WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Спадкування за заповітом - Курсова робота

Спадкування за заповітом - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАПОВІТОМ
Вступ
I. Історія спадкового права.
§1. Основні поняття римського спадкового права.
§2. Етапи розвитку римського спадкового права.
§3. Спадкування по заповіту в римському праві.
§4. Спадкування за заповітом в часи Київської Русі.
§5. Дореволюційне спадкове право Російської Імперії.
§6. Історія спадкування за заповітом в СРСР.
II. Поняття та форма заповіту. Порядок складання заповітів.
§1. Поняття заповіту.
§2. Письмові, нотаріально завірені заповіти.
§3. Заповіти, прирівняні до нотаріально завірених.
§4. Порядок складання заповітів.
III. Спадкування за заповітом в Україні.
§1. Поняття та значення спадкування та спадкового права.
§2. Основні поняття спадкового права.
§3. Права заповідача.
§4. Коло спадкоємців за заповітом.
§5. Право на обов'язкову частку в спадщині.
IV. Особливі заповідальні розпорядження.
§1. Підпризначення спадкоємця.
§2. Заповідальний відказ.
§3. Покладання.
§4. Виконання заповіту.
§5. Розпорядження вкладами.
V. Порядок реалізації спадкових прав.
§1. Прийняття спадщини.
§2. Відиова від спадщини.
§3. Перехід права на прийняття спадщини.
§4. Відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця.
§5. Видача нотаріальною конторою свідоцтва про право спадкування.
VI. Актуальні проблеми вдосконалення правового регулювання спадкування за заповітом.
ВСТУП
Важливим елементом процесу перебудови, реформування та демократизації всіх систем суспільства в Україні є формування правової держави, яка покликана забезпечити виконання конституційного принципу верховенства права (стаття 8 чинної Конституції України), та забезпечувати недоторканність та захист таких важливих соціальних цінностей як життя та здоров'я людини, її ндоторканності і безпеки, честі та гідності.
Економічні перетворення в державі мають на меті утворення нової системи господарювання, які тягнуть за собою значні потреби в реформації правової системи держави. За даних умов значно зростає роль правового регулювання товарно-грошових відносин та різноманітних відносин з немайновими цінностями. Держава має прикласти максимальних зусиль для того щоб правова база була приведена до відповідності з вимогами чинної ситуації в економіці.
Інститут спадкового права в усіх правових системах, як ста-родавніх так і сучасних, є одним із найважливіших. Його значимість обумовлюється також тим, що об'єктом спадкування переважно є право власності. Що залишається після смерті власника, кому має перейти майно, в якому порядку та обсязі - всі ці проблеми спад-кового права з найдавніших часів і до нашого часу залишаються в центрі уваги суспільства та держави, законодавців та дослідників, кожної людини, оскільки в тій чи іншій мірі торкається його інте-ресів.
В даній роботі буде зроблений аналіз історичного аспекту спадкувння за заповітом, переглянутий досвід попередніх та теперішніх держав з даного питання, розглянуті чинні законодавчі акти, що стосуються теми роботи та будуть викладені побажання щодо бачення нового Цивільного кодексу з приводу заповідаль-ного права взагалі та спадкування за заповітом з точки зору теперішніх соціальних та економічних умов.
I. Історія спадкового права.
§1. Римське спадкове право як джерело сучасного спадкового права.
Цивільне право як наука було започатковано ще в часи Римської Імперії. До того ж часу і відноситься виникнення спадко-вого права як галузі права. У системі римського права інститут спадкового права був нібито незалежним, він не зв'язаний з іншими галузями майнових прав. Він не входить в систему речових прав, не є яким-небудь типом зобов'язального права але дуже тісно зв'яза-ний з цими галузями. Римськими юристами були розроблені основ-ні поняття спадкового права, механізми спадкування за заповітом і за законом. Ще в римському праві були розроблені основні поняття спадкового права та саме визначення спадкового права. Так в римському праві спадковим правом називали сукупність правових норм, які регулюють порядок переходу майна вмершого до інших осіб. Був розроблений принцип " nemo pro parte testatus, pro parte intestatus decedere potest ", що означало що не може бути спадкуван-ня в одній частині майна за заповітом, а в іншій - за законом.
§2. Етапи розвитку римського спадкового права.
Римське спадкове право пройшло довгий шлях розвитку, в процесі якого надбало ряд рис, відповідних до характеру римської власності та сім'ї. Розвиток свободи заповідальних розпоряджень був обумовлений посиленням приватної власності по мірі звільнення її від пережитків сімейної.
В багатовіковій історії римського спадкового права можна відмітити чотири етапи :
а) спадкування за давнім цивільним правом;
б) спадкування за преторським едиктом;
в) спадкування за імпера-торським законодавством;
г) спадкування за правом Юстиніана.
Спадкування за давнім цивільним правом (hereditas) регламен-тувалося Законами XII таблиць, які вже передбачали спадкування за заповітом та спадкування за законом. Основним типом спадкування все таки було спадкування за законом. Але вже закони XII таблиць признають спадкування за заповітом переважною формою спадку-вання.
Спадкування за преторським едитом (bonorum possessio). Було значно ослаблено формалізм при складанні заповітів. Було введено таке поняття як спадкоємці за законом першої та другої черги.
Спадкування за імператорським законодавством. В цей період спадкування далеко відійшло від старого цивільного спадкування. В цей період відбувся значний розвиток спадкового права, але воно ще не стало чіткою, закінченою системою. До часу правління Юстиніана римське спадкове право, особливо спадкування за законом, було доволі складним та заплутаним інститутом. У такому вигляді воно й було представлене в кодифікації Юстиніана через те, що він не був на той час готовим реформувати спадкове право.
Спадкування за правом Юстиніана. У 542 році новели 115, 118, 127 приводять спадкове право до чіткої системи, тим самим завершивши становлення римського спадкування, створивши чіткий правовий інститут, в якому були враховані нові соціально-еконо-мічні умови римського суспільства. Так всіх родичів померлого Юстиніан розділив на п'ять класів (черг). Було встановлено черго-вість наслідування за класами.
§3 Спадкування за заповітом в римському спадковому праві.
Без сумніву, спадкування за законом з'явилося раніше, однак у класичному праві спадкування за заповітом настільки усталилось, що було переважною формою спадкування. Якраз до цього часу за-твердилася повна свобода заповіту.
Заповіт (testamentum) - розпорядження власника своїм майном на випадок смерті. У римській класичній сім'ї єдиним та підвладним власником сімейного майна був домовладика, і лише він міг їм роз-поряджатися на випадок смерті. Звідсизаповіт - це одностороннє во-левиявлення , в силу якого можуть виникнути права та обов'язки для інших осіб - спадкоємців. Це одностороння угода, що може реалі-зуватися лише при умові, що особи, зазначені в заповіті в якості спадкоємців, виразять свою волю щодо прийняття спадщини.
Вираження згоди спадкоємцем після смерті заповідача є самостій-ним, незалежним від заповіту волевиявленням, що й відрізняє ці
Loading...

 
 

Цікаве