WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист. Піратство - Реферат

Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист. Піратство - Реферат


Реферат на тему:
Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист. Піратство
1. Напад на службові або житлові приміщення осіб, які мають міжнародний захист, а також викрадення або позбавлення волі цих осіб з метою впливу на характер їхньої діяльності або на діяльність держав чи організацій, що вони представляють, або з метою провокації війни чи міжнародних ускладнень,-
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
2. Погррза вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті,-
карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.
1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є мирне співіснування і плідне співробітництво України з іншими державами та міжнародними організаціями, а обов'язковим додатковим об'єктом - альтернативне - нормальна діяльність певних установ, або власність, або життя, здоров'я, воля, честь та гідність людини.
2. Про поняття осіб, які мають міжнародний захист, див. коментар до ст. 443.
3. З об'єктивної сторони злочин передбачає вчинення суспільне небезпечних дій. Формами його є: 1) напад на службові або житлові приміщення особи, яка має міжнародний захист; 2) викрадення такої особи; 3) позбавлення її волі; 4) погроза вчинення нападу на службові або житлові приміщення особи, яка має міжнародний захист, викрадення такої особи або позбавлення її волі. Перші три форми злочину передбачені ч. 1, четверта - ч. 2 ст. 444.
Предметом злочину у його першій формі є тільки службові та житлові приміщення вказаних осіб, але не є ним їхні транспортні засоби.
Під нападом тут треба розуміти дії, пов'язані із несподіваною агресією, застосуванням насильства над особою, що має міжнародний захист, або зі створенням реальної загрози його застосування, а також будь-які інші подібні дії, що посягають на громадську безпеку, власність, нормальне функціонування міжнародних установ та заподіюють матеріальну чи іншу шкоду. Про поняття позбавлення волі, викрадення людини див. коментар до ст. 146.
Викрадення або позбавлення волі особи, яка має міжнародний захист, повністю охоплюється ч. 1 ст. 444. Проте, якщо ці дії щодо вказаної особи вчинені організованою групою або спричинили тяжкі наслідки, вони повинні додатково кваліфікуватися за ч, З ст, 146. Якщо наслідком нападу було знищення майна, яке знаходиться у службових або житлових приміщеннях осіб, що мають міжнародний захист, ці дії додатково кваліфікуються за ч. 2 ст. 194 у разі, коли вони були вчинені загальнонебезпечним способом, або заподіяли майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки.
4. Суб'єкт злочину загальний.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу, а також спеціальною метою: а) здійснити вплив на характер діяльності потерпілих; б) здійснити вплив на діяльність держав чи організацій, які вони представляють; б) спровокувати війну; г) спровокувати міжнародні ускладнення (про зміст такого ускладнення див. коментар до ст. 443).
Напад, здійснений з метою заволодіння майном, що знаходиться у службовому чи житловому приміщенні осібг які мають міжнародний захист, може бути кваліфіковано за ст. 167.
Конвенція про привілеї та імунітети Об'єднаних Націй від ІЗ лютого 1946 р, УРСР приєдналась до Конвенції 20 листопада 1953р.
Генеральна угода про правілеі та імунітети РадиЄяропи від 2 вересня 1949 р Україна приєдналась до Угоди І жовтня 1996р.
Протокол до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи від блистопада 1952р. Україна приєдналась до Протоколу І жовтня 1996р.
Віденська конвенція "Про дипломатичні зносини" від 18 квітня 1961 р, Ратифікована СРСР 11 лютого 1964 р.
Віденська конвенція "Проконсульські зносини" від 24 квітня 1963р. СРСР приєднався до Конвенції 23 березня 1989 р.
Конвенція про спеціальні місії від 16 грудня 1969 р Україна приєдналась до КоН' яенції 14 липня 1993 р. (ст. ст. 29, ЗО)
Конвенція про запобігання і покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів від 14 грудня 1973 р Ратифікована СРСР 26 грудня 1975р.
Угода про правоздатність, привілеї, імунітети Міжнародної організації космічного зв'язку "Интерспутник" від 20 вересня 1976 р. Ратифікована СРСР 14 грудня 1976р.
Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників від 17 грудня 1972 р. СРСР приєднався до Конвенції 8 травня 1987р.
Конвенція про охорону персоналу Організації Об'єднаних Націй та пов'язаного з нею персоналу від 15 грудня 1994 р. Ратифікована Україною 6 липня 1995 р.
Угода між Кабінетом Міністрів України та Організацією Економічного Співробітництва та Розвитку щодо привілеїв, імунітетів та пільг, наданих Організації, від 19 грудня 1997р. Ратифікована Україною 7липня 1999р.
Додатковий протокол про привілеї та імунітети Організації Чорноморського Економічного Співробітництва від ЗО квітня 1999р. Ратифікований Украіною б липня 2000 р.
Піратство
1. Піратство, тобто використання з метою одержання матеріальної винагороди або іншої особистої вигоди озброєного чи неозброєного судна для захоплення іншого морського чи річкового судна, застосування насильства, пограбування або інших ворожих дій щодо екіпажу чи пасажирів такогб судна,-
карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років із конфіскацією майна.
2. Ті самі діяння, якщо вони вчинені повторно або спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки,-караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
1 Надзвичайна небезпека піратських дій обумовила той факт, що пірати ще за римським правом вважалися ворогами людського роду (позііз Іштапіз депегіз), а піратство - ще до прийняття Же-
невської конвенції про відкрите море - злочином за міжнародним звичаєвим правом. Морський розбій у всі часи дезорганізовував торгівлю та інші економічні зв'язки між державами, від рук піратів загинула або постраждала іншим чином значна кількість людей.
2. Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека міжнародного судноплавства, а його додатковим обов'язковим об'єктом можуть бути - альтернативне - власність або життя, здоров'я, воля і гідність особи.
3. Потерпілими від піратства можуть бути тільки члени екіпажу або пасажири морського чи річкового судна. Під таким судном, яке в. ситуації його захоплення виступає предметом злочину, треба розуміти морський чи річковий транспортний засіб будь-якого типу, не закріплений постійно на морському (річковому) дні, включаючи судна з динамічним принципом підтримання, підводні апарати та інші плавучі засоби. Це не обов'язково має бути судно торговельного флоту, а й судно спеціальної державної служби (митної, санітарної тощо), або плавуча споруда, що використовується для морського промислу, розвідки ідобування корисних копалин, рятування людей, захисту моря від забруднення, буксирування, здійснення гідротехнічних робіт, для наукових, навчальних, спортивних чи інших цілей, не пов'язаних безпосередньо з перевезенням пасажирів і вантажів, у т.ч. маломірне судно аматорської конструкції (катер, човен, яхта). Не виключається, що потерпілими від піратства можуть бути члени екіпажу або пасажири військового корабля. Про поняття морське судно та річкове судно див. також коментар до ст. ст. 278, 284, 285, 339.
Вчинення дій, які за міжнародним правом кваліфікуються як піратські, стосовно осіб, які
Loading...

 
 

Цікаве