WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Благодійні організації - Курсова робота

Благодійні організації - Курсова робота

гуманітарної допомоги" від 24 липня 1993 р. передбачає звільнення об'єктів гуманітарної допомоги під час переміщення через митний кордон України від ввізного мита. Однак застосування цього нормативного документа звужено вичерпним переліком об'єктів, що визнаються ним як гуманітарна допомога . Цей перелік є вичерпним і може бути розширений в кожному конкретному випадку разовим дозволом.
Звільнення відввізного мита також передбачено Розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 17 вересня 1993 р. Щоправда, тільки для звільнення від такого мита приладів, обладнання і запасних частин до них, матеріалів для обладнання, реактивів, зразків та матеріалів для дослідів, а також науково-технічної літератури, що возиться в Україну лише фізичними і юридичними особами виключно для підтримки безприбуткової науково-технічної діяльності науково-дослідних установ і безпосередньо українських вчених.
Указ Президента "Про пільги щодо оподаткування добровільних пожертвувань юридичних та фізичних осіб" від 12 серпня 1995 комплексно та майже цілісно вирішує питання пільгового оподаткування об'єктів та суб'єктів благодійної діяльності. Саме для таких організацій: громадських та релігійних, а також фондів, установ та закладів, метою діяльності яких не є одержання прибутку й доходи яких формуються виключно з добровільних пожертвувань і членських внесків та (або) бюджетних асигнувань і лише для здійснення ними, передбаченої статутними документами екологічної, оздоровчої, культурної, освітньої, наукової та благодійної діяльності встановлено безподатковий режим одержання коштів, матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що надходять безкоштовно у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань від інших юридичних та фізичних осі, у тому числі нерезидентів. Такий пільговий режим поширюється на звільнення коштів, одержаних як добровільні пожертвування, від обов'язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів та обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку надходжень в іноземній валюті, а також на звільнення товарів від обкладання податками на добавлену вартість, акцизним збором та ввізним митом під час переміщення таких товарів через митний кордон України.
Що стосується одержувачів благодійної допомоги фізичних осіб, то зазначених Указом, з сукупного доходу, одержуваного такими фізичними особами протягом календарного року, включаються суми добровільних пожертвувань, одержаних як в грошовій, так і в натуральній формі, незалежно від їх розміру.
Щоправда, цей указ не звільнив від обкладання податками на добавлену вартість обороти з безкоштовної передачі товарів (робіт, послуг), включаючи імпортні, на користь фізичних осіб, а також не вирішив питання звільнення від ввізного мита товарів, що закуповуються за кордоном на власні кошти неприбуткових організацій.
Благодійних організацій в Україні як юридичні особи
Благодійні організації в Україні є юридичними особами і тому наділяються правами, які мають юридичні особи.
Юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному суді або в третейському суді.
3 цього визначення можна виділити такі істотні ознаки юридичної особи:
1. Організаційна єдність.
Юридична особа - це не окремий громадянин (фізична особа), а колективне утворення, певним чином організований колектив людей (організація).
Організаційна єдність виявляється у певній ієрархії, співпідпорядкованості органам управління, що складають його структуру, в чіткій регламентації відносин між його учасниками. Завдяки цьому, стає можливим перетворити бажання великої кількості учасників у єдину волю юридичної особи в цілому, а також узгоджено виразити цю волю зовні.
Благодійні організації мають відповідну структуру, їх організаційна єдність закріплюється в установчих документах благодійних організацій.
2.Майнова відокремленість
Кожна юридична особа має своє майно, відокремлене, по-перше, від майна членів даної організації; по-друге, від майна держави чи автономного утворення, територіальної громади; по-третє, від майна інших організацій.
Благодійні організації мають у своїй власності або в оперативному управлінні відокремлене майно. У власності благодійної організації можуть перебувати рухоме і нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане на законних підставах. Благодійна організація має право здійснювати відносно майна та коштів, які знаходяться у її власності, будь-які угоди, що не суперечать її статутним цілям та законодавству України.
Зовнішній прояв майнова відокремленість знаходить у наявності самостійного баланса і смети.
3. Виступ у цивільному обороті від свого імені.
Кожна юридична особа має своє найменування (ім'я). Від свого імені вона набуває майнових та особистих немайнових прав і несе обов'язки, вступаючи в різні цивільно-правові відносини з іншими організаціями та громадянами. Інші особи можуть діяти від імені юридичної особи тільки за її згодою.
Існують обов'язкові вимоги щодо найменування благодійних організацій. Воно повинно містити вказівки на організаційно-правову форму та характер діяльності, тобто мету діяльності благодійної організації, наприклад, благодійного фонда.
Благодійні організації, назви яких було зареєстровано у встановленому законом порядку, мають виключне право його використання.
Місцезнаходженням благодійної організації вважається місце його державної реєстрації, якщо у відповідності до закону установчими документами не встановлено інше.
З поняттям місцезнаходження юридичної особи пов'язано здійснення дій, що тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Зокрема, це місце виконання ряду договірних зобов'язань.
4. Здатність нести самостійну майнову відповідальність.
Здатність організації від свого імені брати участь у цивільних правовідносинах,
самостійно набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки зумовлює і самостійну майнову відповідальність юридичної особи за своїми зобов'язаннями. Невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він повинен відшкодувати кредиторові завдані збитки. Формою цивільно-правової відповідальності юридичних осіб є також неустойка - визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема у разі прострочення виконання.
Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями належним їй (закріпленим за нею) майном, на яке за ст.7 Закону України "Про власність", ст. 32 ЦК України та іншими
Loading...

 
 

Цікаве