WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Криміналістична характеристика злочинів, поняття та основні елементи - Курсова робота

Криміналістична характеристика злочинів, поняття та основні елементи - Курсова робота

ідеальні відбитки, наприклад, сліди екологічного злочину. Характер глобальних слідів залежить від багатьох факторів, соціальних умов і обставин. Щодо загального аспекту, то глобальні сліди потрібно розглядати як продукт соціальної діяльності взагалі і злочинної зокрема. У частковому аспекті, особливо в трасологічному, сліди злочинної діяльності є результатом контактної взаємодії слідоутворюючого предмета з матеріальним середовищем.
Сліди злочинної діяльності - це явні і неявні зміни, які призводять до порушень функцій людини, речей і відношень між ними. Більшість явних слідів одержується під час проведення огляду місця події, на підставі яких слідчим приймаються процесуальні рішення. Сліди злочинної діяльності одночасно можуть бути предметом злочину і безпосередньо предметом посягання, але переважно вони знаходяться поза сферою суспільних відносин. Це предмети матеріального середовища, в якому відбувається злочинна діяльність.
2. Теорія механізму вчинення злочину.
ў Відображення в основі механізму вчинення злочину.
Відображення - фундаментальне філософське поняття і є загальною властивістю матерії. Воно притаманне всім об'єктам живої і неживої природи. Злочин - це специфічна діяльність суб'єкта в матеріальному середовищі. Тому її об'єкти, перебуваючи в орбіті подій злочину, відображають злочин і його суб'єктів.
Розкриваючи сутність відображення, його завжди пов'язують із взаємодією і повторенням, з внутрішньою здатністю матеріальних об'єктів пристосовуватись до дій і відповідним чином реагувати на них (В.Г.Афанасьев). Результатом такого реагування і пристосування об'єктів, що взаємодіють, є сліди-відображення, характер яких обумовлений їхнім рівнем організації. Всезагальна властивість матерії полягає в тому, що в конкретних умовах одна матеріальна система відтворена в специфічній формі сторони другої системи, взаємодіючи з нею. Результат цього процесу відтворення - "відбиток", фіксуючий особливості явища, яке відображається.
За формою і глибиною відтворення розпізнають відображення в живій і неживій природі та в суспільстві. Однак для кожної форми загальною закономірністю є те, що виникле відображення-слід є другим щодо предмета, яким відображається, і подібний до нього.
У неживій природі процес відображення відносно простий і за-вершується утворенням матеріальних слідів, наприклад, рук, ніг, транспортних засобів, які є відтворенням ознак самоутворюючого об'єкта в особливостях слідосприймаючого. Таке відображення інколи називають "пасивним", а результати його - елементарними слідами-відображеннями.
У живій природі відображення складніше, форми його неоднакові і залежать від рівня розвитку живих організмів. Найдосконалішим є відображення людиною, яка наділена свідомістю і мисленням. Таке відображення називають психічним, це складний процес взаємодії людей між собою і матеріальною дійсністю. Процес взаємодії відбувається на чуттєвому (органолептичному) рівні. Всі відчуття, які виникають у зв'язку із взаємодією, перетворюються в пам'яті людини на суб'єктивні образи об'єктивного світу. При цьому чуттєве і раціональне відображення виконують роль "інструментів" для вилучення і переробки інформації із матеріальних джерел при переході від живого до абстрактного мислення і від нього до практики (В.І.Ленін).
Чуттєве відображення викликає формування мислячого (ідеального) образу як джерела криміналістичної інформації. В цьому плані розслідування можна інтерпретувати як процес відображення на рівні людської свідомості ідеальних і матеріальних слідів злочину. Слідчий-дізнавач, суддя починають пізнання злочину з живого споглядання матеріальних змін в оточуючому середовищі і виявлення в цих змінах ознак складу злочину.
Дійсно, слідчий при огляді місця події відображає сліди вимірювань, оцінює їх, складає єдину картину події злочину. Під час допиту потерпілого або свідка-очевидця слідчий відображає у свідомості подію злочину, трансформує її в форму для доказування, наприклад, фіксує в протоколі, складає суб'єктивний портрет і схему місця події, тобто закріплює їх матеріально.
У процесі відображення беруть участь три об'єкти: відображуваний (слідоутворюючий), відображуючий (слідосприймаючий), в результаті чого виникає відображення-слід.
Відображуваний об'єкт - це звичайна реальність у конкретний момент часу, як то: люди, події, явища, факти, моменти часу, речі,відносини, тварини, машини та інструменти. Він взаємодіючий і, як правило, є причиною впливу і слідоутворення; він сам джерело енергії взаємодії чи отримує її від іншого джерела.
Відображуючий об'єкт - це будь-яке матеріальне тіло живої і неживої природи, який під час взаємодії змінює свої зовнішні ознаки і внутрішні властивості, відтворює (копіює) властивості слідоутво-рюючого об'єкта. Це всі матеріальні тіла, які перебувають у агресивному стані.
Відображення - це результат процесу відбиття, сліди в широкому розумінні (матеріальні та ідеальні). У неживій природі відображення являють собою сліди - механічної, електричної, фізичної, хімічної та ін. взаємодії (сліди взуття, знаряддя злому, транспорту, короткого замикання, вибуху, радіоактивності тощо). Механізм дії відображення опосередкований об'єктами взаємодії та енергією взаємодії. Головним чином слід являє зміни слідосприймаючого об'єкта (відображуючого). Однак відображення може бути утворено за рахунок третього об'єкта, наприклад, речовини, яка є на одному із взаємодіючих об'єктів (кров на руці, фарба на знарядді злому). У цьому разі слідовідображення і слідоутворюючий об'єкт - різні предмети. Слідосприймаючий об'єкт у цьому випадку має назву носія сліду на відміну від самого сліду, який можна відокремити від носія.
Відображення може виникнути внаслідок проміжного об'єкта, який знаходиться між відображуваним і відображуючим об'єктами, наприклад, рідке, газоподібне, сипуче середовище. Такі матеріальні проміжні об'єкти називаються каналами зв'язку процесу відображення, каналом передачі інформації від слідоутворюючого об'єкта до слідосприймаючого (так передаються звукові сліди, оптичні сигнали). Слідом-відображенням в даній процедурі є проміжний об'єкт, його енергетичний стан у визначений момент часу.
Відображення людини проходить на рівні суспільної свідомості, тут слідами-відображеннями є уявні образи - "сліди пам'яті, що виникають у свідомості людини, яка думає. У зв'язку з цим утворення слідів пам'яті не можна зводити лише до механічного копіювання або переносу інформації. Досі цей процес не можна вважати пізнаним до кінця. В ньому залишається ще багато білих плям.
Таким чином, методологічну роль теорії відображення як всезагальної властивості матерії для науки криміналістики взагалі і теорії механізму вчинення злочину зокрема можна сформулювати так:
По-перше, усезагальна властивість матерії відображення дозволяє події злочину інтерпретувати як процес відображення і слідоутворення. Якщо існують події в дійсності або існували в минулому, то обов'язково мають бути відображення-сліди. Останнє збільшує число джерел інформації, існують не тільки традиційно тверді носії інформації, але й сипучі, рідкі, газоподібні і т. п.
По-друге, положення теорії відображення про те, що слід-відображення не може існувати окремо від відображуючого об'єкта, в судово-слідчому процесі визначає кінцеву мету дослідження. Практично це означає: якщо є слід, то обов'язково повинен бути предмет, який його залишив.
По-третє, положення теорії відображення про те, що відображуване існує
Loading...

 
 

Цікаве