WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) - Реферат

Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) - Реферат

законодавчим визначенням принципу відповідальності співучасників злочинів зі спеціальним суб'єктом. Іншими словами, виконавцями будь-якого злочину, передбаченого ст. ст. 402-435, можуть бути лише військовослужбовці, а іншими співучасниками - й цивільні особи (наприклад, як пособник - у разі підробки документів, які стали підставою незаконного звільнення з військової служби, або як підбурювач - у разі схиляння військовослужбовця до викрадення зброї тощо).
Цивільні особи не можуть бути співвиконавцями військових злочинів. Тому у разд, коли військовослужбовець і цивільна особа спільними зусиллями виконують об'єктивну сторону військового злочину, остання несе відповідальність за вчинення військового зло-зину як пособник (кваліфікуюча ознака "за попередньою змовою групою осіб" у цьому випадку не застосовується). Так само кваліфікуються і дії цивільної особи, яка вчинила діяння, що містить Ознаки військового злочину, замість військовослужбовця (наприклад, якщо військовослужбовець схилив цивільну особу до умисного знищення військового майна. При цьому такий військовослужбовець визнається виконавцем злочину).
Окремі військові злочини можуть бути вчинені лише військовослужбовцями (військовозобов'язаними), для яких властиві спеціальні ознаки, що підлягають встановленню у кожній конкретній кримінальній справі. Такими військовослужбовцями (військовозобов'язаними), зокрема, є військова службова особа (ст. ст. 423-426), військовий начальник (ст. 427), командир військового корабля, особа зі складу команди військового корабля (ст. 428), підлеглий (ст. ст. 402 - 405), особа, яка входить до складу варти (вахти) або патруля (ст. 418), особа, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України (ст. 419), особа, яка входить до складу сил бойового чергування (бойової служби) (ст. 420), особа, яка входить до складу добового наряду частини (крім варти і вахти) (ст. 421), особа, якій були довірені документи або матеріали, що містять відомості військового характеру, які становлять державну таємницю, а також предмети, відомості про які становлять державну таємницю (ч. 2 ст. 422), український військовослужбовець, який перебуває у полоні (ст. 431), тощо. Виконавцями перелічених злочинів можуть бути лише особи, які мають відповідні ознаки. Інші військовослужбовці (військовозобов'язані), а так само цивільні особи можуть нести відповідальність за вказані злочини тільки як організатори, підбурювачі чи пособники.
5. Положення, що міститься у ч. 4 ст. 401 КК, означає, що особа, яка вчинила військовий злочин, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, як правило, за певних, дещо особливих умов.
За загальним правилом, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із вчиненим військовим злочином поєднується із застосуванням до військовослужбовця (військовозобов'язаного) дисциплінарного стягнення. У разі вчинення військовослужбовцем (військовозобов'язаним) іншого, не військового злочину, звільнення його від кримінальної відповідальності застосування дисциплінарного стягнення не тягне.
Проте, питання про накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця (військовозобов'язаного), звільненого від кримінальної відповідальності, може судом не ставитися у разі, якщо на момент розгляду справи судом, наприклад: а) військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби у запас або відставку у зв'язку з його непридатністю до неї за станом здоров'я у мирний час або взагалі; б) військовозобов'язаний підлягає звільненню з навчальних, перевірних або спеціальних зборів з подальшим звільненням з військової служби у відставку у зв'язку з його повною непридатністю до неї за станом здоров'я.
Звичайно розмежування військового злочину і дисциплінарного проступку здійснюється за правилом, що випливає із ч. 2 ст. 11, але тільки у разі, якщо склад злочину характеризується оціночними ознаками (наприклад, чи є наслідки необережного невиконання наказу начальника тяжкими або чи є предмет таким, що становить підвищену небезпеку для оточення). Якщо ж діяння характеризується як військовий злочин за допомогою абсолютно визначених ознак, в яких відображено його суспільну небезпеку, воно не може визнаватися дисциплінарним проступком. Тому і факт звільнення військовослужбовця (військовозобов'язаного) від кримінальної відповідальності за ст. 44 не означає визнання діяння дисциплінарним проступком.
Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 р. Ратифікована СРСР 17 квітня 1954 р. (ст. ст. 82, 84, 87, 91, 92, 93, 99).
Угода між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1991р. Ратифікована Україною 24 березня 1999р. (ст. 19).
Угода між Україною та Республікою Польща у справі створенняспільної військової частини для участі в міжнародних миротворчих і гуманітарних операціях Під егідою міжнародних організацій від 26 листопада /997р. Ратифікована Україною б квітня 2000 р.
Закон України "Про прокуратуру" від 5листопада 1991 р. (ст. 46-1).
Закон України "Про Прикордонні війська України" від 4 листопада 1991 р. (ст. ст, 1,9).
Закон України "Про Службу безпеки України" від 25 березня 1992 р. (ст. ст. 1)
Закон України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" від 26 березня 1992р. (ст. ст. 1, 4, 8).
Закон України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 р. (ст. 4).
Закон України "Про цивільну оборону України" від 3 лютого 1993р. (ст.ст. 1,3, 9-Ю).
Закон України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб від 4 березня 1998 р.
Закон України "Про війська Цивільної оборони України" від 24 березня 1999 р. (ст. ст. 1,12,14).
ЗаконУкраїни "Про участь України в міжнародних миротворчих операціях" від .23 квітня 1999р. (ст. ст. 1, 2, 5, 6).
Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" в редакції від 18 червня 1999 р.
Закон України " Про схвалення Указу Президента України" Про направлення миротворчого контингенту для участі України у міжнародній миротворчій операції Косово, Союзна Республіка Югославія від Іблипня 1999р.
Закон України "Про схвалення рішення Президента України про направлення Миротворчого контингенту і миротворчого персоналу для участі України в Місії Організації Об'єднаних Націй в Демократичній Республіці Конго та миротворчого контингенту для участі України в Тимчасових силах Організації
Об'єднаних Націй у Лівані" від 22 червня 2000р.
Закон України "Про схвалення рішення Президента України про направлення миротворчого контингенту для участі України в Місії Організації Об'єднаних Націй в Сьєрра-Леоне" від 14 грудня 2000 р.
ЗаконУкраїни " Про оборону України" в редакції від 5 жовтня 2000 р. (ст. ст. 1)
Закон України "Яро Збройні Сили України" в редакції від 5 жовтня 2000 р.
Закон України "Про розвідувальні органи-України" від 22 березня 2001 р. (ст.9).
Воєнна доктрина України. Затверджена постановою Верховної Ради України N° 3529-ХІІ від 19 жовтня 1993.
Указ Президента України Про контроль за діяльністю Служби безпеки України № 1172/98 від 22 жовтня 1998р.
Положення про проходження військової служби військовослужбовцями, які можуть бути відряджені до державних органів, Товариства сприяння обороні України, Національної академії наук України та галузевих академій наук. Затверджене постановою КМ № 342 від 31 травня 1994 р.
Положення про порядок направлення на навчання в школу прапорщиків, строки Ша.організацію підготовки прапорщиків для військ цивільної оборони. Затверджене наказом МНС № 292 від 24 вересня 1998 р.
Loading...

 
 

Цікаве