WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Умисне знищення або пошкодження військового майна. Необережне знищення або пошкодження військового майна - Реферат

Умисне знищення або пошкодження військового майна. Необережне знищення або пошкодження військового майна - Реферат


Реферат на тему:
Умисне знищення або пошкодження військового майна. Необережне знищення або пошкодження військового майна
1. Умисне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна -
караються службовим обмеженням на строк до двох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені шляхом підпалу або іншим зага-льнонебезпечним способом, або якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці,-
караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
1. Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є порядок здійснення права власності щодо військового майна. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути життя і здоров'я людини, довкілля тощо.
2. Предмет злочину - зброя, бойові припаси, засоби пересування, військова та спеціальна техніка та інше військове майно. Відповідні поняття визначені у коментарі до ст. 410. Проте, поняття майно у диспозиції ст. 411 має дещо інше значення, ніж у диспозиціях ст. 410. Адже, як правило, неможливим є викрадення чи привласнення нерухомого військового майна, заволодіння ним шляхом шахрайства. Знищення ж відповідних об'єктів або їх пошкодження є цілком можливим. З іншого боку, можна вимагати право на військове майно, але знищити чи пошкодити таке право неможливо. Особливим видом військового майна, знищення якого має суттєві негативні наслідки, є бойовий прапор - символ честі, доблесті, слави військової частини, почесний знак, що визначає особливості її бойового призначення, історії та заслуг.
Предметом розглядуваного злочину може бути будь-яке військове майно, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено КК як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна (у т.ч. такого, що може бути військовим). Так, відповідальність за іншими статтями за наявності інших необхідних ознак тягне знищення (зруйнування) чи пошкодження (зіпсуття) таких видів військового майна: за ст. 113 - об'єктів, які мають важливе оборонне чи народногосподарське значення; за ст. 179 - релігій-
них святинь; за ст. 265 - радіоактивних матеріалів; за ст. 277 - шляхів сполучення, споруд на них, рухомого складу або суден, засобів зв'язку чи сигналізації; за ст. 298 - пам'яток історії та культури; за ст. 338 - Державного прапора України; за ст. 357 - офіційних документів, штампів і печаток, що знаходяться у військових частинах чи установах тощо. Знищення (пошкодження) військовослужбовцем майна, яке не є військовим і не належить до спеціальних видів майна, звичайно кваліфікується за ст. 194.
Взагалі предметом знищення чи пошкодження майна може виступати тільки чуже майно. Військове майно завжди є чужим для будь-якого військовослужбовця. Для кваліфікації злочину за ст. 411 не має значення, належить військове майно військовій частині (установі), в якій проходить службу даний військовослужбовець, чи іншій військовій частині (установі). Умисне знищення або пошкодження військовослужбовцем предметів обмундирування або спорядження, виданих йому у приватну власність, не є злочином.
Умисне знищення або пошкодження військового майна, що знаходиться у власності військових формувань інших держав, міжнародних організацій на території України, кваліфікується за ст. 194: такі дії посягають на право власності на чуже майно, але не спричинюють шкоди встановленому в Україні порядку несення військової служби.
3. Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільне небезпечними діями, наслідками у вигляді знищення або пошкодження військового майна і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.
За конструкцією диспозиції ч. 1 ст. 411 виділяється одна форма злочину: знищення або пошкодження військового майна, вчинене будь-яким способом (крім загальнонебезпечного). Таким чином, спосіб вчинення злочину (підпал або інший загальнонебезпечний спосіб), а також тяжкі наслідки є кваліфікуючими ознаками складу цього злочину (ч. 2 ст. 411).
Словосполучення "знищення або пошкодження" слід розглядати насамперед як таке, що стосується суспільно небезпечних наслідків. Із ознак об'єктивної сторони цього злочину саме наслідки мають головне значення, оскільки склад злочину сформульований як матеріальний. Про поняття знищення та пошкодження майна див. коментар до ст. 194.
Кваліфікація за сукупністю злочинів, що полягають у викраденні військового майна, і злочинів, що полягають у його знищенні або пошкодженні, можлива лише в разі реальної сукупності. Це характерно, наприклад, для випадків, коли майно знищується з метою знеіікодити докази вчиненого викрадення для утруднення розкриття злочину (скажімо, особа підпалює горище казарми, де вона заховала викрадене нею майно), коли знищення одного майна є способом готування для викрадення іншого (особа пошкоджує систему сигналізації з метою безперешкодного проникнення до сховища), або коли викрадення певного майна неможливе без пошкодження іншого, частиною якого є викрадене майно.
Якщо ж військовослужбовець знищує раніше викрадене ним майно як непотрібне йому, ці дії кваліфікуються тільки як викрадення, оскільки на момент знищення такого майна він, хоча й незаконно, але вже здійснює володіння ним.
Знищення або пошкодження військовослужбовцем військового майна, яке він зобов'язаний охороняти під час несення вартової (вахтової) або внутрішньої служби, кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 411 і 418 або 421.
4. Суб'єкт злочину - будь-який військовослужбовець, а так само військовозобов'язаний під час проходження ним відповідних зборів.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі умислу (прямого чи непрямого). Проте, як умисним, так і необережним може бути ставлення винного до наслідків у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 411). При цьому в разі умисного ставлення особи до наслідків у вигляді загибелі людей вчинене потребує додаткової кваліфікації за статтею КК, яка передбачає умисне вбивство, а у вигляді умисного тяжкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження, - відповідно, за ст. ст. 121 чи 122.
Якщо військовослужбовець вважає, що ним знищується (пошкоджується) військове майно, а насправді воно таким не є,
Loading...

 
 

Цікаве