WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Злочини проти авторитету органів держав ної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян - Реферат

Злочини проти авторитету органів держав ної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян - Реферат


Реферат на тему:
Злочини проти авторитету органів держав ної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
Наруга над державними символами
1. Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
2. Публічна наруга над офіційно встановленим або піднятим прапором чи гербом іноземної держави -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
1. Об'єктом злочину є авторитет української держави,- який підривається у разі посягання на державні символи як України, так і іноземної держави. В останньому випадку авторитет України у світі страждає тому, що представники української влади начебто не спромоглися політичними та іншими засобами попередити демонстрацію неповаги до державних символів певної іноземної держави, а тим самим і до неї самої,
2. Ст. 338 містить два простих склади злочину, кожен з яких має свій предмет.
Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 338, є державні символи України - Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державний Претор України - прямокутний стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Великий Державний Герб України встановлюється законом з урахуванням малого Державного Герба України (тризуб) та герба Війська Запорізького (козак з мушкетом). Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України). Державний Гімн України - національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом. Оскільки вказані закони на сьогодні не прийнято, то Державним Гербом України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (тризуб), а Державним Гімном України - відповідна музична редакція, автором якої є М. Вербицький.
Предметом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 338, є офіційно встановлені або підняті державний прапор і державний герб будь-якої іншої держави, незалежно від того, чи визнана вона Україною і чи підтримує Україна з нею дипломатичні відносини. До предмета цього злочину не належать: а) прапори і герби, які не є символами іноземних держав (наприклад, прапор суб'єкта федерації, або полотнище, лише схоже на прапор іноземної держави); б) прапори і герби міжнародних організацій (скажімо, прапор ООН); в) прапори і герби іноземних держав, які не були офіційно встановлені або підняті.
Офіційно встановленим або піднятим вважається прапор (герб), який піднято (встановлено) на території посольства чи консульства або у зв'язку з візитом делегації іноземної держави у місці її зустрічі тощо. Знищення чи пошкодження прапора (герба), який не був офіційно піднятий (встановлений), інша публічна наруга над ними або над прапором (гербом) міжнародної організації, якщо це було поєднано з порушенням громадського порядку і супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, можуть бути кваліфіковані за ст. 296.
3. З об'єктивної сторони злочини, передбачені ч. ч. І і 2 ст. 338, полягають у публічній нарузі. Способами наруги можуть бути знищення чи пошкодження прапора (герба) шляхом його спалення, ламання, розмальовування, нанесення на прапор образливих написів, зле шаржування герба чи гімну. Наруга над державними символами тягне відповідальність за ст. 338 лише у разі, якщо вона була публічною (спрямованою на публіку). При цьому винна особа може, скажімо, розмалювати прапор як у присутності інших людей, так і без їх присутності, але з наступним винесенням такого прапора на людські очі.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення описаних у ст. 338 дій.
Імітація зображення Державного Герба України, Державного Прапора України та звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав у рекламній діяльності не тягне відповідальності за ст. 338, але створює підстави для притягнення суб'єктів підприємницької діяльності до фінансової відповідальності.
4. Суб'єкт злочину загальний.
5. З суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом. Публічна наруга над державними символами, вчинена з хуліганських мотивів, кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ч. ч. 1 або 2 ст. 338 і ст. 296.
Конституція України /ст. ст. 8, 20).
Закон України "Про рекламу" від 3липня 1996 р. /ст. ст. 8, 27/.
Закон України "Про Автономну Республіку Крим" від 11 березня 1995р. (ст. 7).
Постанова ВР "Про Державний прапор України" від 28 січня 1992 р.
Постанова ВР "Про Державний герб України" від 19 лютого 1992 р.
Указ Президії ВР "Про державний гімн України" від 15 січня 1992 р.
Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні. Затверджене указом Президента України № 198/93 від 10 червня 1993 р. (п. п. 7, 22).
Постанова ПВС № 3 від 28 червня 1991 р. "Про судову практику в справах про хуліганство" (п. II).
Незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні
Підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні без права на цей прапор -
карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.
1. Об'єктом злочину є встановлений законодавством порядок, відповідно до якого право плавання під Державним Прапором України має лише судно, яке: а) є державною власністю України або перебуває у власності фізичної особи - громадянина України, або юридичної особи в Україні, заснованої виключно українськими власниками, а так само яке перебуває у цих осіб на умовах договору бербоут-чартеру; б) зареєстроване у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України; в) отримало свідоцтво про право плавання під Державним Прапором України. Отримання судном, при-/І^баяим за кордоном, від консула України тимчасового свідоцтва також надає право для реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України підняти на ньому Державний Прапор України, але не більше ніж протягом одного року.
Цей порядок забезпечує, зокрема, суверенні права України на її виключну (морську) економічну зону, додержання митних, санітарних та імміграційних правил, правил рибальства тощо. Умови реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України встановлюються законодавством України.
2. Предмет злочину - Держаний Прапор України. Про поняття Державний Прапор України див. коментар до ст. 338.
Річкове або морське судно - це самохідна чи несамохідна плавуча споруда, що використовується для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічнихробіт чи піднімання майна, що затонуло у морі, для несення спеціальної державної служби (охорона промислів, санітарна і карантинна служби, захист моря від забруднення тощо), для наукових, навчальних і культурних потреб, для спорту чи інших потреб.
3. З об'єктивної сторони злочин полягає у піднятті Державного Прапора України без права на цей прапор.
Керування судноводіями річковими або маломірними суднами, ие зареєстрованими у встановленому порядку, але такими, на яких не піднято Державний Прапор України, тягне адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 116, а випуск (направлення) у плавання річкового судна без документів, що посвідчують його належність, чи маломірного судна, не зареєстрованого у встановленому порядку, але на яких не піднято Державний Прапор України, - за ч. ч, 1 або 2 ст. 116-1 КАП.
4. Суб'єкт злочину загальний. Звичайно ним є капітан відповідного судна або особа, яка виконує його обов'язки.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.
Конвенція про відкрите море від 29 квітня 1958 р. Ратифікована СРСР 20 жовтня 1960 р. (ст. ст. 4-6),
Конвенція ООН з морського права від 10 грудня 1982 р. Ратифікована Україною З червня 1999 р. (ст. 94).
КТМ (ст. ст. 26-34, 203).
Порядок ведення Державного суднового
Loading...

 
 

Цікаве