WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку - Реферат

Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку - Реферат

вчинюють опору при огляді та обшуку; д) піддавання нападу гребель та дамб, нафтопромислів та супертанкерів, атомних електростанцій та інших об'єктів, що містять небезпечні сили, об'єктів, необхідних для виживання цивільного населення (запасів продуктів харчування, посівів, споруджень для постачання питної води тощо) і т. ін.
До інших порушень законів та звичаїв війни можна віднести примушування підданих ворога брати участь у військових діях, спрямованих проти їх країн; порушення недоторканності парламентерів; порушення договору про перемир'я; взяття в полон представників санітарного складу, священнослужителів та деяких інших категорій осіб, які користуються спеціальним захистом; незаконне користування парламентськими чи національними прапорами, військовими відзнаками і форменим одягом ворога, знищення культурних цінностей та споруд, головним призначенням яких є збереження цих цінностей (музеї, бібліотеки, архіви) тощо. Проте, такий вид порушення законів і звичаїв війни, як застосування забороненої зброї масового знищення, кваліфікується за ст. 439, а в разі, якщо воно поєднане з умисним вбивством, - за ч. 2 ст. 438 і ч. 2 ст. 439.
Вказані закони та звичаї війни повинні бути передбачені міжнародними договорами, що мають юридичну силу для України, тобто чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. За ст. 438 не може настати відповідальність за порушення звичаю війни, який не отримав юридичного закріплення у відповідному міжнародному договорі.
4. Суб'єкт злочину в перших п'яти його формах загальний, В окремих випадках ним не може бути військовослужбовець. Наприклад, такі вчинені військовослужбовцем порушення законів та звичаїв війни, як мародерство, насильство над населенням у районі воєнних дій, погане поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вчинене неодноразово, пов'язане з особливою жорстокістю чи спрямоване проти хворих і поранених, тягнуть відповідальність за ст. ст. 432, 433 і 434.
Суб'єкт злочину в його шостій формі спеціальний: ним є службова особа, яка за своїми повноваженнями може віддавати накази, які стосуються права війни. Накази про ті чи інші порушення законів та звичаїв війни можуть віддаватися не тільки військовим, а й політичним керівництвом країни. Але висновками Нюрнберзького, Токійського і Гаазького трибуналів підтверджено, що провідну роль під час війни чи збройного конфлікту відіграють саме представники військового командування. Це пояснюється централізацією керівництва, єдиноначальністю та військовою дисципліною, а в Україні, крім того, і розширенням в умовах воєнного стану повноважень військового командування, якому за рішенням Верховної Ради України можуть передаватися функції органів державного управління у сфері оборони.
У разі віддання військовою службовою особою наказу про порушення законів та звичаїв війни, вчиненого в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, її дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 424, а якщо такі дії були поєднані з умисним вбивством - додатково за ч. 2 ст. 438.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини.
6. Кваліфікованим видом злочину є вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 438, якщо вони поєднані з умисним убивством хоча б однієї людини. Про поняття вбивство див. ст. 115 та коментар до неї.
Санкт-Петербурзька декларація про заборону застосування на війні деяких розривних снарядів вагою менше 400 грамів від 29 листопада 1868 р.
Гаазька декларація щодо заборони застосування куль, що легко сплющуються і розвертаються у тілі людини, від 29 липня 1899 р.
Гаазька конвенція про закони і звичаї сухопутної війни від 18 жовтня 1907р.
Гаазька конвенція про початок воєнних дій від 18 жовтня 1907 р.
Гаазька конвенція про статус суден торговельного флоту супротивника на початку воєнних дій від 18 жовтня 1907 р.
Гаазька конвенція про перетворення суден торговельного флоту на військові кораблі від 18 жовтня 1907р.
Гаазька конвенція про бомбардування морськими силами під час літи від 18 жовтня 1907р.
Гаазька конвенція про деякі обмеження в користуванні правом захоплення у морській війні від 18 жовтня 1907 р.
Гаазька конвенція про права й обов'язки нейтральних держав і осіб у випадку війни на суходолі від 18 жовтня 1907р.
Гаазька конвенція про права і обов'язки нейтральних держав у випадку морської війни, від 18 жовтня 1907р.
Гаазька конвенція про встановлення підводних мін, .що автоматично вибухають від доторку, від 18 жовтня 1907р.
Декларація про заборону метання снарядів і .вибухових речовин із повітряних куль від 18 жовтня 1907 р.
Протокол про заборону застосування на війні задушливих, отруйних та інших газів і рідин та бактеріологічних засобів від 17 червня 1925 р.
Гаванська конвенція про морський нейтралітет від 20лютого 1928 р.
Угода про захист культурних, наукових закладів та історичних пам'яток (" Пакт Реріха") від 15 квітня 1935р.
Протокол про правила підводної війни, що передбачені частиною IVЛондонської угоди, від 22 квітня 1930 р., від 6 листопада 1938 р.
Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949р. Ратифікована СРСР 17квітня 1954р.
Женевська конвенція лро лолілшення долі поранених і хворих в діючих арміях від 12 серпня 1949р. Ратифікована СРСР 17 квітня,1954 р.
Женевська конвенція лро лолілшення долі поранених, хворих та осіб, які потерпіли аварію на кораблі, із складу збройних сил на морі від 12 серпня 1949 р, Ратифїкована СРСР 17 квітня 1954 р.
Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 р. Ратифікована СРСР 17 квітня 1954 р. (ст. 51)
Європейська конвенція з прав людини від 4 листопада 1950 р. Ратифікована Україною 17 липня 1997р. (ст. 4)
Гаазька конвенціяпро захист культурних цінностей у випадку озброєного конфлікту від 14 травня 1954 р. Ратифікована УРСР 9 січня 1956 р.
Другий додатковий протокол до Гаазької конвенції про захист культурних цін-ностейу випадку озброєного конфлікту від 26 березня 1999 р.
Конвенція про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого застосування засобів впливу на природне середовище від 10 грудня 1976 р. Ратифікована СРСР 16 травня 1978 р.
Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І) від 10 червня 1977р. Ратифікований Україною 18 березня 1989р.
Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру (Протокол II) від 10 червня 1977 р. Ратифікований Україною 18 березня 1989 р.
Конвенція про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичай - . ної зброї, які кажуть вважатися такими, що мають можливість наносити надмірні ушкодження чи мають невиборчудію від 10 жовтня '1980 р. з чотирма протоколами (Протокол І про осколки, які не піддаються виявленню, Протокол II про'заборону або обмеження застосування мін, мін-пасток та інших пристроїв, Протокол III дро заборону або обмеження застосування запалювальної зброї, Протокол IV про лазерну зброю, що осліплює). Протокол II прийнятий Законом України від 21 вересня 1999р.
Настанова Сан-Ремо по міжнародному праву, що застосовується до збройних конфліктів на морі від ЗО червня 1994 р.
Конвенція про заборону застосування, складування, виробництва і передачі протипіхотних мін та їх знищення {"Оттавська конвенція") від 3-4 грудня 1997 р.
Loading...

 
 

Цікаве