WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Здійснення і захист цивільних прав - Дипломна робота

Здійснення і захист цивільних прав - Дипломна робота

мати місце тільки у випадках, передбачених законом, договором або випливати із суті зобов'язання, або може допускатися за згодою кредитора.
Принцип реального виконання обов'язку має особливе значення в господарських відносинах. Іноді сплата штрафних санкцій не задовольняє інтереси кредитора. Тому важливого значення набуває право вимагати виконання обов'язку в натурі, наприклад, передати певну річ, виконати певні дії або надати послуги .
Правом вимагати виконання обов'язку в натурі наділений кредитор. При цьому, боржник не може відмовитись від виконання обов'язку в натурі, крім випадків, коли таке виконання неможливе і передбачене законодавством.
Якщо принцип належного виконання обомовлює виконання обов'язку відповідно до всіх умов зобов'язання, то принцип реального виконання стосується лише однієї умови - предмета обов'язку, тобто, певних благ. Передача предмета зобов'язання або здійснення інших дій надають особі можливості набувати благ. Ці блага становлять мету цивільного правовідношення.
Припинення правовідношення між особами настає після належного виконання юридичного обов'язку, оскільки досягається мета певного правовідношення. Уповноважена особа реалізувала суб'єктивне право, якому відповідав певний юридичний обов'язок. Таким чином, носієм цивільно-правового обов'язку є особа, до якої звернута вимога закону або договору щодо дотримання певної поведінки .
§ 4. Суб'єкт виконання обов'язку.
Законом визначені такі суб'єкти виконання пасивних обов'язків:
1. Громадяни - у цивільному праві майнова відповідальність настає з досягненням 15-річного віку.
2. Юридичні особи - до цієї групи цивільне право відносить підприємства, організації. Здійснення юридичних обов'язків від їх імені покладено на їх органи (директор, голова првління та ін.), що діють у межах прав, наданих їм законом або статутом, (положенням).
3. Держава - її представляють уповноважені державні органи та їх посадові особи в межах встановленої компетенції. Посадовими особами вважаються керівники (їх заступники) державних органів та їх апарату, а також державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпрорядчих та консультаційно-дорадчих функцій. Тобто, виконання цивільних обов'язків покладено на державні органи і посадових осіб в межах установленої компетенції.
Виконання цивільно-правового обов'язку здійснюється особисто уповноваженою особою або суб'єктом зобов'язання, наприклад, боржником. Так, згідно положення ст.389 ЦК України, повірений зобов'язаний виконати дане йому доручення особисто.
Якщо уповноважена особа сама замість суб'єкта зобов'язання виконує обов'язок, то на зобов'язану особу покладається обов'язок по відшкодуванню витрат, що зазнала уповноважена особа. Так, наприклад, коли підрядчик відступив від умов договору, що погіршило роботу, або припустив інші недоліки в роботі, замовник вправі за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення зазначених недоліків у відповідний строк або відшкодування зазнаних замовником необхідних витрат по виправленню своїми засобами недоліків роботи (якщо договором передбачене таке право замовника) або відповідного зменшення винагороди за роботу (ст. 344 ЦК України). Згідно з договором майнового найму наймодавець зобов'язаний проводити за свій рахунок капітальний ремонт зданого у найм майна (якщо інше не передбачене законом або договором). Невиконання цього обов'язку дає наймачеві право або зробити капітальний ремонт, що передбачений договором чи викликаний нагальною потребою, і стягнути з наймодавця вартість ремонту чи внести її в рахунок найомної плати, або розірвати договір і стягнути збитки, завдані його невиконанням (ст. 264 ЦК України). Згідно зі ст. 234 ЦК України покупець, якому продано річ неналежної якості, вправі за своїм вибором вимагати безоплатного усунення недоліків речі продавцем, відшкодування витрат на їх виправлення або відповідного зменшення купівельної ціни.
Особа, яка виконала обов'язок на підставі закону або договору замість боржника, може звернутися до останнього з регресною вимогою.
Коли солідарний обов'язок виконує один з боржників, він має право зворотньої вимоги (регресу) до кожного з решти боржників у рівній частині (якщо інше не встановлене законом або договором) (ст. 175 ЦК України).
На основі вищевказаного можна визначити основні ознаки юридичного обов'язку:
1) юридичний обов'язок - це необхідність певної поведінки;
2) вимога певної поведінки забезпечується законом;
3) виконання цивільно-правового обов'язку пов'язане зі суб'єктивним правом уповноваженої особи .
Таким чином, юридичний обов'язок - це забезпечена законом необхідність певної поведінки особи, яка спрямована на здійснення відповідного суб'єктивного права. Виконання цивільно-правових обов'язків займає важливе місце в системі правового регулювання. Адже сукупність суб'єктивних прав і юридичних обов'язків обумовлює правовий статус особи. Без належного виконання юридичних обов'язків неможлива реалізація суб'єктивного права уповноваженої особи.
§ 5. Забезпечення виконання обов'язку.
В умовах ринкових відносин, з розвитком різних форм власності, розширенням самостійності і відповідальності суб'єктів, крім законодавчого закріплення правових гарантій, останні встановлюються також суб'єктами в конкретних договорах. Гарантії, визначенізаконодавством або договорами, забезпечують нормальний процес здійснення суб'єктами своїх прав, що створює стабільність правовідносин, зміцнює їх стійкість та правопорядок.
Велике значення мають гарантії і в соціально-правовому аспекті, оскільки вони забезпечують реалізацію не тільки прав, а й інтересів суб'єктів.
Так, у Цивільному кодексі України існують норми про відповідальність особи, яка не виконує або виконує неналежним чином юридичний обов'язок. До такої особи можуть бути застосовані заходи примусу і додаткові стимули, які полягають у застосуванні спеціальних засобів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язань . Мова йде про способи забезпечення зобов'язань. Це передбачені законом або договором спеціальні заходи, які повинні додатково стимулювати боржника до виконання юридичного обов'язку, у випадку ж невиконання обов'язку - задовольнити інтереси кредитора, навіть без згоди боржника.
До способів забезпечення законодавством віднесено: неустойку (штраф, пеню), заставу, поруку, завдаток і гарантію. Ці, різні за своїм характером, способи мають спільні ознаки. По-перше, вони спрямовані на належне і, головне, реальне виконання зобов'язань. По-друге, вони захищають майнові права кредитора шляхом створення умов для задоволення його інтересів, які були порушені неналежним виконанням боржником своїх юридичних обов'язків .
Одним з найпоширеніших засобів забезпечення виконання зобов'язань є неустойка. Цивільно-правовий зміст неустойки полягає в її призначенні регулювати цивільні зобов'язальні правовідносини і визначається місцем серед інших способів забезпечення їх виконання.
Поняття неустойки, легалізоване ст. 179 ЦК України, разом з іншими нормами цього кодексу визначає її правову природу й істотні умови.
Loading...

 
 

Цікаве