WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Неустойка в цивільному праві - Курсова робота

Неустойка в цивільному праві - Курсова робота

неустойки однакове у цих країнах і зводиться до наступного: вона визначається, як грошова сума чи інша всиновлена у договорі майнова цінність, яку боржник зобов'язується сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання (ст. 1226 ФГК; ст. 339 ГГУ; ст. 160 ШОЗ). Неустойка - акцесорне зобов'язання, що повністю поділяє долю головного зобов'язання (ст.1227 ФЦК; 344 ГГУ; абз. 2 ст. 163 ШОЗ).
У зв'язку з неустойкою виникає ряд питань, що головним чином стосуються її співвідношення з дійсними збитками, які отримав кредитор в результаті дій несправного боржника.
Право всіх країн виходить з того, що основне призначення неустойки полягає в звільнені кредитора від необхідності доводити розмір збитків. При настанні обставин, передбачених у договорі, він просто може вимагати від боржника сплати суми неустойки. Якщо наявні збитки перевищують розмір неустойки, то, згідно абз. 2 пар. 340 ГГУ і абз. 2 ст. 161 ШОЗ, кредитор може доводити і стягувати суму наявних збитків. Крім того, як ГГУ, так і ШОЗ надають суду право за клопотанням боржника зменшити розмір неустойки, якщо буде встановлено, що вона надмірно велика, порівняно із збитками кредитора (абз. 1 пар. 343 ГГУ; абз. 3 ст. 163 ШОЗ). У відповідності з пар. 348 ГГУ зменшення неустойки не застосовується для торгових угод.
Трохи по іншому ця проблема вирішується в праві Франції. Згідно ст. 1229 ФГК, неустойка "являється відшкодуванням за збитки, які кредитор несе внаслідок невиконання основного зобов'язання". Крім того, згідно ст. 1152 ФГК, "якщо угода встановлює, що сторона, яка не виконала її, сплачує визначену суму в якості збитків, то другій стороні не може бути надано ні більшу, ні меншу суму". Таким чином, кредитор, в принципі, позбавлений можливості вимагати виплати більшої суми, навіть, якщо наявні збитки значно перевищують неустойку. Викладені положення не дають можливості і боржнику вимагати зниження суми неустойки, крім випадків, коли зобов'язання не виконано частково, а неустойка була передбачена за повне невиконання зобов'язання. (ст. 1231 ФГК).
Ці суворі і дуже негнучкі норми закону були дещо пом'якшені в 1975 році, коли ст. 1152 ФГК була доповнена положенням, що надавало судді право змінити суму неустойки, якщо, на його думку, вона надто висока чи надто мала. Умови договору, що суперечать цій нормі, визнавались недійсними. Таким чином, французьке право тепер зблизилось з концепцією неустойки, що характерна цивільному праву Німеччини та Швейцарії.
По скільки неустойка носить в принципі характер компенсації і нібито заміщує збитки від невиконання чи неналежного виконання договору, кредитор може стягувати неустойку разом з виконанням, тільки якщо вона була встановлена на випадок прострочки (пар. 341; ч. 2 ст. 1229 ФГК), а ШОЗ пов'язує це крім прострочки з порушенням умови про місце виконання договору (абз. 2 ст. 160 ШОЗ).
Право Німеччини та Швейцарії допускає включення у договір умови про штрафний характер неустойки. У цьому випадку неустойка буде стягуватись понад збитки.
2. Цивільно правове регулювання неустойки в англо-американських країнах.
Положення англо-американського права про неустойку в значній мірі відрізняються від приписів континентального права. Насамперед, в англо-американському праві відсутнє єдине поняття, ідентичне поняттю неустойки. Там існує два поняття: попередньо обчислені збитки (liquidated damages) і штраф (penalty). Виходячи з положення, згідно якого засоби цивільно-правового захисту можуть мати тільки компенсаційний характер, а не характер покарання, загальне право постановило, що у випадку порушення договору стягненню підлягають попередньо обчислені збитки, а штраф ніколи не може бути стягнуто. Питання про характер відповідної договірної умови в кожному окремому випадку вирішує суд. Для суду не має значення, як назвали сторони суму, яка підлягає сплаті при порушені договору, - liquidated damages чи penalty. Суд зобов'язаний дослідити ситуацію, яка мала місце в момент укладення договору, розглянути, наскільки встановлення даної суми було обгрунтовано, в якій мірі сторони саме в момент укладення договору могли очікувати, що збитки від можливого порушення будуть рівні сумі, що обумовлена в договорі. Розмір дійсних збитків, які були завданні кредиторові в результаті порушення договору, значення не має. Важливо лише, наскільки очікування встановленого розміру було обгрунтовано в момент укладення договору.
В найбільш крайній формі цей принцип проводиться в англійському праві:якщо відповідна умова договору була кваліфікована судом як попередньо обчислені збитки, то кредитор отримає встановлену суму, навіть, якщо в результаті порушення договору йому не завдано ніяких збитків.
Щодо права США, то суди в цьому випадку відмовляють в присудженні обумовленої суми, тобто береться до уваги і ситуація, що склалася в момент порушення договору. Як в Англії, так і в США, якщо суд прийме рішення, що сума встановлена вільно чи з метою погрози боржнику, відповідна умова кваліфікується як штраф, і кредитор, що бажає отримати задоволення, повинен в звичайному порядку доводити розмір дійсних збитків, що йому були завдані. Цей підхід отримав законодавче закріплення в США в ст. 2-718 ЕТК, згідно якій збитки, визначені в угоді, можуть бути стягнуті, "однак тільки у розмірі, який можна вважати розумним у зв'язку з очікуваною чи дійсною втратою, що спричинена порушенням договору". Тим самим прямо зобов'язує брати до уваги ситуацію що існує в момент не тільки укладення, але і виконання договору.
Таким чином, неустойка в англо-американському праві не виконує тих забезпечувальних функцій, які властиві їй в континентальному праві, оскільки у всіх випадках на позивачеві залишається тягар доведення обгрунтованості суми, що визначена в договорі. Через це неустойка не отримала в цих країнах великого поширення.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
I. Нормативно-правові акти
1. Цивільний кодекс України від 1 січня 1964
2. Арбітражний процесуальний Кодекс України від 6 листопада 1991
3. Закон України " Про заставу " від 2 жовтня 1992
4. Постанова Верховної Ради України від 24 грудня 1993 р. " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"
5. Постанова Верховної Ради України від 25 червня 1993 р. " Про нормативи обігу платіжних документів в Україні"
6. Указ Президента України від 2 червня 1994 р. № 276/94 " Про невідкладні заходи щодо фінансово-кредитного забезпечення формування державних продовольчих ресурсів 1994-1995 років"
II. Авторські праці
1. Граве К. А., Договорная неустойка в советском праве, Москва, 1950
2. Самойленко В. М., Пушкін А. А., Гражданское право Украины, Київ,1994
3. Суханов Є. А., Гражданское право, Москва,1994
4. Толстой Ю. К., Сергєєв А. П., Учебник русского гражданского права, Санкт-Петербург, 1996
5. Шершеневич Г. Ф., Учебник русского гражданского права, Москва1995
Loading...

 
 

Цікаве