WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Гомадсько-процесуальні відносини - Курсова робота

Гомадсько-процесуальні відносини - Курсова робота

досягнення 18 років, дієздатність в повному обсязі набувається з моменту вступу у шлюб. Це положення повністю співпадає з цивільною процесуальною дієздатністю.
За осіб, повністю недієздатних (малолітні, особи, що не досягли 14 років та ін.), процес ведуть їх законні представники.
Дії недієздатного, в тому числі пред'явлений ним позов, можуть набрати чинності у випадку підтвердження їх законними представниками. Законний представник може підтвердити всі дії недієздатного чи деякі з них, не підтверджені ним дії втрачають юридичне значення. Це стосується тільки абсолютно недієздатних осіб.
Суб'єкти, що ведуть справу
Серед безпосередньо зацікавлених у результатах юридичного процесу суб'єктів є група, що виконує свої функції для забезпечення реалізації "чужих" інтересів, маючи своєю метою найбільш ефективний розгляд юридичної справи. Основним членом цієї групи є суд.
Ст.55 Конституції України каже:
Права та свободи людини та громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.
За цивільно-процесуальним законодавством судом розглядаються справи:
- по суперечках, що виникають з цивільних, сімейних, трудових та кооперативних правовідношень, якщо хоча б однією з сторін в спорі є громадянин, за винятком випадків, коли рішення таких суперечок віднесено до ведення інших органів;
- справи, що виникають з адміністративно-правових відношень, перелічених в ст.236 ЦПК (деякі порушення закону про вибори, скарги на дії посадових осіб та ін.)
- справи особливого провадження, перелічені в ст.254 ЦПК (визнання громадянина беззвітно відсутніми чи померлими, всиновлення дітей, встановлення фактів, які мають юридичне значення).
Можливість застосування судової влади для захисту прав, законних інтересів та свобод громадян та організацій постійно розширюється, про що свідчить встановлена підвідомчість суду справ по трудових, земельним, державним, адміністративним, фінансовим правовідношенням.
Єдність судової влади викликає необхідність уніфікації судової системи на основі створення єдиного та рівного для всіх громадян та організацій державного суду з покладенням на нього виконання функцій правосуддя по справах, що виникають з правовідношень, врегульованих нормами цивільного, трудового, сімейного, земельного, адміністративного та інших галузей матеріального права у об'єднаному процесуальному порядку.
Виходячи з діалектичного зв'язку цивільного права з цивільним процесуальним (єдність змісту та форми), цивільну процесуальну форму в ототожненні з цивільним судочинством можливо розглядати умовно в тому плані, що їй забезпечується життя (реалізація, захист) цивільного права (змісту), однак слід мати на увазі, що цивільне судочинство має свій притаманний йому зміст та процесуальну форму.
Змістом буде діяльність суду та учасників процесу (дії та правовідношення), а цивільною процесуальною формою - об'єктивний (зовнішній) вияв створення, закріплення та оформлення відповідної діяльності.
Наприклад, діяльність суду по розгляду справи складається з сукупності дій спрямованих на розгляд доказів за допомогою визначених законом засобів доказування. Така діяльність виконується у чітко визначеному законом порядку, по встановлених правилах, у встановленій процесуальній формі судового засідання, безпосередньо, усно, а саме процесуальні дії виконуються у визначеній процесуальній формі та фіксуються у визначених процесуальних документах.
Таке розуміння процесуальної форми відбивається у деяких нормах ЦПК : ст..137 - позовна заява подається до суду у письмовому вигляді; ст..211 - постановлене судом рішення виноситься у письмовому вигляді; ст..159 - розгляд справи проходить в судовому засіданні; ст..160 - розгляд справи проходить безпосередньо, усно та при незмінному складі суддів. Таким чином, під цивільною процесуальною формою слід розуміти встановлений цивільним процесуальним правом зовнішній засіб виконання процесуальних дій, що виконуються по встановленим правилам, у встановленому порядку судом, органом судового виконання та всіма учасниками процесу при розгляді та вирішенні справи, перевірці законності та обґрунтованостіпостановленого по ньому рішенні, а також закріплення процесуальних дій у передбачених процесуальних документах.
Цивільна процесуальна форма обумовлена існуючими в Україні суспільними відношеннями та характеризується демократизмом, який базується на закріплених в нормах цивільного процесуального права принципах, оптимально поєднуючи в собі простоту та доступність, необхідність та доцільність, вона має забезпечити як оперативність так й результативність виконання завдань, покладених на цивільне судочинство.
Ось чому діяльність суду у цивільному процесі чітко регламентована ЦПК. Суд (суддя) не може виходити у процесі ведення справи за рамки прав та обов'язків, що йому надано законодавством.
Кожна стадія процесу чітко обмежена нормами права для більш глибокого та правильного розгляду справи судом та винесення відповідного, відповідаючого нормам закону рішення.
Об'єкти цивільно-процесуальних правовідношень
Різні суб'єкти вступають у правові відносини, преш за все, з метою задоволення певних своїх інтересів і потреб: матеріальних, політичних, духовних та інших. Для досягнення поставлених цілей суб'єкти, в рамках правових відносин, шляхом реалізації своїх прав та обов'язків здійснюють певні дії, чим досягається результат, заради якого і відбулося правовідношення і зветься він об'єктом правовідношення.
Таким чином, об'єкт правовідношення - це матеріальні, духовні та інші соціальні блага, що служать задоволенню інтересів і потреб громадян та їх організацій, з приводу яких суб'єкти вступають в правовідносини і здійснюють свої суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Коло можливих об'єктів правовідносин визначається законом.
Об'єктом цивільно-процесуального правовідношення є суспільні відносини по захисту в суді порушеного матеріального права чи охоронюваного законом інтересу.
Дані суспільні відносини виникають виключно з ініціативи суб'єктів - позивачів, а набирають розвитку тільки після прийняття позову до розгляду судом (судією).
Об'єктом процесуальних правовідносин слід назвати інтерес учасників процесу, безпосередньо зацікавлених в його результатах. Що здійснюють притаманні їм функції у межах своїх повноважень.
Підстави виникнення та припинення цивільно-процесуальних правовідносин
Виникнення, зміну або припинення правових відносин норми права пов'язують з конкретними життєвими обставинами - юридичним фактами. Без юридичних фактів правовідносини неможливі. Отже, юридичні факти, як і правосуб'єктність є необхідною умовою виникнення, зміни або припинення правовідносин.
Виникнення суб'єктивних особистих та майнових прав громадян та організацій, їх зміну та закінчення закон завжди пов'язує з настанням або зміною визначених обставин, а саме з юридичними фактами. У більшості випадків підставою для виникнення цивільно-процесуальних правовідносин є подання громадянином, юридичною особою позову про захист свого порушеного матеріального права. Саме позов у цивільному процесі є основною підставою для виникнення правовідношення.
Право на судовий захист є засобом встановлення порушених суб'єктивних цивільних, сімейних, трудових прав. Відповідно до ст..4 ЦПК будь-яка зацікавлена особа може у порядку, встановленому законом
Loading...

 
 

Цікаве