WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Здійснення і захист цивільних прав - Дипломна робота

Здійснення і захист цивільних прав - Дипломна робота

господарство":
ст. 3 - спори про відшкодування збитків, які виникли внаслідок незаконного втручання в діяльність селянського (фермерського) господарства;
3) Закон України "Про заставу":
ст. 20 - звернення стягнення на заставлене майно;
ст. 38 - спори відносно оцінки предмета іпотеки;
4) Закон України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні":
ст. 23 - редактор (головний редактор) може представляти редакцію у третейському суді, і т.ін.
Однак це не означає, що спори є виключною компетенцією третейських судів. Наряду з ними спори можуть вирішуватися судами, арбітражними судами, а в деяких випадках і спеціальними органами .
Третейський суд організовується всякий раз за окремою угодою всіх учасників спору. Учасники спірних правовідносин мають можливість самостійно обирати суддів. Кожна із сторін-учасниць може зі своєї сторони висунути кандидатуру у склад третейського суду. Договір про передачу спору на розгляд третейського суду повинен мати письмову форму.
Положення про третейський суд для вирішення господарських спорів між об'єднаннями, підприємствами, організаціями та установами передбачає, що третейський суд обирається у складі одного або будь-якого непарного числа суддів. У випадку, коли третейський суд нараховує трьох або більше членів, останні обирають голову.
Як відомо, багато господарських спорів торкаються технічних, економічних та інших питань, з'ясування яких потребує спеціальних знань або значного досвіду. Тому не виключена можливість залучення в якості одного із третейських судів фахівця, що буде сприяти більш об'єктивному вирішенню спору.
Таким чином, на розгляд третейського суду спір може бути переданий за наявності певних умов, а саме:
1) якщо це узгоджується з діючим законодавством;
2) є згода обох учасників на передачу спору третейському суду.
Безумовно, згода сторін є важливим моментом при вирішенні питання про передачу спору на розгляд третейського суду. На відміну від державних арбітражних судів, де організація не може відмовитися від розгляду спору арбітражним судом, у даному випадку кожній стороні надано право вільно вирішувати питання про передачу спору на розгляд третейського суду.
Рішення третейського суду, що не виконане добровільно, може бути виконане примусово на підставі виконавчого листа, що видається районним (міським) судом, в районі якого відбувся третейський суд. Районний (міський) суд може відмовити і видачі виконавчого листа щодо рішення третейського суду, яке суперечить закону (ст. 17 Положення про третейський суд).
Сьогодні проводиться робота по закріпленню правового статусу "внутрішніх" третейських судів на рівні закону. Групою народних депутатів розроблений проект Закону України "Про третейський суд". Прийняття цього Закону дозволить ліквідувати існуючі протиріччя у законодавстві про третейські суди.
Невизначеність статусу третейських судів є однією з причин неефективного використання процедури третейського розгляду, захисту порушених прав і охоронюваних законом інтересів підприємців. У судах розглядаєтьсянезначна кількість господарських спорів. Однією з причин є недостатня поінформованість господарських керівників про таку форму захисту прав та інтересів суб'єктів підприємництва. Між тим, захист прав та інтересів цих суб'єктів може бути забезпечений не менш ефективно, ніж державними арбітражними судами.
Відповідно до Закону "Про звернення громадян" громадяни мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, установ, організацій незалежно від форм власності, підприємств, засобів масової інформації, посадових осіб зі скаргою про порушення своїх прав та інтересів . При цьому скарга трактується як вимога про поновлення прав і захист законних інтересів, що порушені цими організаціями та посадовими особами.
Якщо буде встановлено, що факти, викладені у скарзі, мали місце, приймається рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечується його виконання.
Виходячи з положень ст. 55 Конституції правила ч. 1 ст. 16 Закону "Про звернення громадян" щодо подачі скарги на дії чи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, іншої юридичної особи або їх посадових чи службових осіб вищим у порядку підлеглості органу або посадовій особі не позбавляють громадянина права звернутися безпосередньо до суду .
Предметом судового оскарження можуть бути як колегіальні так і одноособові рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів оскарження, а також акти як нормативного так і індивідуального характеру, у зв'язку з якими громадянин вважає, що
1) порушено або порушуються його права і свободи;
2) створено або створюються перепони для реалізації ним своїх конституційних прав чи свобод (або вжиті заходи щодо їх реалізації є недостатніми);
3) на нього покладено обов'язки, не передбачені законодавством, або передбачені, але без урахування конкретних обставин, за яких ці обов'язки повинні покладатися, або вони покладені неуповноваженими на це особою чи органами;
4) його притягнуто до відповідальності, не передбаченої законом, або до нього застосовано стягнення за відсутності передбачених законом підстав чи неправомочною службою (органом).
Наприклад, у суді можуть бути оскаржені: рішення місцевих органів державної виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про введення не передбачених законами податків та зборів; про встановлення обежень на вивіз товарів за межі адміністративно-територальної одиниці; відмова в реєстрації акту громадянського стану; відмова в оформленні паспорту для виїзду за кордон чи в подовженні терміну його дії або тимчасова затримка паспорту чи його вилучення і т.ін.
Встановивши при розгляді справи обгрунтованість доводів скарги, суд своїм рішенням визнає оскарженні рішення, дії чи бездіяльність неправомірними й одночасно визначає, яким шляхом мають бути поновлені права чи свободи. При цьому зазначається, які конкретно дії повинні бути вчинені. Наприклад, при необгрунтованій відмові в реєстрації акту громадянського стану - зобов'язує посадову особу органу РАГС провести відповідну реєстрацію і т.ін.
До органів, що здійснюють захист прав громадян, проектом Цивільного кодексу віднесено нотаріусів.
Згідно ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють на документах, що встановлюють заборгованість, виконавчі написи .
Нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Стягнення за виконавчим написом провадиться так само, як і виконання судових рішень. Тому за юридичною силою виконавчий напис, вчинений нотаріусом, прирівнюється до рішення суду.
Межі юрисдикції Конституційного Суду України врегульовані у статтях 150 і 151 Конституції України і у статті 13 Закону України "Про Конституційний Суд України".
Основне завдання Конституційного Суду - гарантування верховенства Конституції як Основного Закону на всій території України. Тобто,
Loading...

 
 

Цікаве