WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правові відносини: поняття, склад, елементи, види - Контрольна робота

Правові відносини: поняття, склад, елементи, види - Контрольна робота


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
на тему:
ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ:
поняття, склад, елементи, види.
ПЛАН
ВСТУП
І. Правові відносини:
а) загальна характеристика правових відносин;
б) ознаки.
ІІ. Складові елементи правових відносин:
а) суб'єкти правових відносин, юридичні властивості суб'єктів, види суб'єктів;
б) об'єкти правових відносин, види об'єктів;
І. ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ:
а) загальна характеристика правових відносин.
В суспільстві існує багато різних відносин: економічні, моральні, політичні, юридичні, культурні, духовні та інші. Отже суспільство є сукупністю відносин наслідок взаємодії людей. При цьому всі види і форми відносин, виникаючих в суспільстві, являються суспільним або соціальними.
Право являється офіційним державним регулятором суспільних відносин. В цьому його головне завдання. Регулюючи ті або інші відносини. воно тим самим надає їм правову форму, в наслідок чого ці відносини набувають повне значення і особливий вид - стають правовими, одягаються в правову оболонку.
Саме за допомогою такої нормативної дії державна влада переносить визначені відносини під свій юридичний захист, надаючи їм стабільність, упорядкованість, стійкість напрямок. Хз учасники наділяються правосуб'єктністю, юридичними правами і обов'язками. Ці відносини стають підконтрольними і управляючими.
Заборонити одні дії, дозволяють другі, заохочуючи інші, встановлюючи відповідальність за порушення своїх принципів, право аким шляхом вказує необхідні суспільні корисні варіанти поведінки суб'єктів, сужаючи чи розширяючи сферу їх суспільних бажань і цілей.
Любі відносини набувають характерних правових відносин лише в тому випадку, якщо вони виникають на основі і у відповідності з нормативними правами і не протерічять волі держави.
Отже правові відносини можна визначити, як суспільні відносини, врегульовані правом. При цьому регулюючі відносини не втрачають свого фактичного змісту, а лише змінюються, набуваючи нові додаткові якості.
Держава не може при допомозі правових засобів свавільно змінювати початковий характер тих або інших відносин, а також творити нові. Державашляхом видачі законів може лише усокрити розвиток відомих відносин.
Право - не творець, а лише регулятор суспільних відносин. "Право само по собі нічого не творить, а лише санкціонує суспільні відносини.... Законодавство лише фіксує, виражає економічні споживання".
Правові відносини в юридичній науці виділяються ще в якості однієї з найважливіших категорій. Вони служать юридичним формам взаємодії учасників різнобічних суспільних відносин. Одночасно правові відносини є необхідною умовою і неопосередкованим завданням ціленаправлення правової дії на суспільні відносини. Вони надають найбільш значний, стійкий мта стабільний, незалежний від випадковостей суспільний зв'зок.
По мірі закінчення правових відносин в процесі правового регулювання суспільних відносин виникають необхідні умови для досягнення вищих цілей соціального розвитку особистості, найбільш повного задоволення її матеріальних та духовних потреб в нерозривному зв'язку з конкретними інтересами суспільства.
Ще правові відносини можна визначити як врегульовані нормативно-правові суспільні відносини, учасники яких являються носіями суб'єктів права і юридичних обов'язків, які гарантуються державою.
б) ознаки
Найбільш характерні ознаки правових відносин як особливого вида суспільних відносин містяться в слідуючому:
Вони виникають, зникають або змінюються тільки на основі правових норм, які неопосередквано породжують правові відносини і реалізуються через них. Між цими явищами існує причино-наслідковий зв'язок. Нема норми - нема і правових відносин. Вони представляють собою деяке єдинстов, цілісність. В них ще встановлюються спроби забезпечення і охорони правових відносин порушення. Зв'язок правових відносин з правовими нормами, які знаходяться на законодавчих актах держави виражаються в тому, що дані відносини в цілому і їх структура являється необхідною частиною в суспільній системі правового регулювання суспільних відносин. Саме в правових відносинах викладається ціль правових норм.
