WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Методики розслідування хуліганства - Курсова робота

Методики розслідування хуліганства - Курсова робота

крові.
Хулігани, як правило не турбуються про знищення відбитків пальців на місці події. Тому добрі результати дає дактилоскопічна експертиза.
По справам про хулігансво можуть бути назначені експертизи- почеркознавча, судово-балістична, криміналістичне дослідження холодної зброї.
Важливі питання можуть вирішувати також судово-хімічні, біологічні та інші експертизи, можливості яких використовуються ще недостатньо.
Узагальнення практики показує, що при розслідуваннісправ про хуліганство в основному призначаються судово-медичні експертизи потерпілих і судово-психіатричні експертизи обвинувачених, проведення яких у випадках, передбачених ст.76 КПК України, є обов'язкове. Що ж до судово-медичних експертиз речовин-доказів, хімічних, біологічних та криміналістичних експертиз, то вони призначаються луже рідко. Таке становище пояснюється головним чином недооцінкою ролі і значення вказаних експертиз при розслідуванні хуліганських вчинків та недостатньою обізнаністю працівників слідчих органів з досягненнями експертної практики.
Звертає на себе увагу й інше. Як мною вже зазначалося, 95% обвинувачених хуліганські дії вчинили в стані сп'яніння, причому багато з них зловживали спиртними напоями систематично, протягом тривалого часу. Розслідуючи справи про осіб, які вчинили хуліганство на грунті алкоголізму, слідчий повинен всебічно з'ясувати цю обставину і в разі необхідності призначити судово-медичну або судово-психіатричну експертизу для встановлення тяжкості захворювання з тим, щоб суд відповідно до ст.14 КК України міг вирішити питання про направлення засудженого на примусове лікування. Проте слідчі в процесі розслідування вказаному питанню здебільшого не приділяють уваги, що приводить до неповноти зібраних матеріалів про особу обвинуваченого. На цей істотний недолік в діяльності слідчих вже зверталась увага в юридичній літературі*.
6. Допити підозрюваних (обвинувачених) проводяться негайно, коли вони затримані або до них обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, а при
*А.Д.Соловьев.Некоторне вопросьі изучения личности обвиняемого в процессе расследования преступлений.-В сб.: Криминалистика й судебная зкспертиза, вьш.5,К.,1968,стр.б5.
неможливості - не пізніше 24 годин після затримання (от. 107 КПК України). Враховуючи зацікавленість підозрюваного і обмеженість первинних даних, рекомендується попередньо допитати потерпілого і деяких свідків, тобто ретельно підготуватися до допиту підозрюваних. При розслідуванні хуліганства, вчиненого групою правопорушників, важливо з'ясувати характер злочинного угруповання і правильно визначити послідовність допиту кожного співучасника. В групових справах допит підозрюваних найбільш доцільно починати з другорядних учасників, які, у випадках визнання своєї вини, досить відверто розповідають про обставини хуліганства і роль кожного учасника. Аналізуючи ці показання, слідчий повинен звертати увагу на протиріччя між ними, а також на факти, по яких спостерігається зіткнення інтересів підозрюваних, з тим, щоб використати їх для встановлення істини в справі. Узагальнення практики показує, що при допитах обвинувачених та з'ясуванні їх осіб найчастіше допускаються два істотних недоліки.
По-перше, у випадках очевидності хуліганського вчинку слідчі нерідко обмежуються загальним визнанням вини з боку обвинуваченого.
По-друге, під час допитів і в ході подальшого розслідування не завжди з належною повнотою встановлюються біографічні та інші відомості про обвинуваченого, зокрема точний вік, сімейний стан, психологічні особливості тощо.
Тактика допитів будується на використанні загальних прийомів: переконання, пред'явлення доказів, постановка контрольних та деталізуючих запитань. При викритті брехні використовуються прийоми психологічного впливу, матеріали справи, особисті дані, логічні та інші прийоми, які приводять допитуваних до зміни позицій і дачі об'єктивних показань.
Задачі допитів підозрюваних зводяться до встановлення:
а). обставини скоєння хуліганства: де, коли, хто, яким способом і які дії скоїв; які застосовувались знаряддя і предмети, хто їх виготовив, де вони тепер; чи готувалось хуліганство та укриття його слідів;
б). даних про підозрюваних: сімейний стан, стан здоров'я, освіта, місце роботи, заохочення, стягнення, судимості і т.п.;
в). взаємовідвосин підозрюваних з потерпілим: чи знайомі, як давно, в чому виражалося знайомство; чи виникали конфліктні ситуації; що відомо підозрюваним про потерпшого, який він вчиняв опір та інше;
г). мета, мотив та умисел хуліганських дій; яка переслідувалась мета і як оцінюють правопорушники свої дії, шо примусили до їх скоєння;
д). матеріальна шкода: кому і які нанеееаі тілесні ушкодження, що зруйновано, розбито, поламано, коли, де і за яких обставин;
е). обставин, які пом'якшують і обтяжують відповідальність: чи кається у вчиненому; як оцінюють скоєний злочин; в якому стані знаходились, чи були в стані сп'яніння; чи мали при собі зброю; чи чинили опір представникам влади і громадськості.
Допити обвинувачених за тактичними прийомами аналогічні допитам підозрюваних і починаються поставленням запитань про те, чи визнають вони пред'явлене обвинувачення. Оскільки до цього моменту зібрано досить доказів, то головною задачею є встановленая відношення допитуваних до обвинувачення в скоєному злочині (чи визнають себе винними і в чому саме), а тактика допитів залежить від позиції кожного з учасників: якщо визнає себе винним, то допит проводиться по пунктам обвинувачення, а якщо заперечує вину - застосовуються тактичні і психологічні прийоми, які дозволяють доказати обвинуваченому реальність встановлених фактів та переконати його в необхідності дати об'єктивні
При допиті обвинувачуваних найбільшу трудність представляє ситуація, що укладається в ході розслідування групового хуліганства, коли співучасники об'єднані 'круговою порукою'. У цій ситуації, крім звичайних тактичних прийомів ( пред'явлення доказів, максимальна деталізація і конкретизація й ін.), використовуються також прийоми, спрямовані на загострення неминучих протиріч серед співучасників; створення в допитуваного перебільшеного уявлення про об'єм свідчень, якими керується слідчий; виявлення в ході допиту мотивів дачі неправдивих показань, роз'яснення їх неспроможності.
Як правило, всі учасники хуліганства не можуть довго притримуватися загальної лінії поведінки; у їх свідченнях з'являються протиріччя, підкреслюючи які вдасться одержати правдиві показання.
При допитах обвинувачуваних по багатоепізодній справі, коли процес хуліганських дій можна розчленувати на окремі стадії, показання варто фіксувати в суворій хронологічній послідовності. Доцільно, щоб допитуваний склав план місця події, указавши на ньому розташування учасників події, їхні переміщення. Подібні схеми можна зіставити, виявлючи неправдиві показання.
2.4. Робота слідчого по запобіганню
Loading...

 
 

Цікаве