументи, звукозаписи тощо; б) становлять собою художню, історичну, етнографічну, наукову чи іншу культурну цінність; в) взяті державою під спеціальну охорону, свідченням чого є рішення компетентного органу (щодо нерухомих пам'яток - це рішення про занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, Державного реєстру національного культурного надбання), а також охоронні знаки, встановлені на самих об'єктах чи поблизу них.
3. Об'єктивна сторона аналізованого злочину як обов'язкові ознаки включає діяння, наслідки та причинний зв'язок між ними.
Діяння при вчиненні цього злочину вчиняється шляхом дії або бездіяльності, які полягають у внесенні в пам'ятку історії або культури негативних змін, внаслідок .яких зменшується чи втрачається їх художня, історична, етнографічна, наукова чи інша цінність - відбувається їх нищення, руйнування чи псування. Спосіб вчинення діяння в КК не вказаний. Це можуть бути підпал, затоплення, розрізання, здійснення вибуху, потрава худобою і т.п.
Наслідки цього злочину в диспозиції ст. 298 позначені тими ж термінами, що й діяння. Це: 1) нищення пам'яток історії або культури, тобто приведення їх до такого стану, коли об'єкт неможливо відновити, повністю втрачається його цінність; 2) руйнування - заподіяння значних ушкоджень, через що пам'ятка втрачає свою цінність, але може бути відновлена; 3) псування, яке означає зменшення історичної, культурної та іншої цінності пам'ятки.
При встановленні наслідків цього злочину першочергове значення має не розмір матеріальної шкоди, витрат на відновлення зруйнованого або зіпсованого, а шкода історичного або культурного характеру.
Злочин є закінченим з моменту початку нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури.
4. Суб'єкт злочину, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 298, загальний. За ч. З ст- 298 відповідальність несе службова особа, яка діє з використанням службового становища. Про поняття службової особи і використання службового становища див. Загальні положення до розділу XVII Особливі частини КК, ст. 364 і коментар до неї.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною. При доведенні умислу важливо встановити, що винний знав про те, що відповідний об'єкт є пам'яткою історії або культури.
6. Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його щодо об'єктів, які є особливою історичною або культурною цінністю, а осо-
бливо кваліфікуючою - вчинення його службовою особою з використанням службового становища.
До об'єктів, які є особливою історичною або культурною цінністю, належать предмети, в установленому порядку віднесені до пам'яток культури національного значення.
Основи законодавства України про культуру від І4 лютого1992р.
Закон України 'Про охорону культурної спадщини" від 8 червня 2000 р.
Положення про державний реєстр національного культурного надбання. Затверджене постановою КМ №466 від 12 серпня 1992 р.
Положення про порядок визначення наукових об'єктів, що становлять національне надбання. Затверджене постановою КМ № 174 від 18 лютого 1997р.
Loading...

 
 

Цікаве