Суб'єкти правових відносин взаємно пов'язані між собою юридичними правами та обовєязками, які в правовій науці прийнято називати суб'єктивними, цей зв'язок і є правовідношення, в рамках якого права однієї сторони відповідає обов'язок іншої, і навпаки. Їх можна назвати зустрічними. Учасники правових відносин виступають по відношенню один до іншого, як управомочені і правозобов'язані особи.
Правовідносини - це завжди двох сторонній зв'язок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобов'язуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобов'язує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обов'язок.
3. Правовідносини - це завжди двох сторонній зв'язок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобов'язуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобов'язує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обов'язок.
Правовідносини - це завжди двох сторонній зв'язок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобов'язуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобов'язує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обов'язок.
Правовідносини - це завжди двох сторонній зв'язок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобов'язуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобов'язує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обов'язок.
Правовідносини - це завжди двох сторонній зв'язок. Тому, що сама норма права носить представницько-зобов'язуючий характер, вона завжди когось на щось управомочує і когось на щось зобов'язує. Крім того, в більшості правових відносин кожен з учасників одночасно має право і несе обов'язок.
3.Правові відносини мають вольовий характер. По-перше тому, що через норми права в них відображається державна воля. По-друге, в силу того, що навіть при наявності юридичної норми правові відносини не можуть автоматично з'явитися, а потім функціонувати волі його учасників, в крайньому випадку, одного з них. Необхідний вольовий акт, який дає початок явищу.
4.Правовідносини, як правило, на базі якого вони виникають, охороняються державою. Інші відносини такого захисту не мають. Хоча, далеко не у всіх правових відносинах держава зацікавлена і здавалося, не повинна їх захищати, але інтерес держави стоїть в тому, щоб ці соціальні явища правильно рішалися, винні несли покараня,тому вона вона держе в полі свого бачення, забезпечуючи увагу виникаючих по цьому поводу юридичних форм і процедур, право громадян. Охорона злочинності і правопорядку визначає іохорону правових відносин і робить правовий порядок як наслідок законності.
5. Правові відносини явяються особою різновидністю суспільних відносин. Це означає, що вони являють собою різнобічні зв'язки, які виникають між людьми і організаційними формами взаємодії соціальних груп, класів в процесі їх економічного, соціального, політичного, духовного життя і діяльності. Їх основу складає закономірність розвитку суспільства.
"....Правові відносини так само як і форми держави не можуть бути ні з самих себе, ні з так званого суспільного розвитку людського духа.... навпаки вони кореняться в матеріальних життєвих відносинах"
В деяких випадах важливе значення має і примусова сила державного апарату. Правові відносини тримають в собі можливість застосування державного примусу в цілях реального забезпечення суб'єктивних прав і виконує юридичні обов'язки.
Крім того держава може першкоджати виникненню різних негативних з точки зору приписів соціального розвитку життєвих зв'зків або відносин. Воно формулює відповідні правові заперечення, намагаючись з їх допомогою зруйнувати подібні відносини, встановити конкретну міру відповідальності осбі за участь в цих відносинах.
Правові відносини як форма існувуання права займає важливе місце в правовому регулюванні суспільних відносин. Подібно тому, як не можливо в практичній діяльності вважати думку об'єктів самим об'єктом, неможливо і юридичні формули поведінки суб'єктів права, вирощених на мові законодавчих актів, вважати дійсним правом.
Цінність і значення правових відносин, як форми права заключається в їх реальності. Саме з правовими відносинами пов'язана дійсність права. Відповідної реальної поведінки людей-суб'єктів права - в процесі реалізації ними своїх юридичних прав і обов'язків юридичному змісту законів являється окремим завданням
Loading...

 
 

Цікаве